Вхід

Шепетівка спортивна

Наші старти

Завод тракторних втулок — підприєм­ство, де близько вісім­десяти процентів з усіх працюючих — молодь. Найбільш молодіжне, отже, воно повинне бути й найбільш спортивне.

Для проведення усіх спортивних заходів на заводі створена і непо­гано діє рада колективу фізкультури з семи чо­ловік. Громадські інст­руктори ради організо­вують людей на змаган­ня, спортсмени-розряд­ники ведуть заняття секцій, пропагують кра­щі спортивні досягнен­ня робітників колективу.

Найбільш масові наші старти — це складання норм комплексу ГПО. Ми проводимо їх якраз зараз, протяюм серпня, і в цьому заході беруть участь близько трьохсот молодих виробничників. Від кожної зміни цехів, дільниць, інших вироб­ничих підрозділів утво­рено команди. Поки що найбільшу кількість очок набрала команда цеху Лі» 2 зміни майстра Лео­ніда Шиндіна, а взагалі переможців визначатиме­мо, враховуючи насам­перед масовість.

Нещодавно кращі лег­коатлети підприємства брали участь у першос­ті міста з багатоборс­тва ГПО, де вибороли друге місце, у першості області серед колекти­вів фізкультури товари­ства «Авангард», де також зайняли призове місце. А член нашої команди Ольга Соннік, токар цеху № 2, вийш­ла переможцем серед учасників усіх підгруп першості  «Авангарду».

Непогано виступають наші баскетболісти. На тій же першості області вони вийшли у фінал і зайняли IV місце. Це добрий результат, якщо врахувати, що команда вперше брала участь у таких змаганнях. Чет­верте місце серед во­лейболістів міста посіла чоловіча волейбольна команда. Гірше виступа­ють наші    футболісти, але ми посилимо трену­вання, щоб не відставати і в цьому виді спорту.

Маємо своїх розряд­ників. Це, в основному, дівчата-легкоатлети. Оль­га Соннік. наприклад, виконала норму з бага­тоборства ГПО друго­го розряду, Віра Бевз, Віра Горська — тре­тього. Михайло Пиро­жок має другий розряд з багатоборства ГПО і тре­тій з легкоатлетичного кросу.

Які плани роботи на­ших фізкультурників на­далі? Насамперед, успіш­но скласти норми ГПО, налагодити систематич­ну роботу секцій, піді­брати постійний склад команд, провести пер­шість з волейболу, бас­кетболу і серйозно готу­ватись до нового спортив­ного сезону.

В. ПОЛІЩУК,

член заводської ра­ди колективу фізкультури.

 

28 лютого 1978 р

На лижних трасах

Морозний сніжний день. В таку пору добре покататись на лижах. І не випадково поблизу Крас-носілкиа залунали веселі голоси, пролягла струнка лижня. Сюди з'їхались юні лижники області, представники дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Першими стартували дівчата на п'ятикілометровій дистанції. Одна за одною вирушають юні спортсменки, вступають у цікаву спортивну бороть­бу. Серед дівчат, пред­ставників ДЮСШ облас­ті, а шепетівчанка Оля Соннік. Впевнений біг, розмашисті рухи. Учени­ця успішно справилась зі своїм   завданням.   Обій­шовши усіх подруг, вона першою примчала до фі­нішної прямої. Вико­навши норматив першого спортивного розряду, ше­петівчанка перемогла. На другому місці представ­ниця обласного центру Наташа Молотай, на тре­тьому — Оля Макітрюк (Хмельницький  район).

Потім у боротьбу всту­пили хлопці. Найкраще до бігу на дистанції десять кілометрів підготувався Микола Шетунь з Нової Ушиці. Він і фінішував першим.

Другого дня тривали змагання дівчат на три­кілометровій та хлопців на п'ятикілометровій ди­станціях.  І тут шепетіз­чанин був найсильнішим. Це Вячеслав Німчук, який першим завершив ходьбу на дистанції п'ять кілометрів.

Проте нашій команді не вдалось перемогти у командному заліку. В підсумку—вони на четвер­тому місці, поступившись представникам обласного центру і Хмельницького району та юним лижни­кам із Волочиська.

Отже, наставникам у роботі з молоддю варто приділити більше уваги культивуванню лижного спорту, краще працювати з юними.

В. ПРИХОДЬКО, головний суддя зма­гань.

 

Самоутвердження

САМОУТВЕРДЖЕННЯ


«Тактика бігу на дов­гу дистанцію»— кіно­фільм під такою назвою демонструється цього тижня у кінотеатрі імені М. Островського. Воло­дя вже давно його по­дивився, в перший же день. Він займається спортом і біг на довгі ди­станції — його улюб­лений вид. «Корисно було для себе перегля­нути цей фільм, — гово­рить юнак. — А взага­лі, спорт мене захопив повністю. Я цікавлюсь усім, що є про спорт, і роблю все. щоб добити­ся непоганих  спортив­них результатів».

Ми не випадково роз­почали свою розповідь з цього кінофільму. Во­лодя говорив, що в ньому є багато чого пов­чального. Дехто розу­міє заняття спортом як розвагу, щось не досить серйозне, а спорт — це копітка робота, тренування кожний день, це самоутверджен­ня, випробування мож­ливостей. Сюжет кіно­стрічки якраз і роз­криває, які сильні, во­льові якості може ви­робити в собі людина, займаючись спортом.

Довгі дистанції — три, п'ять, десять. Най­впевненіше Володимир Башинський почуває се­бе на трикілометровій, пробігає її за 9 хвилин 17 секунд — це другий дорослий розряд.

Найближча мета юна­ка у спорті — виконати по кросу норматив пер­шого дорослого розря­ду. Для цього п'ять днів на тижні свій віль­ний час він віддає тре­нуванням.

А ще однієї мсти він вже досягнув. Цього року його зараховано студентом факультету фізичного виховання Кам'янець-Подільського педагогічного інсти­туту. Буде працювати і паралельно    навчатись.

Ось так, поступово, впевнено утверджує се­бе в житті і спорті двадцятидворічнии Во­лодимир Башинський, водій електрокари ре­монтного цеху локомо­тивного депо. Варто сказати, що з поперед­нього підприємства він перейшов працювати в депо лише тому, що на вузлі є більше можли­востей займатися спор­том. «Це наш кращий спортсмен», — гово­рить голова добровіль­ного спортивною това­риства «Локомотив»  Л. Швестко.

Є. СВІТЛА. День фізкультурника 1978 р

 


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!