Коли заходиш у кабінет техніка відділу роботи з громадськістю та ЗМІ ХАЕС Світлани Стецюк, складається враження, що потрапив у тропічний ліс. Ось з книжкової полиці струменять вниз розлогі віти папороті. Поряд із робочим столом граціозно стоять китайська ружа, фінік, поряд – традесканція, диффенбафія, бегонія краплиста, спатіфікум. Практично для неспеціаліста у царині вирощування вазонів низку назв іноземного походження важко й запам’ятати. А у кабінеті пані Світлани різних рослин майже півсотні. Про кожну з них вона може багато розповісти, і робить це із великим захопленням. Всі рослини дорогі для жінки, бо пов’язані з певними моментами життя. Тут є вазони, які вирощені з маленького пагінця, куплені у магазині, не бракує й подарованих. «Зелений ансамбль» створює особливу атмосферу, принаймні примушує забути про втому і ретельніше вести документацію. Зарядитись позитивними емоціями може кожен, що у виробничих справах завітає до Світлани Стецюк.
Любов до природи у пані Світлани проявилась ще у дитинстві. Вона народилась в одному із мальовничих куточків Житомирщини, часто бувала у лісах і на луках. Замилування краєвидами спонукало й більш уважніше придивитись до квіточки, на яку сіла бджілка чи строкатий метелик. Не кожен у краплині роси може розгледіти частинку сонця, а Світлані це вдавалось. Можливо, якби Всевишній подарував для дівчини талант поетеси чи художниці, то не важко уявити, які б плоди були б від цього. Але, безперечно, для неї подаровано більше – любити і піклуватись про царство богині Флори. Світлана за прикладом мами дбала, щоб біля обійстя завжди було багато квітів. У перехожих завжди складалось враження, що будинок потрапив у полон гами кольорів красивих квітів.
У 1985 році Світлана Стецюк разом із чоловіком Анатолієм розпочала свою трудову діяльність на ХАЕС. Згодом прийшов час на одержання власного житла. Швидко міська квартира перетворилась в зелену оазу: кількість вазонів постійно збільшувалась. Поряд із природною красою зросли й діти Богдан і Сашко.
Великою радістю для Світлани стала поява власної дачі. Вона зразу ж взялась наводити лад на прилеглій території, яка через деякий час перетворилась у велику квіткову композицію, де запанували й улюблені квіти – хризантеми. Знайшлося місце й для лікарських рослин.
- До рослин, - розповідає пані Світлана, - треба ставитись, як до живої істоти. Я переконана, що вони й справді наділені душею.
Одного разу у кабінеті Світлани Стецюк зацвів кактус, що трапляється дуже рідко. Вона вголос подякувала йому за такий подарунок. А згодом він знову вибухнув цвітінням.
Зараз надворі часто допікає з вітром морозець, природа принишкла в очікуванні нового пробудження. А у кабінеті пані Світлани – вічна весна. Справжня, не синтетична.
Олександр Шустерук
грудень 2008