Вхід

Покликання – берегти здоров’я

У третю неділю червня відзначають професі­йне свято медичні працівники. Державний заклад Спеціалізована медико-санітарна частина №4  підпорядковується Міністерству охорони здоров’я України і є тим закладом, куди часто звертаються за допомогою мешканці міста енергетиків, гості Нетішина. Ми зустрілись з виконуючим обов’язки начальника-головного лікаря ДЗ СМСЧ-4 Юрієм Івановичем Уляницьким, аби задати кілька питань керівникові установи.

- Насамперед, читачеві буде цікаво знати ваш шлях в медицину. З чого все почалось?

- Народився я в місті Брянка на Луганщині, де прожив до 6 років. Далі жив у селі Гута - Яцковецька Дунаєвецького району Хмельницької об­ласті. Там закінчив восьмирічку, після чого вступив до Кам’янець-Подільського медучилища. Два роки відслужив у Збройних силах СРСР в Заполяр’ї на та Далекому Сході, можна сказати за професією – старшиною полкового медичного пункту. Після армії навчався на лікувальному факультеті Полтавського стоматологічного інституту. З 1986 по 2000 рік – в Славутській центральній лікарні. Обирався депутатом Славутської міської ради, був головою постійної комісії з охорони здоров’я, завідував гастроентерологічним відділенням ЦРЛ. Далі в Нетішині, в якості лікаря-анестезіолога пологового відділення СМСЧ-4. З лютого 2009 призначений виконувачем обов’язків начальника-головного лікаря нашої медустанови.

- Але що вплинуло на вибір професії?

- Як більшість юнаків, мріяв про професію військового. Через від­сутність направлення вирішив свою мету здійснювати через спецгрупу юнаків, яких готували для вступу до медичного училища з метою підготовки для служби в армії. А в же в армії трохи охолов до військової справи, але зрозумів, що мені просто повезло з вибором професії медика.

- Ви ведете здоровий спосіб життя. Як мовиться, не зловживаєте, не палите. Це принципово?

- Як медик, підтверджую, що в здоровому тілі, здоровий дух. Його треба підтримувати в собі і плекати, аби відчувати себе гідною і культурною людиною. Це як у Чехова: «Все має бути гарним – і думки, і …»

З молодих літ я займаюсь бігом, купаюсь в холодній воді, регулярно буваю в походах. Це підбадьорює і підказує, що треба себе тримати в рамках. Бажаю, щоб більше нетішинців дбали про власне здоров’я.

- Посада керівника такої солідної установи вимагає не лише здоров’я, але й оптимізму і докладання великих зусиль. Що встигли зробити?

- Планів багато, але конкретно за цей час зроблено капітальний ремонт харчоблоку. Є чимало проблемних питань, які вимагають коштів.

- Матеріальна база установи відповідає сучасним вимогам?

- Мене далеко не все задовольняє в плані фінансування установи, хоча є розуміння, що криза вносить свої корективи. Хоч в порівнянні із більшістю рай­­лікарень у нас умови кращі, але далеко не досконалі. Потрібно набагато більше сучасної діагностичної апаратури, зокрема комп’ютерний томограф, хірургічну лапараскопічну стійку тощо.

- З яким настроєм зустрічає колектив професійне свято?

- Вважаю, що з нормальним робочим настроєм. В колективі понад 700 працівників. Багатьох знаю не лише в якості керівника, а, як мовиться, зсередини спільної роботи. В діяльності маю підтримку заступника начальника-головного лікаря з поліклінічної роботи Ніни Петрівни Коротової, завідуючої неврологічним відділенням, голови ЛКК Наталії Володимирівни Бугаєвої. На добре слово заслуговують завідуюча терапевтичним відділенням Євгенія Володимирівна Фабіянчук, молодий лікар-онколог Руслан Петрович Кіращук і багато інших.

- В сім’ї знайшли підтримку, адже завантаженість керівника установи значно вища ніж у рядового лікаря?

- Сім’я підтримує і розуміє. Дружина працює молодшою медсестрою у відділенні переливання крові і поглиблює знання на третьому курсі відділення психології Острозького університету.  Син Василь пішов шляхом батька, закінчує інтернатуру за напрямком анестезіології і незабаром приступить до роботи. Дочка Ольга обрала гуманітарний шлях і нині мешкає в США. Подарувала двох прекрасних внучок – Ніну і Софійку. А найголовніша особа в нашому домі – донечка Олександра. От вона знімає всі стреси і загладжує всі проблеми. І я цим щасливий.

Хочу побажати усім щастя і любові, а також міцного здоров’я. Не хворійте!

Вів інтерв’ю  Петро Шелепало

№25, 2009


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!