Духова музика для мене асоціюється з поняттям духовна музика. Можливо тому, що без реального духу, тобто дихання в інструмент, з якого збираєшся отримати звук, обійтись неможливо. І справжній музикант, «цілуючись з трубою», перетворюється на одне ціле з гобоєм чи тромбоном, кларнетом, або ж валторною. Поділ інструментів на дерев’яну і мідну групу свідчить про експресію музиканта: або ж це ледь помітне торкання вустами до флейти, або заглиблене, дещо грубувате прицмокування, як у варіанті гри на тубі. Повітря проривається крізь раструб, аби вилитись мелодією легкокрилого соловейка, або ж гортанно протрубити вітання дню.
Духове відділення дитячої школи мистецтв презентувало поціновувачам звітний концерт, який засвітив низку талантів, гідних славоспіву. Принаймні, неможна обійти увагою юного Максима Борінова, який у юному віці вже спроможний нарівні з досвідченими музикантами виводити рулади на трубі. Зокрема він самостійно зіграв «Арію» Генделя, «Мюзет» з «Нотного зошита Анни Магдалени Бах», де йому асистували Олег Куций та Роман Сірук, а також впевнено доповнював батька у «домашньому» тріо сім’ї Борінових.
Олег Куций також ще раз виходив на публіку, аби протрубити «Поему» Генецинського, а Роман Сірук зіграв «Концерт» Ріхтера. Ці юні музиканти вже є лауреатами обласних і навіть Всеукраїнських конкурсів. Взагалі, окрім найменших виконавців, майже кожен з тих, хто виходив на сцену, вже досяг певних відзнак. Приміром, флейтисти, дипломанти Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України» Роман Борилюк і Богдан Нетикша у супроводі юної піаністки Анастасії Ларчикової зіграли «Анданте» Кванта та «Джерельце» Мухи. Лауреат 1 премії Всеукраїнського конкурсу ім. В.Старченка Ярослав Ларчиков зачарував «Сільським танцем» Моцарта, Анастасія Побежимова, у якої відзнаки обласного і Всеукраїнського конкурсів, м’яко, на напівдиханні виконала Аляб’євського «Солов’я». Зрештою, разом з викладачем Іванною Миколаївною Сиваківською та Галиною Токман зіграла «Місячну серенаду» Мюллера.
Великою підмогою до виступів юних артистів була гра концертмейстерів О.А.Зінов’євої та О.М.Кацан. А насамкінець ансамбль викладачів духового відділу, керований І.С. Козачком, запалив зал «Рокн-ролом навколо годинника», провів присутніх разом з «Караваном» пісками пустелі, зіграв ще кілька бадьорих мелодій, які викликали у слухачів емоції свята.
Віктор Гусаров
№23, 2009
