Володимир МИСЬКО,
ст. науковий співробітник НПП "Подільські Товтри"
"Подолянин", 16 квітня 2004 р.
Звісно, в давні часи литовські, польські, а згодом російські й австрійські дослідники вивчали Поділля. Але їх підхід був надто прозаїчний: доцільніше використовувати багатства придбаних земель для потреб метрополії. Глибші дослідження поверхні, ґрунтів, клімату, флори та фауни Поділля почалися в XIX ст.
"Історико-географічний і етнографічний нарис Поділля" ("Подільські єпархіальні відомості" за 1875 р.) свідчить, що тоді Поділля мало турбували північні та північно-східні вітри, а переважав сухий і помірний південно-східний вітер, що й клімат був помірним - досить сприятливим для здоров'я. Переважали сонячні дні: літо тривало до 4 місяців. Тож не дивно, що всі вважали Поділля справжньою країною сонця, а в давнину сонце визнали для Поділля найпридатнішим гербом. Згадує нарис і велич подільської рослинності: тут виростало все, що тільки може виростати на землі. Особливо давнє Поділля славилося лісами: "Ще в XIV ст. там, де тепер лежить Кам'янець, був непрохідний ліс, в якому полювали КОРІАТОВИЧІ на зубрів, оленів, сарн, диких коней". Медобори вкривали суцільні ліси. І взагалі, у Подільському краї було дуже багато розкішних дібров, у яких водилося безліч бджіл. Нарис також детально описує подільський рельєф, ліси, річки тощо.
1904 р. відділ сільської економії і сільськогосподарської статистики при Подільській губернській управі в справі земського господарства, публікуючи тогочасні метеорологічні умови, зазначив, що вони дуже несприятливі для сільського господарства - замало дощів при різкому зниженні температури.
Погодно-кліматичний чинник і тепер є головним як для життєдіяльності людства в планетарному масштабі, так і для безпеки кожної людини. У червні 1992 р. в Ріо-де-Жанейро 155 держав, серед них і Україна, підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Верховна Рада України ратифікувала її 29 жовтня 1996 р. Іншим важливим документом для регулювання клімату є Кіотський протокол, який установлює відповідні квоти на викиди для усіх держав світу. Україна цей документ підписала 15 березня 1999 р.
Зважаючи на виняткову роль метеорологічних даних для наукових досліджень, на території НПП "Подільські Товтри" створено два метеомайданчики - в Сатанові та Старій Ушиці. Тут систематично фіксують температуру, напрям і силу вітру, кількість опадів, тривалість сонячного сяйва, вологість повітря, проводять відбір води з річок тощо. Серед багатьох моніторингових спостережень науковців НПП "Подільські Товтри" досить важливими є кліматичні. Їх систематизовано в Літописі природи - основному науковому документі, який узагальнює наукову діяльність НПП з 1997 р. В останні десятиріччя всіх хвилює парниковий ефект планети. Тож і нас зацікавила динаміка зміни температури за останні 5 років (1998-2002 pp.). Причин такої зацікавленості є кілька. Це непередбачені озонові діри внаслідок "розривання" атмосферної оболонки космічного технікою. Це зростання кількості різних промислових і побутових викидів в атмосфepy. Це газові викиди від безмірної та нерегульованої кількості автотранспорту.
Нині кожне авто щороку викидає в атмосферу до 1,5 т отруйних речовин. Лише 2001 р. в атмосферу України викинуто 60 млн. т цих газів. Цей процес практично став нерегульованим, а він впливає на зростання температури на планеті. Так, 1997 рік за спостереженнями метеослужб став найтеплішим у XX ст. Тільки з 1981 по 1996 рік середня температура повітря на планеті підвищилась на 2,5 градуса. А швейцарські кліматологи на чолі з доктором Джергом ЛАТЕРБЕКЕРОМ стверджують, що літо 2003 р. було найспекотнішим за останні п'ять століть і перевершило літо 1757 p., яке досі вважалося найгарячішим.
Такі ж зміни температурного режиму проходять і в нас. Особливо це помітно в межах НПП "Подільські Товтри" протягом останніх трьох років під час літніх місяців.
Метеорологічні спостереження у Сатанові й Старій Ушиці засвідчили, що літо в нас гарячішає. І це при тому, що середньорічні показники температури істотно не змінилися. Тобто, спекотнішим стає саме літо. Це, звичайно, негативно впливає на довкілля. Передусім, на рослини. Деякі з них, не пристосовані до спеки, просто не витримують її й гинуть. На водоймах надзвичайно швидко цвіте вода. Інтенсивно розмножуються і поширюються шкідники, нетипові для нашої місцевості: влітку 2003 р. липа і плодові дерева стали жертвами американського метелика, а дубові і грабові ліси - листовертки.
