Вхід

«…Золоті гори обіцяти не можу»

Два роки минуло з того часу, як Управління будівництва Хмельницької АЕС приступило до виконання калуської місії – будівництва заводу каустичної соди та хлору. Коли дія генпідряду для УБ ХАЕС підійшла до завершення, два його ТОВ – «ЕКРО» та «Крот» залишилися трудитися на спорудженні об’єкта за прямими договорами.

У кінці серпня покидати Івано-Франківщину й «Кротові», адже будівництво під’їзних залізничних шляхів майже завершено. Зостануться нюанси, котрі завжди супроводжують об’єкти, котрі належить приймати замовникові. Основне, що той задоволений.

– Реальних перспектив, які б нас влаштовували – нуль, – каже генеральний директор «Крота» Григорій Мельник. – Але пошуки нової роботи тривають. Отже, надії не втрачаємо. Є певні пропозиції. Та ми не можемо працювати там, де немає гарантій, що наша праця буде матеріально поцінована. А отже, не виключено, що комусь із працівників знову пропонуватимемо шлях на біржу, комусь у відпустку за свій рахунок. Самі знаєте, яка ситуація навколо. Золоті гори обіцяти не можу.

Знаючи пана Мельника, переконаний, що він не любить пустих обіцянок, а тому змальовуючи найближчу перспективу, просто не додає штучних барв.

…Зараз основу колективу, відзначає генеральний директор, складають вісімнадцятеро працівників, разом із ІТР. З часів «першого кілочка» надійним професіоналом залишається В’ячеслав Філінчук – машиніст бульдозера, лише кількома роками стажу поступається йому Микола Романюк – машиніст екскаватора. Весь калуський тягар виніс на собі Василь Орлик – заступник директора з економічних питань.

Богдан Фединчук.


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!