Заступник генерального директора ВП ХАЕС з якості та управління Максим КРЕМЕНЬ:

Культура безпеки - поняття не нове. Воно завжди існувало на електростанціях, особливо атомних. Це потужні підприємства і небезпідставно вони вважаються потенційно небезпечними. Тому у атомній енергетиці всього світу систематично здійснюються заходи з підвищення культури без­пеки. Людина, яка починає працювати на АЕС,  має усвідомити, що головним пріоритетом її діяльності є безпека.

Аварія на Чорнобиль­ській АЕС  відкинула атомну енергетику щонайменше на десять років назад. Тепер у всьому світі спостерігається підвищений інтерес до атому, як джерела електроенергії. Аби не допустити навіть найменших аварій, значна увага приділяється безпечному поводженню на об’єктах атомної енергетики. Підвищується увага до культури безпеки також через те, що регулюючі і контролюючі органи здійснюють постійні перевірки. Разом з тим, зростають вимоги суспільства до культури безпеки,  і це також змушує з кожним роком підвищувати рівень культури безпеки. Тепер можна сміливо констатувати, що вже немає окремих порушень, які були характерними раніше, а інших кількість невпинно зменшується. Це відбувається завдяки вдосконаленню управління персоналом, менеджментом, придбанням нового і більш досконалого обладнання. Це дає змогу здійснювати такі заходи, які спрямовані на мінімізацію, або взагалі недопущення помилок персоналом.

Нещодавно наш регулюючий орган затвердив нові «Загальні положення безпеки атомної станції». Там вперше сказано, що культура безпеки є фундаментальною складовою діяльності атомної галузі. Зауважу, що раніше тільки на експлуатуючий персонал блоків              поширювалася культура безпеки, а тепер вона стосується і проектантів, будівельників, регулюючих органів, і загалом всіх, хто навіть віддалено має справу з атомною енергетикою.

У культурі безпеки виділяють три складові: характеристика підприємства і ті правила, які існують там,                 що задають тон поведінці              кожного працівника; органі­за­ційні заходи, які здійснюються на станції; усвідом­лення кожного члена колективу, що безпека є пріоритетом. Людина має усвідомити, що у випадку неякісного   виконання роботи це відо­бразиться на інших ланцюгах технологічного процесу, а відповідно, може відобразитися на загальному стані  безпеки.  Для прикладу. На ХАЕС працюють циркуляційні  насоси. Вони знаходяться на значній відстані від енергоблоків. Але якщо вони зупиняться, або будуть працювати не на повну           потужність, то доведеться обмежити  генерування струму, бо охолоджуюча                   система не забезпечить безпечної роботи обладнання. Машиніст насосної станції це добре знає, і тому сумлінно виконує свої обов’язки. Це стосується і бригади слюсарів, контролерів, керівників тощо. Зауважу, що   виміря­ти культуру безпеки неможливо. Не можна визначити, що у голові людини. Але головне завдання керівництва електростанції - навчити персонал правильно і безпечно працювати, привити йому усвідомлення необхідності культури безпеки.

ХАЕС часто відвідують представники різноманітних інспектуючих місій. Основну увагу вони звертають саме на безпечну діяльність станції. Рік тому інспектори МАГАТЕ перевіряли експлуатаційну безпеку україн­ських станцій. Приємно відзначити, що Хмельницька АЕС отримала високу оцінку і зайняла одне з найкращих місць в Україні.

 На завершення скажу, що в ході здійснення заходів, реалізації різноманітних програм завжди пріоритет відводиться безпеці. Основним завданням колективу ХАЕС є генерування елек­троенергії. Але у випадку                        виникнення проблем у роботі обладнання, які можуть знизити рівень безпеки, блок негайно зупиняють. Потім детально вивчаються причини виникнення  порушення, і лише після їх ґрунтовного вивчення та  усунення, блок  підключають до мережі. Все це робиться, аби працівники станції, мешканці навколишніх територій і все світове суспільство почувало себе у безпеці.

Записав

Іван Глушман

грудень 2008