У ставленні жителів Острозького району до Хмельницької АЕС були різні періоди. Негативні настрої найгучніше проявлялись на початку дев’яностих років минулого століття. Саме тоді сформувався сприятливий грунт для самореалізації новоявлених політичних лідерів, які масово прагнули стати обранцями до рад різного рівня і, звичайно, до українського парламенту. Тільки лінивий у своїй передвиборній програмі не проголошував анафему ХАЕС. Аргументи не наводились, а звучала одна вимога  – «Закрити!». У загальній ейфорії мало хто вдавався до аналізу та аналітики. Потягнулись вервечки мітингувальників до території проммайданчика електростанції. У акці­ях були й задіяні навіть школярі, зокрема Острожчини.

Великий сплеск протестів не міг не вплинути на діяльність Верховної Ради України, яка більшістю голосів запровадила мораторій на будівництво нових ядерних енер­­гоблоків у нашій державі. У документі було зазначено: “Об`я­вити мораторій на будівництво нових атомних електростанцій на території Української РСР і збільшення потужностей діючих АЕС понад тих, які встановлені на 1 серпня 1990 року, строком на 5 років.” Підписав  постанову 3 серпня 1990 року Голова Верховної Ради України Л.Кравчук.

Ейфорія, як правило, проходить, бо економічні чинники досить скоро стають своєрідним холодним душем на гарячі голови. Довелось парламенту відміняти попереднє рішення. Виважені достойники мали власне бачення проблеми. Принаймні через рік після оголошення парламентарями мораторію лідер Народного Руху Українита на той час кандидат в Президенти держави В’ячеслав Чорновіл під час відвідин Нетішина та ХАЕС у книзі Почесних гостей зробив запис наступного змісту. «Вперше побував на атомній електростанції. Впевнений, що вирішувати  проблеми енергетики так, як це зроблено на Хмельницькій АЕС, другий блок якої знаходиться в стадії, близькій до завершення, можуть тільки дуже-дуже погані господарі. Думаю, в майбутній Українській Державі такої безгосподарності, коли спочатку вкладають мільйони і мільярди, а потім починаємо думати, не буде. Вважаю, що проблему треба вирішувати все ж таки не шляхом руїни, а шляхом творчості. 16.10.91».

 На той час я  працював в Острозькій районній газеті «Життя і слово». Був великий брак інформації про роботу ХАЕС і атомної енергетики зокрема. А стереотип Чорнобиля панував над  свідомістю людей. Що ХАЕС ніякий  не монстр, як  було прийнято тоді говорити, а високотехнічне виробництво з надійними системами безпеки, випало переконатись під час перших відвідин електростанції у середині дев’яностих років. Багато крапок над «і» розставив тодішній головний інженер ХАЕС Олександр Бондаренко.

Відтоді, як мовиться, води багато спливло. Зараз жителі Острога та райо­ну вже не сприймають ХАЕС з надмірним острахом. Часто доводиться спостерігати масовий відпочинок жителів старовинного міста на березі водосховища ХАЕС, дехто не нехтує нагодою скупатись у тамтешній воді, яка до речі, за хімічним складом на порядок чистіша, ніж у Горині.

Можна констатувати, що нині не існує інформаційного вакууму щодо діяльності Хмельницької АЕС. Про життя колективу станції регулярно розповідають острозьке районне радіо, районна та міська газети. Багато корисної інформації представники Острожчини одержують під час екскурсій на електростанцію.

Щоб розширити кругозір депутатського корпусу  Острозької райо­н­ної ради на засідання сесії райради навідались заступники гене­рального директора ХАЕС: з кадрів та соціального розвитку Віктор Демидюк та  з капітального будівництва - Олег Рахлінський з представниками відділу роботи з громадськістю та ЗМІ станції.

Олег Васильович, демонструючи діаграми та  графіки, доповів про основні показники діяльності ВП ХАЕС, наголошуючи, що електростанція має мінімальний вплив на довкілля. Багато робиться колективом ХАЕС і НАЕК «Енергоатом» для підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків.

Заступник генерального директора вказав на велике значення для економіки нашої держави введення в дію третього та четвертого енергоблоків, які згодом мають взяти на себе основний тягар забезпечення стабільної роботи енергосистеми держави у період, коли частина енергоблоків вітчизняних АЕС буде виведена з промислової експлуатації. У  планах нашої держави цілком амбітна мета до 2030 року звести два десятки нових енергоблоків.

Про те, що атомна енергетика у державі є рушієм розвитку нашої економіки, Олег Рахлінський розповів на конкретних прикладах. Зокрема, на ХАЕС використовується не тільки імпортне обладнання, а й українських виробників: електронні пристрої та обладнання заводів «Радій», «Імпульс», трансформатори Запорізького трансформаторного заводу. Вакуумні вимикачі для електростанції постачає Рівненський завод високовольтної апаратури. А для третього енергоблока турбоагрегат мають виготовити харківські спеціалісти. За словами Олега Васильовича, це є підставою для гордості за досягнення вітчизняної економіки.

Заступник генерального директора ХАЕС з кадрів та соціального розвитку Віктор Демидюк нагадав депутатам, як фінансувались об’є­кти зони спостереження під час пуску 2-го енергоблока  ХАЕС. На потреби Острозького району наді­йшло понад 9 мільйонів гривень, а це значно більше річного бюджету острожчини. Кошти були витрачені на прокладання газогонів, реконструкцію опалення у сільських навчальних закладах, дороги. Сьогодні жінки Острога та району мають змогу народжувати у новому пологовому будинку. На його облаштування було витрачено більше двох мільйонів гривень коштів НАЕК «Енергоатом».

Реальні шанси значно покращити соцкультпобут в районі з’являться під час підготовки до пуску третього, а згодом і четвертого енергоблоків. Плануються значно більші суми, ніж у ході попереднього фінансування. Пуск нових енергоблоків на проммайданчику ХАЕС – це майже єдиний шанс для жителів Острожчини та місцевої влади добитись покращення рівня життя. Звісно, що на кошти, які з’являються у місцевому бюджеті,  вирішити всі  нагальні проблеми, накопичені  десятиліттями, годі й говорити.

Віктор Демидюк розповів  про добросусідські відносини між ХАЕС та Острозьким районом на культурному та освітянському рівнях. Особисто заступнику генерального директора ХАЕС приємно, що учні району вже кілька років беруть участь у регіональному конкурсі дитячих малюнків «Атомна енергетика і ми» і виборюють призові місця. Найактивніші вихованці Оженинської ЗОШ №2. Два роки тому  учень школи  Володимир Ярошик виборов гран-прі і був відзначений екскурсійною поїздкою до Москви. Тепер його творча робота виставлена на виставці Третьяковської галереї. Цьогоріч до когорти кращих юних художників приєднався восьмикласник Вадим Олійник, якому також присуджено гран-прі. Така творча активність дітей змогла відбутись за сприяння директора Оженинської ЗОШ №2 Ніни Дрозд, яка є депутатом районної ради. Вона, до речі, нещодавно відсвяткувала ювілей. Користуючись нагодою, Віктор Демидюк вручив іменинниці подяку від генерального директора ВП ХАЕС Миколи Панащенка та букет квітів.

Не залишилась без подарунків й районна рада. Її голова Інна Гвізда з вдячністю прийняла копії картин юних художників Острожчини, відзначених  компетентним журі.

Олександр Шустерук

№23, 2009