Численні делегації та екскурсії, прибуваючи на проммайданчик ХАЕС, неодмінно відвідують територію недобудованих третього та четвертого енергоблоків. Ці об’єкти стали символічним уособленням недалекоглядності політиків у другій половині ХХ століття. Спеціалісти електростанції на основі математичних  розрахунків  доводять  необ­ґрунтованість прийнятого на початку дев’яностих років мораторію на будівництво в  Україні  ядерних енергоблоків. Тодішні  “благі  наміри” сьогодні оцінюються не одним десятком мільйонів доларів збитків. Правда, останнім часом навколо долі майбутнього третього та четвертого енергоблоків ХАЕС, як мовиться, крига скресла. Після прийняття “Енергетичної стратегії України до 2030 року” стало очевидним, що атомна енергетика має перспективи розвитку, зокрема у спорудженні нових енергоблоків. Принаймні на проммайданчику у Нетішині. Саме цими обставинами підігрітий інтерес громадськості та ЗМІ, до чого атомники ставляться з великою серйозністю та відповідальністю. Про це свідчить їх участь у “круглому столі”, який минулої п’ятниці відбувся у редакції Славутської міськрайонної газети “Трудівник Полісся”.

Редактор Славутського часопису Віра Мальчук для обговорення запропонувала тему про безпеку експлуатації та можливість добудови енергоблоків ХАЕС, бо це є сьогодні актуальним.

Делегацію атомників представила начальник відділу роботи з громадськістю та ЗМІ ХАЕС Тетяна Лиситчук.  До представників громадськості та ЗМІ сусіднього міста завітали  заступник головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки Костянтин Щербінін, начальник відділу охорони навколишнього середовища Олександр Левицький, заступник начальника цеху радіаційної безпеки Валентин Костенко, начальник відділу нагляду за пожежною безпекою служби відомчого нагляду і пожежної безпеки Олександр Тимчук, заступник начальника відділу планування і проведення ремонту Ігор Гришанков,  начальник  будівельного відділу управління капітального будівництва Валерій Гасюк, начальник відділу  соціального  розвитку  Сергій Ільющенков.

- Починаючи з дев’яностих років, - розповідає Костянтин Щербінін, - відбулося багато змін у законодавстві нашої держави. У 1995 році прийнято Закон “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, в якому гарантовано  всім громадянам  України  безперешкодне одержання інформації про діяльність АЕС та інших стратегічних об’єктів. Хочу наголосити, що ситуація змінилась докорінно. Рані­ше громадськість одержувала скупі відомості про роботу ядерних об’єктів. Тепер ми самі зацікавлені у розповсюдженні достовірної інформації щодо діяльності ХАЕС. Для цього в нас створено  відділ роботи з громадськістю та ЗМІ. Зважаючи на те, що сьогодні в ході нашої зустрічі основною є тема безпеки ядерних об’єктів, хотів би закцентувати на цьому увагу всіх присутніх.

- Безпека АЕС, - продовжив розповідь Костянтин Рудольфович, - складається із багатьох факторів. Першим і досить відповідальним є вибір місця спорудження енергетичного об’єкта. Враховуються геологічні й географічні особливості та демографія. Другий етап вимагає розробки проекту АЕС, який базується на прийнятих стандартах безпечної експлуатації. Але найголовнішим і пріоритетним залишається захист населення та навколишнього середовища від дії радіації. Це допомагає реалізувати впровадження глибокого ешелонованого захисту. Принаймні на ХАЕС він має шість бар’єрів.

Під час свого виступу заступник головного інженера ХАЕС познайомив учасників “круглого столу” із політикою у сфері безпеки, наголосивши на пріоритетності цього напрямку. Зокрема, генеральний директор  ХАЕС Микола Панащенко підписав відповідну Заяву, в якій за­значається, що багаторічна експлуатація ВП ХАЕС продемонструвала надійну і стійку роботу енергоблоків. У той же час, постійне підвищення вимог з безпеки, що пред’являються до АЕС з боку суспільства, а також перевірка та аналіз стану екс­плуатації вимагає вжиття адекватних заходів з підвищення безпеки. У зв’язку з цим, перед керівництвом ВП ХАЕС стоїть завдання вдосконалити експлуатацію так, щоб,  використовуючи  накопичений досвід, знання, потенціал персоналу, взаємини, що склалися, традиції і міжнародну підтримку, забезпечити необхідну безпеку АЕС на всіх етапах життєвого циклу АЕС, аж до зняття з експлуатації.

Розповідаючи про основні принципи безпеки на ХАЕС Костянтин Щербінін запропонував представникам ЗМІ  у підготовці публікацій акцентувати  свою  увагу   саме   на  цій темі.

Не менш важливим у роботі ХАЕС є вплив на довкілля. На цьому свій акцент зробив начальник відділу  охорони  навколишнього середовища Олександр Левицький, розповівши про комплекс заходів, які здійснює очолюваний ним  відділ. Зокрема працівники лабораторії  охорони  навколишнього середовища здійснюють контроль довкілля у санітарній та захисній зонах навколо ХАЕС. Активно впроваджуються заходи, що спрямовані на зменшення  впливу  електро­станції на навколишнє середовище. Проводиться інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Саме про це доречним доповненням була інформація заступника начальника цеху радіаційної безпеки Валентина Костенка. Він продемонстрував журналістам графіки викидів і роз’яснив, що вони складають соті, тисячні частини від допустимих норм.  На  Хмельницькій  АЕС  ставляться серйозно також до  рівня опромінення персоналу.

Запорукою безпечної експлуатації енергетичного об’єкта є також належна пожежна безпека. Про основні заходи, які сприяють безпечній експлуатації та унеможливлюють виникнення пожеж на території проммайданчика, розповів начальник відділу пожежної безпеки  ХАЕС Олександр Тимчук.

Про значення людського фактора в обслуговуванні складного обладнання йшлося у виступі начальника відділу соціального розвитку  Сергія  Ільющенкова.

Після ознайомлення із основними засадами безпечної експлуатації діючих енергоблоків ХАЕС учасники зустрічі перейшли до запитань, які адресувались спеціалістам електростанції. Кореспондент «Трудівника Полісся» Олександр Дейкалюк оприлюднив листи із запитаннями про роботу ХАЕС, що надійшли на адресу редакції. Одного дописувача цікавить процес заміни зношеного обладнання. Щодо цього заступник головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки Костянтин Щербінін дав вичерпну відповідь, акцентуючи увагу на затвердженій ДП НАЕК «Енергоатом» програмі реконструкції та модернізації.

Зважаючи на те, що через певний період третій та четвертий енергоблоки ХАЕС будуть введені в експлуатацію, багатьох жителів Славутчини цікавить процес охоло­дження реакторного обладнання, мовляв, у  ставку-охолоджувачі  недостатня  кількість  води. Олександр Левицький та Валерій Гасюк на основі технологічних розрахунків довели, що у водосховищі площею двадцять квадратних кілометрів води достатньо для роботи чоти­рьох енергоблоків.

Не обійшли учасники зустрічі й питання  фінансування прилеглої до  ХАЕС  території. Сільські голови Славутчини висловили зацікавленість у покращенні соцкультпобуту у населених пунктах. Тих коштів, що були виділені в рамках заходів, спрямованих на соціальний розвиток 30 кілометрової зони, виявилось недостатньо для вирішення низки виробничо-господарських проблем. Велика перспектива належних капіталовкладень все ж таки залежить від бажання громадськості сприяти добудові енергоблоків ХАЕС. Принаймні під час «круглого столу» не звучали аргументи про недоцільність нарощення   енергетичних   потужностей.  А  це вже є громадянською позицією.

За словами начальника відділу роботи з громадськістю  та  ЗМІ Тетяни  Лиситчук, практика проведення виїзних  зустрічей  буде проводитись й надалі. Діяльність ХАЕС є прозорою.

Олександр Шустерук

червень 2007