Шепетівщина значною частиною території входить в зону спостереження Хмельницької АЕС, включаючи при цьому мало не третину районного центру. На початку дев’яностих минулого століття громадяни Шепетівки активно виступали проти добудови другого енергоблока, а Тарас Нагулко на тлі суспільного невдоволення АЕС «пробився» у народні депутати України. За двадцять років багато води спливло, шепетівчани стали більш поблажливішими до ХАЕС. Проте насторога залишається. Тому спілкування керівника атомної електростанції з представниками влади району не тільки корисне, але й конче необхідне.
Наприкінці минулого місяця генеральний директор ХАЕС Микола Панащенко виступив перед депутатами Шепетівської районної ради. Він доповів про стан справ і перспективи добудови станції.
Микола Сергійович зазначив, що кризові явища в країні позначились і на стані справ у компанії НАЕК «Енергоатом». Зокрема через відсутність споживачів відбулось різке падіння виробітку електроенергії. Атомні енергоблоки країни виводяться в холодний резерв. Дешева, порівняно з тепловою генерацією ядерна електроенергія не затребувана, що, на думку керівника ХАЕС, не є достатньо логічним.
М.Панащенко розповів про роботу станції, планово-попереджувальний ремонт на енергоблоці №2. На час зустрічі з депутатами ХАЕС виробила майже чотири з половиною мільярди кіловат-годин електроенергії. Показник міг бути кращим, якби не вводились диспетчерські обмеження.
Торкнувшись історичного аспекту, Микола Сергійович зауважив, що станція планувалась, як чотириблочна, і «Стратегією розвитку електроенергетики країни до 2030 року» передбачено як першочерговий захід завершити розпочате у 1973 році будівництво ХАЕС. А щоб у присутніх була повна картина про вплив станції на довкілля, керівник АЕС доповів, що радіаційний фон на контрольованій території за всю історію існування станції не зазнавав змін і відповідає природним показникам. Так звані відхилення в роботі енергоблоків за останні п’ять років зменшились у десять разів.
Третій та четвертий енергоблоки після накладення мораторію на будівництво залишились у 27 та 9 відсотковій готовності. За загальноприйнятими нормами для завершення будівництва третього енергоблока потрібно тисячу діб. Планується вводити блоки почергово у 2015 та 216 роках. На цей рік заплановано 41 захід підготовчого характеру, два з яких вже виконано. Здійснюється ревізія обладнання, його консервація. Робиться техніко-економічне обґрунтування, на яке виділено 35 мільйонів гривень.
Але без прийняття Верховною Радою спеціального закону будівництво не відбудеться. Одна з умов прийняття такого закону – проведення консультативного референдуму. Отож роботі з громадськістю приділяється велика увага. Зокрема і ця зустріч – один з видів цієї роботи.
Генеральний директор ХАЕС доповів, що з добудовою енергоблоків планується покращення соціальної інфраструктури регіону, як це було, до речі, під час добудови другого енергоблока. ХАЕС співпрацює з адміністраціями Хмельницької та Рівненської областей в плані з’ясування потреб регіону. Є вже пропозиції від адміністрацій, які будуть враховані після прийняття закону про будівництво енергоблоків.
Далі Микола Сергійович відповів на запитання депутатів. Депутат Костюк цікавився ціною відпуску електроенергії ХАЕС в енергомережу та порядком включення населених пунктів до зони спостереження. На останнє запитання генеральний директор дав роз’яснення, що коли населений пункт потрапляє частиною території в 30-кілометрову зону, домовлено, що в зону спостереження зараховується все місто чи село. До того ж, при збільшенні потужності до 4 МВт, передбачається збільшення зони спостереження до 50 кілометрів. Він також доповів, що згідно з планами повинна бути покращена інфраструктура Грицева, як запасного населеного пункту на випадок відселення нетішинців під час надзвичайної ситуації.
Депутати цікавились, чи проводяться на діючих енергоблоках наукові експерименти на кшталт Чорнобильських.
- Після ППР випробування відбуваються за програмами, погодженими з регулюючими органами. Ніяких інших непередбачених регламентом випробувань не проводиться, - сказав керівник станції.
Цікавились депутати іноземними інвестиціями в добудову енергоблоків. Микола Сергійович доповів, що нинішній підготовчий етап здійснюється за кошти НАЕК «Енергоатом» за рахунок тарифу. А про зберігання відпрацьованого ядерного палива дав роз’яснення, що воно вивозиться у Красноярськ на переробку, але згодом буде повернуте на зберігання в Україну. Нині сухе зберігання здійснюється у спеціальних контейнерах на майданчику ЗАЕС, а планується для Южно-Української, Рівненської та Хмельницької атомних станцій в чорнобильській зоні створити загальне сховище.
Також Микола Сергійович пояснив труднощі з можливою подачею тепла в Славуту чи інший населений пункт зони спостереження. Серед аргументів не на користь такої теплотраси економічні питання, а також питання утримання в робочому стані мереж.
Депутати отримали відповіді і на інші запитання.
Насамкінець зустрічі керівник Шепетівської райради М.Ковальчук висловив слова вдячності за зустріч і побажав колективу здійснення планів, а депутатам розуміння завдань, які ставить перед колективом ХАЕС держава.
Віктор Гусаров
