Хмельницька область розташована в південно-західній частині України і простягається з півночі на південь на 220 км, із заходу на схід – на 140 км. Хмельниччині притаманне розмаїття природних умов: сприятливий помірно-континентальний клімат, родючі грунти, які, в свою чергу, сформували багатий рослинний покрив. За наявністю видів рослин область займає ІІІ місце в Україні (після Криму та Карпат). Тваринний світ області нараховує 311 видів хребетних. З них 190 видів птахів, 10 видів рептилій, 11 видів амфібій тощо.
Мале Полісся - унікальний азональний природний комплекс на півночі області. Саме тут знаходиться місто Нетішин - центр своєрідного природно-промислового регіону, до якого входить частина Малого Полісся.
Близько 30% території регіону відведено під сільськогосподарські угіддя. Решту території займають ліси, ріки, болота, населені пункти з промисловими об’єктами.
Гідрографічна мережа місцевості утворена річками басейну р. Горинь. В межах регіону в неї впадає 37 приток довжиною від 10 до 80 км, і 220 меншої протяжності. Найбільшими притоками Горині в межах даної місцевості є ріка Случ та її притоки Жарика, Нирка, Корчик.
Загальна кількість озер – 111. Найбільше їх у басейні річок Вілія та Цвітоха (усіх 50), три водосховища, найбільше з яких – водойма-охолоджувач Хмельницької АЕС з площею водного дзеркала 22 км2. Ґрунтовий покрив місцевості різноманітний. Основними грунтами є чорноземи типові, лучно-чорноземні, лучно-болотні та болотні.
Враховуючи такі чинники, як наявність непридатних для сільського господарства земель; відсутність розломів літосферної плити (що зменшує ризик землетрусу); забезпеченість гідроресурсами, тут було вирішено збудувати велике енергетичне підприємство – Хмельницьку АЕС і місто-супутник Нетішин.
Флора області нараховує 1500 видів спорових і насіннєвих рослин, 68 видів з яких занесено до Червоної книги України.
В регіоні навколо Нетішина знаходиться 12 заповідних територій місцевого та загальнодержавного значення, в яких зберігається їх раритетний фітогенофонд. Високий созологічний статус має ботанічний заказник загальнодержавного значення “Теребіжі”, в якому охороняються різні типи боліт з рідкісними видами рослин такими як: плаун-баранець, дифазіаструм сплюснутий, осока богемська, ситник бульбистий, плаун колючий, андромеда багатолиста тощо.
В межах міста Нетішин та його околицях знаходиться 4 природозаповідних території: ботанічний заказник “Дорогоща”, в лісах якого зростають рідкісні плауни, лілія лісова, кадило сарматське, орхідеї; заказник “Праліс” – старий дубово-грабовий ліс, деревостан якого разом з грабом утворюють 200-літні дуби; заповідне урочище “Вільшина” – мальовнича ділянка вільхового лісу та болотистої луки, де охороняються рідкісні орхідеї, пальчатокорінники м’ясочервоний та плямистий, та заповідне урочище “Півнева Гора” – сосновий бір з реліктовими папоротями, еремогоне скельним та іншими раритетами рослинного світу.
В околицях Нетішина виявлено 16 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Серед них: вовчі ягоди пахучі (чагарничок, який росте до 200 років); осока богемська (яка вважалась зниклою понад 100 років); баранець звичайний, лілія лісова, андромеда багатолиста, меч-трава болотна, коручка темно-червона (з родини орхідних, які всі без виключення занесені до світових червоних списків); пальчатокорінники: плямистий і м’ясочервоний (орхідні).
Ще 39 видів рослин нашої місцевості відносять до регіонально рідкісних. Серед них: багно болотне, росичка круглолиста, пухівки: широколиста, багатоколоскова.
Науковими співробітниками міського краєзнавчого музею м. Нетішина, спільно з науковцями Ботанічного музею НАН України м.Києва було проведено ряд ботанічних експедицій в нашому регіоні. Під час виїздів експедиції по регіону, детально вивчалося природно-видове та флорокомплексне аборигенне та адвентивне фіторізноманіття, збирався матеріал для створення гербарію та об’ємної фітоекспонатури. Деякі території після обстеження виявились потенціалом для природозаповідання.
В експедиціях взяли участь директор Ботанічного музею Національної Академії Наук України В.В.Новосад; старший науковий співробітник відділу пироди Ботанічного музею Л.І.Крицька; аспірант кафедри біології вищих рослин НАН України Л.В.Губарь, Г.Й.Фурманчук – на той час - завідуюча відділом культури виконавчого комітету м.Нетішина та працівники Нетішинського міського краєзнавчого музею О.В.Кононюк, С.І.Головко, Н.В.Кухоцька та О.М.Романчук.
За час роботи експедиції були обстежені урочища “Праліс”, “Вільшина”, “Козацькі могили”, околиці сіл Кривин, Cолов’є (Славутський район), Кутянка, Білотин, Сторониче (Ізяславський район), Батьківці (Здолбунівський район Рівненської обл.), заплавну долину річки Збитинка (притока Горині) та болотний флорокомплекс в районі Бущанського заповідника загальнодержавного значення.
Науковий співробітник музею Н. В. Кухоцька та науковці Волинського національного університету провели ліхеноіндикаційне дослідження в межах міста Нетішин. Лишайники є найкращими індикаторами чистоти навколишнього середовища. Було виявлено 19 видів, 4 з яких є чутливими до зовнішніх умов, тобто таких, які в місцевостях з несприятливими екологічними умовами не зустрічаються.
Підготовлено
науковими працівниками Нетішинського міського краєзнавчого музею
