Оптимістичні складові реалізації національної енергетичної стратегії

Посадовці найвищого рангу не оминають Хмельницьку АЕС. За роки незалежності були на станції попередні очільники держави Президенти України Л.М.Кравчук та Л.Д.Кучма. 17 лютого ХАЕС відвідав нинішній глава держави Віктор Андрійович Ющенко з метою з’ясування справжнього стану справ у атомній галузі країни, накреслення шляхів розвитку ядерної енергетики на перспективу.

На розширену нараду прибув заступник секретаря РНБО Сергій Парашин, заступник Голови Секретаріату Президента України Роман Безсмертний, міністр промислової політики Володимир Новицький,  президент Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енерго­атом» Юрій Недашковський, голова Національної комісії регулювання електроенергетики Валері­й Кальченко, голова Хмельницької облдержадміністрації Іван Гавчук, голова облради Іван Гладуняк, головний Державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки держатомрегулювання ДКЯРУ Михайло Гашев, заступники міністра:  палива та енергетики - Наталія Шумкова, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - Володимир Холоша, ряд інших посадових осіб.

У вступному слові Президент України наголосив, що атомна енергетика є однією з головних складових енергобезпеки України. Частка атомної енергетики в енергобалансі України сягає від 44 до 50 відсотків. Він відзначив, що за 20 років коефіцієнт використання встановлених потужностей на АЕС світу підвищено в середньому на 20–25%. Підвищення ефективності роботи україн­ських АЕС до досягнутого у світі рівня рівноцін­не введенню в експлуатацію двох нових мільйонників. Водночас Президент зауважив,  що коефіцієнт використання виробничих потужностей українських АЕС у 2008 році знизився і склав 73,9% проти 76,4% у 2007 році. Це є певною­ мірою наслідком того, що  «дотепер відсутні порядок та правила складання прогнозного паливно-енергетичного балансу країни, зокрема, складової щодо електроенергії об’єднаної енергосистеми України». «Державне підприємство «Енергоринок» при формуванні щомісячних та річних прогнозних балансів електроенергії не враховує пропозиції «Енергоатому» щодо обсягу виробленої енергії», – сказав він.

- Ситуацію треба виправляти, – переконаний Президент. За його словами, йдеться про необхідність скоротити обсяг диспетчерських обмеже­нь допустимої потужності АЕС і забез­печити частку виробництва електроенергії АЕС щонайменше на рівні 50 відсотків  від загального виробництва електроенергії в енергосистемі України.

«Останнім часом ми спрямували зусилля на запуск нових блоків АЕС, але є складнощі з тим, щоб вироблену електрику довести до споживачів, адже пропускна спроможність ліній електропередач не дозволяє працювати на повну потужність енергоблокам Запорізької, Рівненської та Хмельницької АЕС. Ми маємо серйозні потужні обмеження через нездатність розбудувати систему ліній передач енергії. Ліній, які запроектовані, розпочаті у будівництві, та які потребують для свого завершення від 300 до 900 мільйонів гривень. Недофінансування в обсягах, які я назвав, призводять до втрат, які дорівнюють ефективній роботі двох енергоблоків», - наголосив Президент.

Глава держави вважає, що наразі уряду та Міністерству палива та енергетики необхідно пришвидшити добудову та введення в експлуатацію ліній електропередач ПЛ-750 кВ «РАЕС-п/с Київська» з підстанцією 750 кВ «Київська», ПЛ-750 кВ «ЗАЕС-ПС Каховська» з підстанцією 750 кВ «Каховська». В.Ющенко висловив побажання, аби питання реалізації необхідних у цьому напрямку рішень були розглянуті на засіданні РНБО.

Ще однією проблемою вітчизняної атомної енергетики, за словами Президента, стала недосконала тарифна політика в галузі електроенергетики.

Ющенко нагадав, що постановою НКРЕ від 25 грудня 2008 року для «Енергоатому» на 2009 рік встановлено тариф на відпуск електроенергії, що виробляється на АЕС, у розмірі 13,77 копійки за  кіловат-годину на 2009 рік.

«Такий рівень тарифу не дозволить виконувати виробничу програму підприємства в поточному році. Це не тариф перспективи», - переконаний глава держави. Президент підкреслив, що відсутність у влади чітко сформульованої і жорстко реалізованої стратегії розвитку ядерно-енергетичного комплексу затягує терміни створення нових потужностей для заміни тих, що вибувають з експлуатації.

На переконання Президента кардинальне вирішення проблеми надійного енергопостачання України можливе тільки шляхом будівництва нових енергоблоків,

Розглядаючи історичну складову створення ядерної галузі України глава держави наголосив, що українська атомна енергетика у спадок від СРСР отримала високий рівень залежності від Росії, особливо у царині забезпечення вітчизняних АЕС ядерним паливом та у сфері переробки відпрацьованого ядерного палива. У цьому контексті В. Ющенко бачить необхідність позбутись залежності від одного постачальника.

Поряд з цим наша країна має достатні поклади урану та цирконію, а виробничий і науково-технічний потенціал вітчизняних підприємств атомно-промислового комплексу за умов відповідної фінансової підтримки  дозволяє забезпечити необхідні темпи розвитку основних елементів ядерного паливного циклу.

 У своєму виступі Президент                  також порушив питання використання відпрацьованого ядерного палива. Більшість ядерних держав, зазначив він, сьогодні йдуть шляхом зберігання ВЯП до моменту, коли його регенерація стане економічно вигідною, а створення реакторів на швидких нейтронах дозволить замкнути ядерний паливний цикл. Україні необхідно застосувати­ «відкладений варіант», переконаний глава держави. «Ми зобов’яза­ні подумати над більш раціональним використанням ресурсу», – сказав В.Ющенко.

Україна має значний потенціал в галузі атомного машинобудування, сказав Президент. Необхідно вирішити проблему науково-технічної підтримки, об’єднавши найбільш підготовлених вчених і інженерів, оскільки існуючі наукові центри (Фізико-технічний інститут, Інститут ядерної фізики, Інститут проблем міцності, Інститут теоретичної теплофізики та інші) за останні роки суттєво втратили свій потенціал.

Окрему увагу Президент приділив ситуації з «Турбоатомом». «Для мене є неприйнятним бажання уряду приватизувати це підприємство. Переконаний, що це велика помилка», – сказав він.

Лаконічною і змістовною була доповідь президента Національної­ енергогенеруючої компанії «Енергоатом» Юрія Недашковського, який окреслив досягнення і проблеми галузі. Насамперед він звернув увагу на фаховий рівень працівників компанії і запевнив, що в царині підготовки кадрів наша ядерна галузь є чи не найкращою в світі.

Застосовані заходи з модернізації ядерних енергоблоків в рамках ряду міжнародних програм принесли свої позитивні результати. Україна має стійку тенденцію до зниження відмов у роботі обладнання і, як правило, вони характеризуються нульовим рівнем. Отже, ядерна енергетика заслужила право на розвиток. На це і націлена державна «Стратегія розвитку електроенергетики на період до 2030 року».

Керівництво компанії робить все належне, аби втілити «Стратегію...» в дію.

Зусилля спрямовані на продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків, пошук нових майданчиків під майбутні енергоблоки, реалізацію проекту власного ядерного циклу.

Компанія в третьому кварталі поточного року проводитиме громадські слухання щодо спорудження 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС. Зроблені кроки в напрямку забезпечення АЕС альтернативним ядерним паливом. Є питання, що знаходяться за межею компетенції НАЕК «Енергоатом», зокрема прийняття ряду законів щодо захоронення відпрацьованого ядерного палива, будівництва блоків на існуючих майданчиках, компенсацій мешканцям зони ризику тощо.

У виступі генерального директора Хмельницької АЕС М.Панащенка були окреслені питання історії створення ХАЕС та здобутків колективу, виробничі, економічні, екологічні чинники, аспекти взаємодії з владою та населенням зони спостереження. Микола Сергійович підкреслив, що ХАЕС є еколо­гічно чистим підприємством і нові енергоблоки не нанесуть шкоди навколишньому середовищу.

Генеральний директор Рівнен­ської АЕС Михайло Колісніченко з свого боку підтвердив надійність  роботи підпорядкованої йому АЕС.

На нараді до слова був запрошений голова Хмельницької             облдержадміністрації Іван Гавчук, який у виступі окреслив аспекти програми енергозбереження на теренах області. Зокрема він наголосив: «На виконання Закону України «Про енергозбереження» в області на замовлення облдержадміністрації розроблена і реалізується комплексна програма енергозбереження на 2009-2010роки. Як складові цієї програми розроблені відповідні програми у всіх районах і містах обласного значення. За рахунок реалізації заходів, передбачених програмами енергозбереження, щорічно економія енергоресурсів по області складає від 33 до 50 тисяч тонн умовного палива». Також Іван Гавчук детально зупинився на трьох головних напрямках енергозберігаючих технологій: використання відходів деревообробної промисловості; використання на повну потужність гідроелектростанцій; виробництво та переробка торфу. Кожен напрямок потребує значних фінансових вливань. Проте в майбутньому це дасть можливість колосальної економії коштів за рахунок скорочення використання традиційного палива (газу). Як зазначив голова обласної державної адміністрації, таким чином бюджет області поповнився б значною сумою коштів, яких сьогодні бракує в різних галузях.

Завершуючи виступ, голова обласної державної адміністрації висловив підтримку добудови 3 та 4 енергоблоків ХАЕС: «Реалізація державної політики реального скорочення споживання природного газу вимагає крім пошуку інших            альтернативних джерел енергії, збільшення виробництва електроенергії і широкого її використання для ефективного електроопалення. Саме тому дуже актуальними є проблеми добудови 3 та 4 енергоблоків Хмельницької атомної електро­станції, в цілому подальшого розвитку атомної електроенергетики».

По завершенні наради Президент провів прес-конференцію для представників засобів масової інформації.

Коментуючи результати наради, проведеної на Хмельницькій АЕС, В.Ющенко повідомив, що в цілому йшлося про шляхи виконання Енергетичної стратегії на період до 2030 року, зокрема - чи потребує цей  документ корекції, на якому етапі перебуває реалізація стратегії.

«Питанням номер один цієї наради була ліквідація того дефіциту безпеки, який є на тих чи інших  проектах ядерної енергетики», - сказав глава держави. Значної уваги під час наради було надано проблемам поводження із відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. В.Ющенко зауважив, що сьогодні необхідно виробити низку законодавчих рішень, провести дискусії та обговорення з громадськістю. «Ми повинні давати дуже ефективну відповідь на те, як ми забезпечуємо збереження відходів ядерного палива, захоронення відходів, або як ми прийма­ємо рішення по схемі, яка на сьогодні працює, коли відходи ядерного   палива відправляються в Росію і, починаючи з 2013 року їх буде              повернуто в Україну», - сказав               В.Ющенко, наголосивши, що це  проблема, яка потребує швидкого вирішення. Президент додав, що на нараді йшлося про централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, створенню якого має передувати прийняття низки законів.

За словами глави держави, окремої уваги було надано подовженню термінів експлуатації ядерних блоків.

Президент також наголосив на необхідності нової технології управління у галузі атомної енергетики. «Для того, щоб забезпечити ефективну діяльність ядерної генерації, формування ефективної безпекової політики, своєчасної модернізації, ми ставимо питання про продовження термінів експлуатації ядерних блоків. Це можливо за умови нової технологічної політики», - сказав він. Водночас В.Ющенко звернув увагу на необхідність перегляду тарифної політики. «Тарифна політика повинна бути сер­йозно вдосконалена», - сказав він, додавши, що існує багато ресурсів для того, щоб при цьому не підвищувати тарифів для населення.

Глава держави загалом позитивно оцінив нараду. «Доповіді, які були сьогодні зроблені, дали оптимістичні відповіді на те, що ми можемо забезпечити реалізацію національної енергетичної стратегії», - сказав Президент.

Віктор Гусаров

№8, 2009