Після підбиття підсумків цьогорічного загальнодержавного незалежного тестування випускниця Здолбунівської гімназії жителька села Здовбиця Ольга Бібко прокинулась відомою. Повідомлення про те, що вона набрала найвищу серед ровесників зі всієї України суму балів -992 - з п’яти предметів, миттю облетіли  провідні інформаційні агентства та періодичні видання.

 У численних інтерв’ю Ольга наголошувала, що мріє стати фізиком-ядерником. Саме це стало приводом для зустрічі працівників відділу роботи з громадськістю та ЗМІ ХАЕС із випускницею.

За звичним уявленням обдарованих  дітей  вважають не здатними адаптуватися в житті, а їх незвичність має обмежені рамки. Подібний погляд був розвіяним після перших хвилин спілкування з Ольгою Бібко. Її широка ерудиція «не затьмарила» звичного ставлення до життя, до побутових проблем. Дівчина виявилась надзвичайно цікавою співрозмовницею. Склалось враження, що не існує  тем,  на які у дівчини немає  власного бачення. Вона дуже своєрідно розмі­рковує про сучасну історію релігій, національну та світову політику, має уподобання в царині філософії. Для дівчини близька за духом творчість Ніцше, який акумулював  концепцію надлюдини. Ольга сприймає певні постулати філософа, як пості­йний орієнтир для самовдосконалення. Вона поділяє  думки  інших філософів, які намагалися осмислити роль і місце людини у  вируючому світі. Знаходить багато цікавого у творчості Дж.-Р. Толкієна, С.Кінга. Серед українських письменників шанує Івана Багряного. У шкільному театрі вона грала одну з ролей у п’єсі цього автора «Сад Гетсиманський».

Не лише гуманітарна сфера приваблює Ольгу, вона вільно почуває себе й у точних науках. Принаймні, за результатами тестування, із двохсот можливих балів вона набрала 197 з хімії та 196 з фізики. Максимальні результати показала з математики та української мови. А англійську мову здала на 199 балів.

Під час розмови вона невимушено повідомила, що стала студенткою Національного університету «Київський політехнічний інститут» і вивчатиме специфіку експлуатації АЕС. Такий вибір, звичайно, здивував знайомих та рідних, бо думали, що вона обере «модні» спеціальності – економіст, юрист тощо.

- Багато людей після Чорнобильської трагедії,- розповідає Ольга,- з пересторогою ставиться до атомної енергетики. А я точно знаю, що всі ми від свого народження постійно перебуваємо під дією природної радіації. Існують допустимі норми. Небезпека існує у разі їх певного перевищення. Взагалі я мрію зазирнути у ядро атома. У ядерній і квантовій фізиці ще багато «білих» плям, отож є місце для відкриттів. Хочу спроектувати найбезпечніший ядерний реактор, щоб людство назавжди забуло про ядерні аварії.

У розмові з Ольгою переконуєшся, що сказане не є юнацьким максималізмом,  вона налаштована на вирішення поставлених завдань цілком серйозно. Наполегливості дівчині не бракує. Це доведено успі­хами у навчанні в гімназії та успішним проходженням тестування.

Потяг до знань у Ольги переплітається із романтикою. Вона мріє відвідати Норвегію. А щоб там не почуватись білою вороною, самотужки почала вивчати мову народу цієї держави.

- Чому саме такий вибір? - цікавлюсь у співрозмовниці.

- Мене приваблює скандинавська міфологія. Вона суттєво відріз­няється від античної. Скандина­вські боги постійно намагаються допомогти людині, а не робити її рабом. До речі, нам не завадило б піднести інтерес до слов’янської міфології. Ярило, Велес, Стрибог, Даждьбог – цікаві образи, знання про яких дає змогу зрозуміти і  відроджувати давні традиції.

Багатьох здивує ще одна мрія Ольги – пожити у чорнобильській зоні серед тамтешніх самоселів. За її словами, саме так можна зрозумі­ти психологію людей, які перебороли страх перед радіацією. А це важливо. Принаймні науковцями встановлено, що найбільшою шкодою для тамтешнього населення був процес переселенням з насиджених місць. Стрес, прилаштування до життя в іншій місцевості негативно вплинуло на людей. Швидкість їх відходу у інший світ набагато вищий, ніж у тих, хто залишився в зоні.

Для рідних та односельців  важко уявити Ольгу без мотоцикла. На ньому вона постійно їздила до гімназії. Нині подорожує на ньому і любується неповторними краєвидами рідного краю.

Існує стереотип, що любителі «важкого» року не відрізняються особливим інтелектом.  Ольга спростовує це, як мовиться, на особистому прикладі. Вона  фанатка «металічної» музики. Самотужки навчилася грати на гітарі, два роки тому заснувала гурт, пише тексти пісень, вже брала участь у музичних тусовках в Здолбунові. У творчих планах - запис першого компакт-диску.

Про це захоплення у її кімнаті нагадують постери з фотографіями таких рок гуртів, як «Арія», «Скорпіон», «Айрон Мейден».

- Музичний стиль «хеві метал» дає відчуття свободи. А свобода – перший крок до творчості. Музика мені не заважає. Якби було навпаки, то не досягла б успіху у навчанні,- резюмує Ольга.

Дівчина показала подарунки, які їй особисто вручив Президент України Віктор Ющенко: годинник і «Словник української мови» на 250 тисяч слів. Про здовбицького вундеркінда не забув і міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко. Тепер Ольга користується подарованим ним ноутбуком.

- В чому  секрети твоєї успішності?

- Секретів не існує. Читати я почала з чотирьох років. Маю хорошу пам’ять і намагаюсь не лінуватись у навчанні. Коли є мета і наполегливість, то успіх прийде неодмі­нно. Мені поталанило з педагогами. Вони своєчасно вказали потрібні орієнтири. Під час підготовки до тестування я не користувалась послугами репетиторів.

Успіх Ольги Бібко став підставою для гордості не тільки родини, а й односельців. Принаймні багато читачів різних газет довідались, що біля міста Здолбунів є таке село – Здовбиця, в якому народжуються і зростають талановиті діти.

Олександр Шустерук

№31, 2009