- Валентине Володимировичу, - радіоактивне випромінювання – складова виробництва електроенергії на ядерному енергоблоці. То яким же чином і наскільки ми захищені від радіо­активного впливу?

- Принцип отримання енергії на АЕС полягає в передачі енергії ділення ядер атомів урану водяній парі, яка обертає турбіну та електричний генератор. 90% енергії ділення переносять радіоактивні осколки ядер урану, 10% - потоки частинок б, в, г випромінювання, що утворилися внаслідок ділення ядер урану та розпаду осколків. Таким чином, утворення радіоактивних осколків ядер урану, та радіоактивне випромінювання – невід’ємні умови отримання ядерної енергії на АЕС.

б, в, г частинки – це, відповідно, ядра атомів гелію, електрони, позитрони, гамма-кванти та нейтрони.     

Конструкції палива, реактора та будівлі енергоблока спроектовано таким чином, що вони одночасно призначені для виробництва енергії та утримання в собі осколків ділення та радіоактивного випромінювання.

Конструкція енергоблока, з точки зору захисту від радіації, побудована згідно з принципом глибокоешелонованого захисту, такої собі своєрідної «матрьошки»:

- окис урану (безпосереднє джерело енергії) спечений у формі керамічних таблеток;

- таблетки поміщено у цирконієву трубку – тепловиділяючий елемент – твел;

- твели поміщено у сталевий корпус реактора;­

- корпус реактора встановлено у бетонну шахту із свинцевим захистом;

- шахта розміщена у гермооболонці, що являє собою залізобетонну бочку діаметром 40 м з товщиною стінки 120 см, облицьовану сталлю ззовні та всередині.

Ядерна реакція протікає всередині керамічних таблеток, тому б, в, г частинки та осколки ділення на шляху до людини проходять через усі перераховані вище бар’єри, ослаблюючись до безпечних рівнів. В процесі експлуатації енергоблока стан захисних бар’єрів контролюється безперервно.

- Навколо ХАЕС існує так звана зона спостереження, санітарна зона, тощо. В чому їх призначення, які ще зони існують в межах електростанції та, можливо, і поза нею?

- За рівнями впливу іонізуючого випромінювання проммайданчик ХАЕС та прилегла до  нього територія розділена на наступні зони:

ü зона суворого режиму – частина проммайданчика ХАЕС, на якій при нормальній експлуатації ХАЕС на персонал впливає підвищене, порівняно з природним, іонізуюче випромінювання;

ü чиста зона (зона вільного режиму) – частина проммайданчика, на якій розміщуються адміні­с­тративно-службові приміщення, їдальні, майстерні з ремонту і виготовлення чистого обладнання;

ü санітарно-захисна зона - частина проммайданчика та територія навколо ВП ХАЕС радіусом 2.7 км, на якій рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації може перевищувати квоту ліміту дози для населення;

ü зона спостереження – територія радіусом 30 км від ХАЕС, на якій можливий вплив на населення радіоактивних скидів та викидів.

Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97) встановлено наступні категорії осіб, які піддаються опроміненню:

ü категорія А (персонал) –  особи, які постій­но або тимчасово виконують роботи з джерелами­ іонізуючих випромінювань. У ВП ХАЕС персонал категорії А виконує роботи в зоні суворого режиму.­

ü категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті у роботах з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промисло­вих майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення. У ВП ХАЕС персонал категорії Б виконує роботи в «чистій» зоні;

ü категорія В – усе населення. Таким чином, шляхи та рівні радіаційного впливу АЕС є різними для різних категорій осіб, що опромінюються.

- Чи має радіаційну небезпеку ядерне паливо перед його завантаженням в реактор?

- Альфа-випромінювання обох ізотопів урану й слабке бета - і гамма-випромінювання трьох їх короткоживучих дочірніх нуклідів, що містяться в паливних таблетках, практично повністю поглинається в них самих і в оболонці твела, що усуває зовнішній вплив випромінювання.

Потужність дози зовнішнього випромінювання 1 кг свіжого ядерного палива реакторів ВВЕР-1000 і РВПК-1000 на відстані 1 м складає 0,29 і 0,17 мкзв/година, це не перевищує максимальних значень зовнішнього радіаційного фону.

- Як працює система обліку та контролю ядерних матеріалів на ХАЕС?

 - Облік і контроль ядерних матеріалів є основою виконання Україною міжнародних зобов’язань із забезпечення гарантій нерозповсю­дження ядерних матеріалів і є невід’ємною частиною робіт, які виконуються при виготовленні, використанні, транспортуванні і зберіганні ядерного матеріалу. Ядерні матеріали в Україні є виключно загальнодержавною власністю, тому суб’єкти діяльності, які мають в наявності ядерні матеріали, повинні здійснювати їх державний облік, і це є обов’язковою умовою отримання дозволів на проведення діяльності у сфері використовування ядерної енергії для суб’єктів діяльності, які виконують роботи, пов’язані з виробництвом, використанням, перевезенням або зберіганням ядерних матеріалів

- Яка електростанція характеризується більшим питомим викидом радіоактивних речо­вин у навколишнє середовище - атомна чи вугі­льна? Які екологічні  переваги атомної  енергії?

- Енерговиробництво - одне з головних джерел забруднення навколишнього середовища. Теплові електростанції (ТЕС) «відповідальні» за кислотні дощі, що різко знижують родючість земель і врожайність сільськогосподарських культур, спричиняють загибель лісів. Лише одна вугільна електростанція потужністю 1 млн. кВт викидає щорічно в навколишнє середовище близько 90 т миш’яку, 300 т барію, 20 т ртуті та інших токсичних елементів – усього близько двох мільярдів (!) смертельних для людини доз. Навіть радіоактивних речовин у викидах вугільних електростанцій у 2-5 разів більше, ніж у викидах АЕС.  Загальновизнано, що АЕС при нормальній експлуатації набагато (не менше ніж у 5-10 разів) чистіші в екологічному плані, ніж теплові електростанції (ТЕС).

- Якими ж показниками впливу на  населення та навколишнє середовище характеризується діяльність Хмельницької АЕС?

- Зазначу, що, рівні викиду інертних радіоактивних газів, ніколи не перевищували допустимих величин, постійно знижуються, і на даний час середньодобові показники становлять 0.05% від допустимого рівня. Це ж стосується рівнів викиду довгоіснуючих радіонуклідів,  середньодобові показники яких на рік складають 0,007% від допустимого рівня. Викиди радіонуклідів йоду складають 0,008% від допустимого рівня. Не перевищують 0,1 % від допустимого рівня і скиди радіоактивних речовин. Результатом цього є те, що колективна доза опромінення персоналу  знизилась за останні 15 років в 4 рази. Середні індивідуальні дози опромінення персоналу також  з кожним роком зменшується, і на даний час сягають 5% від допустимого рівня.

Важливим є те, що викиди АЕС навіть на рівні 100% від припустимих є безумовно прийнятними­.

- Хто, де і як контролює  параметри радіаційних викидів на ХАЕС та на прилеглій до електростанції території? З яких джерел ми можемо довідатись про результати?

- Здійснюють спостереження працівники цеху радіаційної безпеки за допомогою автоматизованої системи контролю за радіаційною безпекою (АСКРО).

Так, в зоні спостереження  ХАЕС розташовані  11 постів радіаційного контролю АСКРО, а на  проммайданчику ХАЕС знаходиться 12 постів контролю потужності експозиційної дози (ПЕД). Результати ПЕД-вимірювань демонструються на моніторі, встановленому на будівлі лабораторії зовнішнього радіаційного контролю ХАЕС, регулярно публікуються в місцевій пресі, на телебаченні та веб-сайті ХАЕС. Це ж стосується і роботи АСКРО.

Радіаційний контроль водойми-охолоджувача ХАЕС   здійснюється з періодичністю 2 рази на тиждень.В зоні спостереження Хмельницької АЕС у 8 населених пунктах ведеться радіаційний  контроль за станом атмосферного повітря, а також з періодичністю 2 рази на рік водних ресурсів. 1 раз в рік в місцях розташування  постів радіаційного контролю проводиться радіаційний  контроль проб ґрунту 

Контрольні функції здійснюють органи державної влади, районні СЕС, спеціалізовані лабораторії тощо.

Записав Віктор Гусаров

№14, 2009