В Славуті відбулась робоча нарада за участю голови облдержадміністрації Івана Гладуняка, президента НАЕК „Енергоатом” Юрія Недашковського, голів райдержадміністрацій та міських голів прилеглих до ХАЕС районів і міст, ряду депутатів Хмельницької обласної ради. Питання майбутніх громадських слухань з приводу побудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС розглядалось присутніми, як мовиться, з різних аспектів. Президент НАЕК „Енергоатом” Ю.Недашковський наголосив у вступному слові, що консультативний референдум з приводу будівництва означених блоків є вимогою законодавства і регламентований постановою Кабміну України. Завдання очолюваної ним компанії на цьому етапі – отримати дозвіл з боку місцевих громад на будівництво. Досвіду подібного консультативного референдуму на сьогодні компанія не має.
Компанія звернулась до Інституту держава і права за роз’ясненням, на якій території має проводитись дорадче опитування і отримала відповідь, що це територія так званої зони спостереження. Саме у цих районах і мають пройти означені заходи. Отож, компанія повинна провести громадські слухання і консультативний референдум, розробити техніко-економічне обґрунтування проекту (ТЕО), на основі якого вибрати тип реакторної установки. Весь пакет документів має пройти державну експертизу, і тільки після цього буде направлений до Верховної Ради України, яка прийме спеціальний закон стосовно будівництва.
Як повідомив заступник виконавчого директора НАЕК „Енергоатом” Геннадій Васильович Сазонов, - розроблено з Головним проектувальником план–графік, який передбачає виконання усіх цих етапів, а саме, підготовку ТЕО, екологічну експертизу цього ТЕО і затвердження його в уряді. Фактично, належить обрати майбутнього постачальника реакторної та турбінної установок, всього іншого допоміжного обладнання.
“Ми маємо вийти з проектом закону про будівництво 3-го і 4-го енергоблоків на початок 2009 року, аби не пізніше 2010 року розпочати будівництво блока №3 і у 2011 - спорудження блока №4. За чотири –п’ять років ці блоки мають приєднатись до енергосистеми України”.
Відповідаючи на запитання про ціну енергоблоків та сенс від будівництва для населення, Геннадій Васильович відзначив, що ціна залежатиме від типу енергоблока. Практика доводить, що вартість одного кВт встановленої потужності коштує 1500 доларів. Тобто мільйонник обійдеться у один мільярд 500 тисяч доларів. Практика говорить, що на об’єкти соціального призначення спрямовується 2 відсотки від вартості енергоблока, тобто в цифрах це 150 мільйонів гривень на енергоблок. Компанія вийшла з пропозицією прийняття закону, який би передбачав відшкодування усіх ризиків, пов’язаних з розміщенням ядерних об’єктів. Спільна робота адміністрацій прилеглих територій і компанії і виведе розумні компенсаційні цифри. Всі узгоджені проекти мають пройти відповідні експертизи, лягти в основу проекту, стати його складовою.
Одне із запитань стосувалось можливості прокладання дороги від Нетішина до Ізяслава. “На Ташлицькій ГАЕС ми запланували прокладання значної ділянки дороги державного значення, - втрутився у розмову Ю.Недашковський. - Отож, не виключається прокладання і тут запропонованої комунікації. Ми будемо узгоджувати проект з місцевими громадами, і коли ради приймуть означене рішення - дорога буде”.
У виступі генерального директора ХАЕС М.С.Панащенка було дано характеристику наявних працюючих енергоблоків та стан інших об’єктів. Він продемонстрував слайди із видами цих споруд, вказавши, що у вересні 1985 року було розпочато будівництво 3-го енергоблока, а у червні наступного - четвертого. У зв’язку з мораторієм роботи були припинені і на сьогодні будівельні роботи по третьому мільйоннику здійснені на 27 відсотків, по четвертому – на 10 відсотків. Роботи проводились на реакторному і машинному відділеннях, загальностанційних об’єктах тощо. Зараз здійснюється аналіз можливого використання зробленого у подальшій роботі, з’ясовується, чи можна використати в якості стартової позиції наявне будівництво, чи треба буде займатись демонтажем.
Прозвучали виступи міських голів Шепетівки, Славути, Ізяслава, голів райдержадміністрацій Білогірського, Славутського та Ізяславського районів, які ставили питання про покращення медичного обслуговування, надання пільг для мешканців зони спостереження, раціонального використання трудових ресурсів тощо.
Пропозиції передані на адресу облдержадміністрації та компанії НАЕК “Енергоатом”.
Підбиваючи підсумки наради, голова облдержадміністрації Іван Гладуняк висловився однозначно: “Ми безумовно повинні бути налаштовані на те, що 3-й і 4-й енергоблоки у нас будуть будуватись. І ніяких нюансів чи виступів, які б могли ставити під сумнів цю добудову бути не може. Ми повинні знайти розумний компроміс між інтересами територій і інтересами держави. Ми маємо використати шанс побудувати дороги, школи, поліпшити медичне обслуговування. Я був у складі приймальної комісії другого енергоблока. При його завершенні на Хмельниччину, як компенсацію, передбачалось трохи більше 43 мільйонів гривень на побудову об’єктів соцкультпобуту. І НАЕК „Енергоатом” свого слова дотримався.
Продукція ХАЕС становить нині 25 відсотків усієї продукції, випущеної в області. При 3-му і 4-му енергоблоках доля буде складати 40 відсотків. Це не тільки робочі місця, а реальний розвиток регіону. Коли я чую від голови міськради Ізяслава, що вони не сприймають таке будівництво, то я заявляю, що можливість будівництва цих блоків дає можливість Ізяславу залишатись містом, а не переходити в розряд селищ міського типу. Покращення життя в місті за рахунок місцевого бюджету неможливе.
Місцеві ради насамперед повинні бути зацікавлені, щоб будувались ці блоки. Ви суттєво можете покращити інфраструктуру районів. Як голова облради, я докладу усіх зусиль, щоб територія навколо ХАЕС максимально виграла”.
У заключному слові президента НАЕК “Енергоатом” прозвучала впевненість, що від спільної роботи виграє і область, і місцеві ради, і Україна в цілому.
Учасники наради відвідали Хмельницьку АЕС, на власні очі побачили будівельний комплекс 3-го і 4-го енергоблоків, поспілкувались із спеціалістами станції.
Віктор Гусаров
липень 2006
