Вхід

БIль в душI - АфганIстан

 

15 лютого виповнюється 20-та річниця від дня виведення радян­ських військ з Афганістану. У цій країні за десять років так званих афган­ських подій полягло багато українців.

В Афганістан з України було направлено понад 160 тисяч чоловік. Не повернулося з війни 3360 солдат. За 20 років померло від ран та захворювань уже більше учасників афганської війни, ніж загинуло на фронтових дорогах.

Учасники тих подій й досі називають себе воїнами-інтернаціоналістами. Звичайно, роблять це за звичкою.

Більшість воїнів-афганців звикли до мирного життя. До них ставляться у нашій державі подекуди зневажливо, вважаючи, що то була одна держава, а тепер вже інша, і що їх туди ніхто не посилав.

Тоді були свої закони правди і довіри, закони обов’язкового виконання державного розпорядження.

Пройшли пекло воєнних доріг і мешканці Нетішина, які примножують славу міста-енергетиків і свято шанують кожну річницю виводу військ із Афганістану.

Не дивно, що одні піднімають третій тост за любов, а «афганці» третій тост піднімають мовчки за тих, хто не повернувся з бою.

Афганська війна наклала відбиток на їх характери і поведінку, позначилась на здоров’ї і на ставленні до життя та оточуючих. Це люди, з якими можна вирішувати будь-які серйозні проблеми.

На ХАЕС працюють не байдужі патріоти рідного міста і Хмельницької АЕС, зокрема, Ігор Віталійович Комаров, В’ячеслав Сигизмундович Підгородецький, Олег Іванович Склярук. Кожен із них брав участь у бойових операціях. Вони небагатослівні, але те, що Афган залишився у їхніх серцях, однозначно. Бо там були їх командири і товариші-побратими і, звичайно, їх допомога братньому афганському народу в боротьбі із душманами.

Для Ігоря Віталійовича Комарова військова служба в ДРА розтягнулась із жовтня 1985 до червня 1986 року на перевалі «Саланг». Молодший сержант, старший оператор бойової розвідувальної машини розвідувального взводу 3-го гірськострілецького батальйону 177-го Джабаль-Усараджинського мотострілецького полку 108-Багрянської дивізії проявив себе якнайкраще. Численні грамоти, почесні відзнаки Президії Верховної Ради СРСР, медалі «Захиснику Вітчизни» і «Від вдячного афган­ського народу» є підтвердження цьому. Нині   підполковник  Ігор  Віталійович Комаров  є заступником командира військової частини  з охорони Хмельницької АЕС  і відповідає за військову підготовку особового складу частини.

На ХАЕС трудиться і В’ячеслав Сигизмундович Підгородецький.  Служити йому випало у період з квіт­ня 1984 року по жовтень 1985-го в провінції Кунар. На посаді заступника комвзводу, командира машини він неодноразово виявляв військову кмітливість, а батарея «Град-2» наводила страх в душманському середовищі. Брав участь у Кунарській операції і за відзнаку у бою був представлений до медалі «За бойові заслуги». Його бойові по­братими В.Родіонов і М.Сіром­ський працюють поруч із ним. В да­ний час В’ячеслав Сигизмундович Підгородецький працює в УВТК ХАЕС.

Для Олега Івановича Склярука найважчими  були 1986-1987 роки. У нього був вишкіл у навчальному підрозділі  в  Середній Азії,  а згодом і Афганістан. Служба проходила в м.Бараки  провінції  Логар. Вона була надзвичайно складною. Спецназ та ще й із спеціалізацією «Знищення банд і караванів» виконував лише надзвичайні операції. Постійна участь в бойових діях, втрата друзів. Бог милував, він повернувся додому.

Зараз Олег Іванович Склярук працює в хімцеху. Має нагороди: «За відвагу», «Від дружнього афганського народу», «70 років Збройним Силам СРСР», «Воїну-інтернаціоналісту» нагадують йому про афганські події.

Комаров, Підгородецький і Склярук мають щасливі сім’ї, є активістами Нетішинської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану, яка нараховує понад 100 чоловік, беруть активну участь у військово-патріотичному вихованні молоді міста, є взірцем для нетішинців, як на роботі, так і вдома.

Минає 20 років, як все це закінчилося для кожного із них, але все пережите і побачене не зможе заспокоїти їх душі.

Петро Шелепало,

член ради міської організації Української спілки ветеранів Афганістану, майор запасу

№5, 2009


 





ВідмінитиДодати коментар


 


iFruite

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!