Якщо порівнювати територію Хмельницької АЕС  з Рівненським хімкомбінатом, Шепетів­ським цукровим заводом, Здолбунівським або Кам’янець­-Подільським цементними заводами, не кажучи вже про металургійний комбінат ім. Ілліча в Маріуполі, який на порядок більший за масштабами, то станція не виглядає монстром, як про те подекуди заявляють. А за впливом на довкілля, знову ж таки у порівнянні з усіма вище названими об’єктами, ХАЕС виглядає  прямо таки райським куточком, не дивлячись на те, що є потенційно небезпечним  підприємством. Стверджувати так є підстави, адже за природним середовищем навколо ХАЕС спостерігають численні державні служби різного рівня компетентності. І вони констатують: вплив станції на довкілля  мінімальний і не приносить змін у флору, фауну, повітряні та водні маси.

При цьому Хмельницька АЕС є найбільшим постачальником в Хмельницькій області податків. У бюджети всіх рівнів за одинадцять місяців поточного року заплачено 185,7 мільйона гривень, з них 29,7 у місцевий бюджет. Багато це, чи мало? Принаймні, якби всі кошти потрапили в обласну казну та їх направили  Ізяславщині, то район два роки жив би повнокровним життям, бо це два нинішніх його річних бюджети. Якщо підбити усі виплати до казни за роки експлуатації станції, то сума виглядатиме астрономічно. Накінець зауважу, що 2007 року українські АЕС виробили електроенергії на суму 9,9 мільярда гривень, сплативши до держбюджету 1,5 мільярда.

Думаю, досить промовистим є і той факт, що вже сьогодні ХАЕС забезпечує електроенергією сім таких областей, як наша. З появою нових потужностей – третього та четвертого енерго­блоків - є можливість стати енергопостачальником мало не для половини українських міст і сіл. В масштабах країни Нетішин – невелика цяточка на карті, що становить 0,12 відсотка від території Хмельниччини. Але слава про нетішинців лине далеко за обрії регіону.

ХАЕС – це сконцентрована енергія не лише атому, але й передової технічної думки, це конгломерат високої дисципліни праці, інтелектуальних здібностей п’ятитисячного колективу. Тут зросли до державних управлінських висот  нинішній глава ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, голова облради Іван Гладуняк, міністр  надзвичайних ситуацій  України Володимир Шандра.

Тут  виплекано висококласну    інженерну  служ­бу,  на  чолі  якої  стоїть  Віктор  Макєєв. Майже тридцять років свого життя він присвятив атомній енергетиці, з яких понад двадцять – Хмельницькій АЕС. Тут пройшов шлях від рядового інженера  до керівника усього інженерного господарства. Це людина, котра самовдосконалюється,  підтримує  і збагачує свій фаховий рівень.  А тому в колективі чимало людей, яких з гордістю можна називати провідним енергетиком країни.

В колективі ХАЕС  відзнаки «Заслужений енергетик України» у різні роки удостоєні перший директор станції Олексій Троценко, його син Сергій, нині начальник цеху налагодження та випробування устаткування,  слюсар ЕРПу Федір Война, головний фахівець з експлуатації РВ цеху налагодження та випробування устаткування Ігор Шмід, заступник генерального директора з економіки Альвіна Шестак, колишній начальник турбінного цеху Євген Григоров,  начальник цеху ТАВ Валентин Самцов, електро­слюсар Олександр Ігнатов, начальник електроцеху Олег Куртяк,  електрослюсар Петро Хмільов­ський, провідний  інженер  хімцеху  Антоніна  Доценко,    заступник начальника  відділу контролю металу Юрій Копилов, колишній за­ступник начальника ЦЦР  Віталій Лодьянов, начальник ВТС Віталій Весельський,  колишній інспектор ДКЯРУ Микола Коба, начальник зміни турбінного цеху Володимир Шершньов.  Першим  цього звання був удостоєний нині покійний,  а тоді  заступник начальника цеху ТАВ Микола Бєлкін.

 В колективі два кандидати фізико-математичних наук, десятки людей, відзначених державними нагородами, у тому числі орденами. Цьогоріч медаллю «За працю і звитягу» нагороджений начальник зміни електричного цеху Вячеслав Анатолійович Бєланов.

Це золотий фонд атомної енергетики, слідом за яким ідуть молоді, але добре підготовлені кадри. Не останню роль у їх фаховому зростанні відіграє підготовка у навчально-тренувальному центрі ХАЕС. Прекрасна матеріальна база, методична підготовка  інструкторів дозволяють удосконалюватись оперативному персоналу, аби людський фактор відігравав лише позитивну роль.

Незаперечна роль у формуванні культури безпеки, усього комплексу діяльності великого колективу  ХАЕС  генерального директора Миколи Панащенка. Компетентність, самостійність у діях і судженнях дають право вважати його не  лише формальним лідером. Тісний контакт  з профспілками забезпечує безумовне виконання виробничих завдань, дає право відносити колектив ХАЕС до флагманів трудової еліти краю. Нагадаємо, що міжнародні експерти, зокрема представники місії ОSART, визнали ХАЕС в числі кращих. Під час зустрічі із представниками засобів масової інформації електростанції керівник команди OSART Домінік Дюбуа не приховував свої враження: “Я помітив колосальний поступ у стані справ на ХАЕС, порівнюючи їх з минулорічними. Зрозуміло, що будь-які вдосконалення технології не відбуваються без участі людей. Аналізуючи побачене, я прийшов до висновку, що персонал ХАЕС великі зусилля спрямовує на культуру безпеки і демонструє відпо­відальне ставлення до своїх обов`язків”.

День енергетика – свято усього міста Нетішин.  Завдяки будівництву станції воно з`явилося на карті. І хоча з часом набуло  самостійності, без працівника атомної йому  було б сутужно і некомфортно.

Місто запалює вечірні вогні. Це гарна картина, адже понад дев`яносто багатоповерхівок складають основу Нетішина. Понад чотириста малюків з’являється щорічно у місцевому акушерському відділенні СМСЧ-4. У міста є майбутнє. Його всі пов’язують з добудовою третього та четвертого енергоблоків. Принципова позиція державних мужів – добудові бути. Цього вимагає економічна ситуація в світі, стратегія  розвитку держави, яка поступово переходить з рейок газифікації на електроспоживання. Принаймні про це говориться на урядовому рівні, в областях  діють пілотні проекти з переведення шкіл та інших громадських об’єктів на електрику. Принаймні стара частина Нетішина має для цього всі складові, адже тут здійснено реконструкцію електромереж саме під потреби великого електроспоживання.

Для Хмельниччини добудова 3-го та 4-го енергоблоків - це збільшення податків у бюджет, а відтак і покращення умов життя. Під час підготовки до пуску другого енергоблока за рахунок коштів, що спрямовувались на покращення со­ціальної  інфраструктури зони спостереження навколо ХАЕС, побудовано кілька шкіл, здійснено ремонти у культурно-мистецьких закладах, підведено газопроводи до десятків сіл тощо. Всього на ці цілі використано понад 60 мільйонів гривень, що є чималим доданком до бюджетів прилеглих до ХАЕС районів.

ХАЕС – це не лише виробництво. Це культура, спорт, змістовний відпочинок. На базі ППО ХАЕС діє одна з кращих в країні КДЮСШа. Цьогоріч вихованці спортшколи Галина Пундик та Ольга Жовнір у складі збірної вибороли на олімпіаді в Пекіні перше олімпійське золото для України. До перемоги шаблісток привели заслужені тренери Ольга та Валерій Штурбабіни.

На базі КДЮСШа діє своєрідна самбістська школа Горохова, в лавах якої підготовлено чоти­рьох заслужених майстрів спорту, двох майстрів спорту міжнародного класу, понад 20 майстрів спорту. У вищій лізі виступає гандбольна команда.

Працівники станції щороку здійснюють подорожі до мальовничих куточків  держави, беруть участь у велотурах, сходять на вершини Карпат. В колективі є художники і поети, фотомитці і актори, інструменталісти і танцівники, дослідники історії краю… Колектив ХАЕС – спресований моноліт досвіду і молодечого запалу, це енергія сердець, що б’ються в унісон з мелодією прогресу.

Зі святом, енергетики!

Віктор Гусаров

2008