Коронований словом Богдан Коломійчук

 Коронований словом  Богдан Коломійчук

 Коронований словом  Богдан Коломійчук

«Олександре, а ти чув про молодого українського письменника Богдана Коломійчука? У відомостях про нього зазначено, що народився біля Острога» - звернувся до автора цих рядків редактор Осрозької газети «Замкова гора» Іван Глушман.

На жаль, прізвище такого письменника не доводилось чути, бо на слуху ті, про яких часто згадують у ЗМІ. Але сам факт народження Коломійчука у нашому краї заінтригував і покликав до пошуків.

Спочатку довелось пересвідчитись, що його батьківщиною не є Острожчина, бо натрапив на інформацію про народження на Хмельниччині. Як виявилось, прізвище Коломійчук поширене у Кривині, Поляні. Кілька його носіїв працюють на Хмельницькій АЕС. Але вони не виявились родичами літератора. Зовсім випадково свою корисну лепту в пошуки вніс начальник дільниці цеху з ремонту тепломеханічного устаткування хімічного цеху енергоремонтного підприємства Хмельницької АЕС Віктор Веселов, який сказав, що у Поляні дружив із рідним дядьком Богдана Коломійчука.

Одного дня випала нагода у Поляні познайомитись із мамою письменника. Вона висловила велике задоволення від того, що сину вдалось утвердитись у житті, ставши на письменницькій шлях. У розмові з Ларисою Вікторівною з’ясував, що зараз нереально зустрітись із її сином, бо він мешкає у Львові і через свою зайнятість рідко навідується до рідних місць.

Наш земляк Богдан Коломійчук сьогодні знаний молодий український письменник, автор історико-авантюрної прози. У літературному середовищі він дебютував з романом «Людвисар. Ігри вельмож», який отримав Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» і був видрукуваний у видавництві «Фоліо». В творах письменника поєднуються карколомний сюжет, містика, гумор та правдиві історичні факти. У творчому доробку другою книгою стала «Таємниця Єви» – збірка авантюрних та детективних оповідань, події в яких відбуваються переважно на початку XX століття. Тут захоплюючі розслідування львівського комісара Вістовича, легенда замку графа Шенборна та багато інших цікавих історій. Плідним у творчості письменника став 2015 рік, бо у видавництві «Фоліо» світ побачили аж дві його книги: «В’язниця душ» та «Небо над Віднем».

Богдан Коломійчук у 2006 році закінчив фізичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Розмова із нашим земляком відбулася по мобільному телефону.

- Пане Богдане у ваших інтерв’ю та й творчості часто згадується Острог.

- Для мене, як письменника, який працює в історико-авантюрному жанрі, Острог є сильним магнетичним центром, що притягує уяву. У моїй першій книзі «Людвисар. Ігри вельмож» центральними постатями є князь Острозький, який перебуває у дубенській резиденції. У романі є фрагмент, де описано таку історичну місцевість біля Острога, як Бельмаж. Також відображено бій із татарами на території старовинного села  Межиріч. Працюючи над романом, я пішов на певну авантюру, показавши як острозька шляхта в місцевому замку ув’язнює польського короля Сигизмунда ІІ Августа. Я думаю, що таке могло цілком статись. Польський король тоді розв’язав лівонську війну, на яку у нього забракло грошей. Він був змушений звернутись до підвладних йому вельмож, серед яких – князь Костянтин Острозький. Він, за свідченнями дослідників, був багатшим від першої особи Речі Посполитої. Принаймні у нашого земляка були всі шанси стати зверхником Польсько-Литовського князівства. Якби таке сталося, історія нашого народу пішла б зовсім іншим шляхом.

- Пане Богдане, багатьом відомо про вашу пристрасть до подорожей, бо вони дають наснагу для письменництва. Яким  були б ваші настанови для тих, хто ще не знайомий із старовинним Острогом?

- Це скоріше були б не настанови, а переконливі рекомендації часто відвідувати Острог. На жаль, тут не часто відбуваються гучні фестивалі, які б привертали увагу поціновувачів культури та мистецтва, але багатьма заходами привертає увагу до себе славнозвісна Острозька академія. Острог унікальний Замковою горою, на якій збереглися фортеця, собор та князівська резиденція. Особливого колориту додає місцева природа. Біля підніжжя пагорбів свої течії об’єднують дві красиві річки – Вілія та Горинь. Це нагадує великий гострий ріг, який добре видно із замкової твердині. Візитівкою Острога є й унікальний Музей книги та друкарства, в якому представлено українські стародруки, серед яких – шедевр слов’янського книгодрукування Острозька Біблія, яку за сприянням князя Костянтина Острозького видав  Іван Федорович, який через нерозуміння московського царя значення культурних надбань змушений був знайти прихисток у Острозі, а згодом й у Львові. Взагалі тут дуже позитивна енергетика, яка надихає до розуміння нашої прадавньої історії. Як я вже казав, легендарний князь Костянтин Острозький є одним із персонажів мого роману. А ще я захопився долею княжни Гальшки Острозької. Навіть виношував задум написати про неї черговий літературний твір. Але згодом прийшов до висновку, що на цю тему написано достатньо літературних творів, і внести якусь новизну для читачів буде досить складно.

- Натомість у ваших творах фігурують інші жінки, як представниці різних епох.

- Література, як і мистецтво, не може існувати без жіночих образів. Вони роблять будь-який твір більш цікавим і привабливішим. Жінка – це завжди загадка. Кожен чоловік повинен просто обожнювати свою найдорожчу половинку. Але письменники, зазвичай, перебувають у іншій іпостасі. Ми змушені досліджувати внутрішній жіночий світ, показуючи його вплив на ті чи інші події в житті. Коли це вдається зробити на високому рівні – тріумфує автор твору і читач. Мені особисто довелось породжувати різні жіночі образи. Це  чаклунки, шляхтянки, повії.  Вони завжди різні й несподівані. Кожна з них не позбавлена еротичності  та чарівності.

- Вам дорікають критики, що інколи доволі вільно поводитесь з історичними фактами.

- Я ж не професійний історик, для якого факт повинен бути незаперечним. Письменники мають право на різні методи творчості, зокрема, й на фантазії. До речі, без них не змогла б вийти жодна художня книга. Трапляється, що інколи я свідомо змінюю історичний факт, щоб додати більшої інтриги та створити своє бачення подій, які нібито трапились сотні і сотні років тому. Знову ж таки нагадаю, що в романі «Людвисар. Ігри вельмож» князь Костянтин Острозький у Дубно ув’язнює польського короля. Такого факту в історії не зафіксовано. Але ж могло і трапитись…

- Судячи із публікацій у пресі, творче життя письменника Богдана Коломійчука є напруженим – презентація книг, робота з видавцями і, звичайно, написання чергових художніх творів. Яка тема захопила вас зараз?

- Працюю над новим твором, який належатиме до детективних жанрів. Один із головних героїв буде засновник психоаналізу Зигмунд Фрейд. Мені важливо показати як поводить себе людина у тих чи інших життєвих ситуаціях. Це ціла наука, вона підвладна тільки допитливим та наполегливим. Але найповнішим для письменника є любов до своїх персонажів, незалежно від їх праведності чи великої гріховності.

Богдан Коломійчук вже п'ятнадцять років мешкає у Львові. Це унікальне місто допомогло йому стати на письменницький шлях, бо тут кожен камінець, елемент архітектури примушує роздумувати над буттям та історичними віхами у історії нашого народу, держави. Він завжди тяжіє душею до рідного краю. У селі Полянь Славутського району він навчався у місцевій школі. Потім навчання продовжив у Славутській гімназії, де чітко усвідомив, що буде готуватись до вступу у вуз Львова. Побажаємо йому нових успіхів.

Олександр Шустерук




ВідмінитиДодати коментар

Перспектива