Вхід

Новi таланти на небосхилi мiста

На ІІІ-ій Всеукраїнський дитячий конкурс академічного співу «Поліська рапсодія» до Шостки, що на Сумщині, поїхали троє вихованців викладача школи мистецтв Н.Г.Горбової. І забрали всі призові місця в молодшій віковій групі, за яку виступали, впевнено відтіснивши на нижчі сходинки решту 11 суперників. Хоча всі вони були достойні нагород.

Наймаститішим у нашій делегації був 10-річний Павло Кубинський, в скарбничці успіхів якого є звання лауреата Міжнародних конкурсів. Цілком природно, що з усіх трьох, їдучи в Шостку, мав найскладнішу програму. І виконав її досить професійно. Але, о диво, в журі навіть засперечалися кому віддати пальму першості – йому, чи нашій же таки Діані Бурімовій! Таке вагання шокувало навіть викладача Наталію Горбову та концертмейстера Оксану Кацан. Дівчинка ж бо вперше виступала на конкурсі, і хоч співала вона проникливо та з вогником в очах, сяючи від щастя, все ж хвилювання побороти було важко, бракувало впевненості й досвіду. Але, затиснувши в кулачок всі емоції, зуміла таки витримати всю напругу. Друге місце, на чому зійшлися члени журі, – першим все-таки став Павло, не тільки цілком заслужене, але й досить високе, як для першої спроби на такому рівні.

Наймолодший з нетішинців, дев’ятирічний Артем Белінський, заворожив своїм співом  визнаних майстрів оперного мистецтва, котрі прибули в Шостку оцінювати таланти юних вокалістів. Сам Анатолій Мокренко, легенда української і всесоюзної оперної сцени, котрий головував у журі, непідробно втішався співом голосистого хлоп’яти. А на гала-концерті, на який потрапили всі троє нетішинців (Діана не змогла виступити, почуваючись не зовсім добре – авт.), гаряче аплодуючи, глядачі довго не відпускали зі сцени Артема. Він так проникся атмосферою піднесеності, що третє місце хлопчика засмутило. Але коли йому пояснили, «що я третій в Україні, та-а-ак зрадів!»

На переконання Н.Г.Горбової, високі перемоги в Артема попереду, усі передумови для цього є. Дитина обдарована, старанна, зрештою, працелюбності не позичати нікому з них. Якби не посильні заняття та дослуховування до всіх настанов педагогів, не було б таких результатів. Відрадно, що наші вокалісти тішаться з виступу одне одного, не розпирають їх заздрощі. Залюбки діляться враженнями від поїздки. Артемку дуже сподобалася тамтешня музична школа, бо там «великий зал і добрий звук, декоративні малюнки на стінах».  Діана в захопленні від акапельного співу Павла Кубинського – на конкурсі він виступав без супроводу, що є свідченням високого рівня підготовки. Дівчинка вдячна викладачам за те, що навчили так добре володіти своїм голосом, і подумує стати в майбутньо­му оперною співачкою. Наш переможе­ць радий був подивитися «Весілля Фігаро» у виконанні студентів Київського інституту музики ім. Глієра, з яким вони виступили в окремому концерті. Саме з цією оперою наші діти їздили на конкурс до Санкт-Петерб­урга і подивитися як її подаю­ть інші, було цікаво й корисно. «Можна було  набратися досвіду», - каже наш вокаліст.

Умовами конкурсу передбачалося виконання кожним учасником 3-х творів, але з огляду на велику кількість конкурсантів в усіх трьох  вікових групах, рішенням журі програму скоротили до двох номерів. Діти виконували одну українську народну пісню та класичний твір. Якраз його Артем та Діана співали російською та німецькою мовами. В нагороду за перемогу діти отримали Дипломи лауреата, квіти та м’які іграшки. Дорогими видалися їм і дарчі написи членів журі з побажаннями віри в себе і успіхів у творчості, чим вони ділилися з нами. А Павлу Анатолій Мокренко подарував ще книгу «Як знайти себе» та диск з піснями в своєму виконанні.

Юні таланти не зупиняються на досягнутому, готуючи себе до нових творчих змагань. Щоб заявити про себе та рідне місто, в якому живуть.

Ольга Сокол

№16, 2009


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!