Днями на другому енергоблоці ХАЕС у промислову експлуатацію введено водно-хімічний морфоліновий режим. Про це розмова нашого кореспондента з начальником хімічного цеху М.В.Замфіракі.

- Миколо Васильовичу, тема розмов про запровадження на нашій електростанції водно­-хімічного морфолінового режиму тривала не один рік. Що спонукало до перегляду використання традиційних методів підготовки та очищення води?

- Розпочну з того, що виробництво електроенергії на ХАЕС пов’язане з низкою взаємопов’я­заних технологічних процесів, кожен з яких є важливим. На перше місце ставиться безпечна експлуатація. Саме це вимагає постійного вдосконалення та підвищення надійності обладнання. Нікого не потрібно переконувати в тім, що надійна і економна робота протягом проектного строку експлуатації і за його межами в певній мірі залежить від стану водно-хімічних режимів. Саме в сфері вдосконалення водяних технологій і створення систем контролю і управління ними закладений значний резерв підвищення надійності обладнання АЕС та підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності енергоблоків, насамперед за рахунок зниження корозії, ерозійних процесів і значного зменшення кількості відкладень на теплопередавальних поверхнях. Спеціалісти хімічних цехів діючих АЕС займаються підготовкою знесоленої води для первинного поповнення основних контурів системи. На нашій електростанції більшість обладнання хімводоочищення змонтоване за проектами ще 70-их років. Якість підготовленої на ньому води сьогодні вже поступається вимогам дня. Це спонукало шукати нові шляхи для вирішення проблеми. Торік на другому контурі другого енергоблока розпочався процес введення водно-хімічного морфолінового режиму. Всі роботи проводились згідно з «Програмою розробки технології введення водно-хімічного режиму другого контуру з дозуванням морфоліну в живильну воду  парогенераторів».

- Одне слово, до введення у промислову експлуатацію нового режиму ваші спеціалісти вже накопичили певний досвід.

- Сьогодні ми маємо можливість порівнювати стан теплообмінного обладнання при гідразино-аміачному водно-хімічному режимі, який тривав традиційно, із використанням найновіших технологій. Зафіксовано багато позитивних змін,  серед яких: зниження концентрації гідразину та аміаку у живильній воді; підвищення рН живильної та продувної води; зниження концентрації заліза, кисню тощо. Важливо також, що новий режим дає змогу суттєво зменшити процеси ерозії та корозії на теплообмінному обладнанні та й, зокрема, на парогенераторах. Для нас важлива їх надійність. До речі, великі проблеми з їх експлуатацією мали наші колеги на ЮУАЕС. Новий режим й для них стає в пригоді.

- Якщо не помиляюсь, на нашій електростанції жодного разу не було зафіксовано відхилень у роботі парогенераторів.

- Так, це ми вважаємо великим надбанням. Але на досягнутому не зупиняємось, бо розуміємо, реконструкція та модернізація дає можливість постійного вдосконалення. Від цього стають кращими показники в роботі електро­станції, і безпека переходить на вищі щаблі. Аналіз запровадження мофолінового водно-хімічного режиму додає нам впевненості.

Олександр Шустерук

№28, 2009