Вхід

Якість харчування понад усе

 

Хто працює в сфері торгівлі тривалий час, добре знає, що цей день впродовж багатьох років був професійним святом як для великої когорти тих, хто справою життя обрав роздрібну торгівлю, так і для тих, хто опікувався громадським харчуванням. В незалежній Україні у липні пошановують лиш торговельників, харчовики з цієї цілком виправданої виробничої змички випали. Але офіційні правки в календарі професійних свят не внесли суттєвих корективів у душі людей, котрі не поділяють такого роз’єднання, вважаючи обидві ланки єдиним цілим. А тому всупереч календарним записам продовжують вважати цей день спільним професійним святом. Таким воно є і для 134 працівників відділу лікувально-профілактичного харчування цеху господарського забезпечення ВП ХАЕС, з начальником якого О.І.Семеновою (на знімку) зустрілася напередодні журналіст «Перспективи».

Цей колектив після проведення свого часу реорганізації, супроводжуваної передачею ряду об’єктів торгівлі у відання міста, став продовжувачем справи раніше функці­онуючих відділу робітничого постачання, пізніше – відділу громадського харчування і торгівлі. Він гідно тримає свою марку, справляючись з викликами і вимогами часу. Персонал обидвох їдалень - № 9 і № 10, шістьох буфетів та ресторану «Явір», що в центрі ділових зустрічей, дбає аби асортимент продукції був широким, меню пропонованих страв та кондитерських виробів задовольняло найвибагливішого відвідувача. Тут мало тільки фахових здібностей хай і досвідчених кухарів і кондитерів, їх старання не увінчаються успіхом, якщо не матимуть у своєму розпорядженні вдосталь необхідного і якісного продовольства. Цьому передує копітка робота з постачальниками, продукцію у них закупляють на основі висновків конкурсної ко­місії, якщо сума закупівель менша 100 тисяч гривень, або ж за результатами участі у відкритих торгах, якщо грошовий еквівалент перевищує вище зазначену цифру. За роки роботи вималювалося коло постачальників, котрі  стали постійними партнерами ХАЕС, йдуть на певні поступки аби не втрачати потенційного клієнта, готового брати великий обсяг пропонованої продукції і вчасно за неї розраховуватися.

Як правило, з числа постачальників, готових співпрацювати з нами, обирають того, хто запропонує найбільш прийнятну, незахмарну ціну.

- Чи не криється за низькою ціною такого ж ґатунку якість? - цікавлюся в співрозмовниці. - І як убезпечити себе від подібних ризиків?

- Ймовірність такого ризику є, але за якістю пропонованої продукції ми слідкуємо суворо, - каже Ольга Іванівна. - Беремо її тільки сертифіковану, у випадку будь-яких сумнівів стосовно якості залучаємо фахівців місцевої СЕС, оскільки через відсутність у себе спеціально обладнаної ліцензованої лабораторії самостійно провести відпо­відні аналізи зробити не можемо. На словах щось доводити немає сенсу, а ось маючи висновки фахівців, претензії пред’являти можна без вагань. Такі випадки мали місце і наші обґрунтування спрацьовували позитивно, постачальники погоджувалися з ними. Бувало, ми повертали продукцію сумнівної якості і отримували взамін іншу.

- Наскільки повним є фінансове забезпечення вашої діяльності?

- Наразі маємо його в повному обсязі, хоча ліміти на поточний рік обмежені. Вони становлять 4 млн. 600 тисяч гривень, а в зв’язку з пості­йним ростом цін на ринку, кількість закупленої продукції для повноцінного забезпечення лікувально-профілактичного та інших видів харчування у грошовому вираженні сягає майже семи мільйонів гривень. Отож, працювати є над чим, і, я думаю, оптимальний варіант вирі­шення цього питання невдовзі буде знайдено.

- Будівництво нових енергоблоків супроводжуватиметься залученням великої кількості людей, яких потрібно буде харчувати. Наявних об’єктів та задіяного на них персоналу, вочевидь, буде замало, аби справитися з таким навантаженням. Які варіанти проробляються тут?

- Ми вже направили в УКБ свої пропозиції і розрахунки, обгрунтовуючи необхідність будівництва ще однієї їдальні на території 3 і 4 енергоблоків. Доцільним, думаю, буде відкриття там же буфетів.

- Чи достатнє кадрове забезпечення очолюваного вами відділу?

- Вважаю, що воно на належному рівні. Останнім часом прийшло багато молоді, відбувається, як кажуть, природня зміна поколінь. Ось у липні, маємо трьох поважних юві­лярів, котрі віддали роботі у відділі багато років: головний бухгалтер Олена Миколаївна Кузьменкова, кухар 6 розряду ресторану «Явір» Юрій Павлович Довгалюк, старший комірник їдальні №9 Олеся Іванівна Улізко. Їх, а також весь персонал відділу, щиро вітаю з професійним святом. Міцного вам здоров’я, довгих років життя, трудової наснаги, достатку в родинах і всіх земних благ. Нехай вам щастить.

Ольга Сокол

№30, 2009


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!