Ще у минулому столітті вчені взялися активно вивчати такий фактор, як гіподинамія – зменшення рухливості. У вісімдесятих роках на цю тематику навіть була пісня у репертуарі відомого співака Валерія Леонтьєва.
Своєрідний виклик гіподинамії Михайло Ковальчук, який зараз очолює енергоремонтне підприємство ХАЕС, зробив ще у шкільні роки, бо саме тоді активно почав займатись спортом. Хороша фізична форма допомогла йому під час служби на Військово-Морському флоті, коли неодноразово довелось у спеціальному спорядженні опускатися на стометрові глибини. Не забував Михайло про постійні фізичні навантаження під час навчання в МВТУ ім. Баумана. У спортзалі відточував майстерність з боксу, а на кросовому мотоциклі міг долати дистанції будь-якої складності.
З приходом на ХАЕС він не раз звертав увагу на те, як молодь проводить вільний час у Нетішині. Виникла ідея створити спортивний клуб, діяльність якого виходила б за рамки традиційного навчального процесу. Так народився «Пульсар». Вже минає вісім років від того часу, коли його поріг переступили перші відвідувачі.
- Коли розпочалися перші тренування, - пригадує Михайло Ковальчук, - не ставив собі за мету готувати професійних спортсменів. Просто хотів переконати багатьох, що хороша фізична підготовка ніколи не буває зайвою, принаймні для хлопців, яких чекала служба в збройних силах. Від комплексу фізичних вправ спочатку у багатьох моїх вихованців боліли м’язи. Але більшість з них настирливо приходили у спортзал знову і знову. А потім ми вже не соромились показати себе на обласних та всеукраїнських змаганнях. Почалися традиційні сходження на п’єдестали. Перші спортивні досягнення з боксу, кікбоксингу показали, що ми йдемо правильним шляхом, рівень спортивної майстерності пульсарівці мають прийстойний.
За період діяльності спортивного клубу «Пульсар» через його секції пройшло більше двох сотень нетішинських хлопців та дівчат. Серед них є й ті, для яких спорт став професією. Це Наталія Дядюк, Марина Бацман, Поліна Бонахова, Марія Юрлова. Для них, як і більшості колишніх вихованців, рідні стіни спортивного клубу навіюють хороші спогади. І не тільки про змістовні тренування і перші тріумфи. Атмосфера, яка постійно панує у «Пульсарі», навчає хлопців та дівчат сповідувати принцип колективізму. Найбільше це проявляється під час спортивних зборів, туристичних походів, проведення яких вже стало неписаним правилом. Михайло Ковальчук на конкретних прикладах довів: для досягнення хороших спортивних результатів одних лише тренувань замало. Велике значення має хороший і змістовний відпочинок, він у «пульсарівців» різноплановий. Вже важко порахувати кілометри, пройдені у горах Карпат, Криму. До кожного турпоходу ретельно готуються, вчаться долати перешкоди, правильно розбивати намети, у польових умовах готувати страви і, звичайно, опановують навики надання першої медичної допомоги та елементарного виживання в екстремальних умовах.
Кілька років тому у спортивного клубу «Пульсар» зав’язались хороші стосунки із глухівським військово-патріотичним клубом «Мужність», яким керує Олег Лата. Від того часу їх вихованці стали постійно спілкуватись і брати участь у спільних заходах. Змістовний відпочинок було організовано на території Голубих озер, водосховища ХАЕС. Гості із великою цікавістю познайомились із уроками легководолазної підготовки і опанували навики катання на вейкборді. Та не тільки цим можуть здивувати члени нетішинського спортивного клубу. Тут вже є вправні парашутисти, на рахунку яких не один стрибок.
Торік Михайло Ковальчук для гостей із Глухова організував екскурсію на ХАЕС, про яку в них залишились неповторні враження. А цьогоріч влітку учасники двох клубів знову зустрілись на території Нетішина. Біля водосховища електростанції була обладнана база відпочинку просто неба. Для дітей тут був організований змістовний відпочинок, основу якого склали різні спортивні змагання, а також майстер-класи з туристичної підготовки. Традиційно все розпочалося із прибирання території.
- Наше місто розташоване у мальовничому куточку, - каже Михайло Ковальчук, - тут все є для відпочинку: ліс, водойми. Але, на жаль, часто доводиться бути свідками варварського ставлення до довкілля. Численні любителі провести час на природі просто забувають, або не вважають за потрібне прибрати після себе. У лісі, на березі річки можна побачити «стоянки дикунів», які засмічені пластиковим посудом, битим склом. Складається враження, що ці люди живуть останній день на цьому світі. Ми намагаємося прищепити для наших вихованців навики елементарної екологічної культури.
Спілкуючись з колишніми учасниками спортивного клубу «Пульсар», завжди чуєш приємні спогади про заняття в ньому, підготовку до змагань, про перші спортивні досягнення. Тут створюються всі можливості для самореалізації, а це має велике значення в утвердженні особистості. Дітей також приваблює не стандартний підхід до проведення навчального процесу, важливими є спортивні досягнення однолітків.
- Мені приємно, що в інших містах також є ентузіасти, які переймаються майбутнім підростаючого покоління, - каже Михайло Ковальчук. - А подумаєш, то втіхи від цього мало, бо, як мовиться, на ентузіазмі далеко не заїдеш. Спортивним клубам потрібна постійна підтримка, але, на жаль, не завжди її маємо. Проблеми є у нас, у наших колег з Глухова. Переконаний, що вже давно пора відійти від голих декларацій, бо згаяний час сьогодні повертається бумерангом соціальних проблем завтра. Мені особисто не соромно за кожного мого вихованця, які пройшли загартування в клубі за вісім років його існування.
Нещодавно Михайло Ковальчук познайомився з людьми, котрі у селі Могиляни Острозького району заснували мотоклуб «Кристал» і облаштували півторакілометрову трасу для кросових мотогонок. Серед його організаторів – місцевий священик отець Олег. Місяць тому у селі відбувся республіканський турнір, в якому взяло участь майже сто чоловік. Михайло туди був запрошений в якості гостя. Під враженнями від побаченого вирішив остаточно: у «Пульсарі» будуть кросові мотоцикли…
Матеріали підготував Олександр Шустерук
