ПЕРША ПИСЕМНА ЗГАДКА ПРО НЕТІШИН

 

Писана минувшина Нетішина тієї доби, коли він уже був селом, з’явилася не відразу. Тривалий час «до послуг» зацікавлених були тільки поодинокі, без ґрунтовного контексту тези. Вони вміщались у скромну за обсягом довідку й правили за ранню історію нашого населеного пункту. З появою у Нетішині краєзнавчого музею дослідження історичної спадщини наших теренів набуло якісного іншого виміру.

З високою ймовірністю нам вдалося встановити і документально довести, що топонім «Нетішин» походить від імені першого поселенця — Нетіши. Про це були наші повідомлення як у наукових часописах, так і в місцевій пресі. Підкреслюємо: це — версія, але ймовірність її ґрунтується на тому, що ми знайшли в акті поділу маєтків князів Острозьких від 1603 року серед острозьких міщан чоловіка, якого звали «Йосько, син Нетошки».

Якщо таке незвичне ім’я фігурує у зв’язку з іменем острожанина, поза сумнівами, воно могло бути й на наших давніх теренах. Більше того — було, бо є відповідна назва села. Ми пояснювали: чоловік на ім’я Нетіша заснував хутір або по-колишньому осад. Отже, чий хутір або осад? Нетішин. Так само, як і Гриців хутір, Васильків осад, Борисів посад тощо. З часом присвійний прикметник субстантивувався, і з’явилися відомі топоніми-патроніми — Нетішин, Гриців, Васильків, Борисів, зрештою — Київ (поселення Кия), Харків (поселення Харка), Львів (місто Лева або Льва) тощо.

Принагідно спростуємо давню і досить живучу легенду про походження назви села від незадоволення якогось невідомого князя, який буцімто виголосив доленосні слова: «Мене ця місцина не тішить…». Ця версія суперечить як історичній логіці, так і здоровому глузду: якщо на цій нібито болотистій місцевості уже було село, то воно вже мало назву. Кому б це спало на розум міняти документально зафіксований топонім з приводу огірчення якогось невідомого князя?

Ми приблизно знаємо, коли жив Нетошко-Нетіша, точно знаємо, коли жив його син Йосько. Тож не виключено, що Нетошко-Нетіша був саме тим Нетішею, котрий свого часу започаткував наш населений пункт.

Назва «Нетішин» прийшла з певної історичної глибини і була зафіксована у першій писемній згадці. Проте ця згадка зовсім не означає дату заснування Нетішею свого хутора. Поки з’явилася згадка, Нетішин уже деякий час існував…

 

* * *

Серед проблем, які в різний час опинялись у полі зору наукових співробітників закладу, була й дата першої писемної згадки про Нетішин. З огляду на стан опрацювання тематики, введення у науковий обіг історичних джерел і на підставі документу, опублікованого істориком Ігорем Тесленком [1], свого часу було стверджено, що Нетішин уперше згадується в історичних джерелах 12 травня 1542 р.

Згодом з’ясувалося, що перша писемна згадка про Нетішин на кілька місяців давніша. Вона датується 30-им січня 1542 року і пов’язана з уведенням княгині Беати Острозької та її доньки Гальшки у володіння маєтками Острозької волості, що їх вони отримали за спадковим поділом земель князя Костянтина Івановича Острозького. Ця дата походить із документа від 6 лютого 1542 р., а село Нетішин у ньому фігурує в контексті подій 30-го січня. Цей історичний текст введений у науковий обіг острозьким ученим Віктором Атаманенком [2]. Отже, на сьогодні перша писемна згадка про Нетішин датується вже не 12-им травня, як стверджувалося, а 30-им січня 1542 р.

Оригінал документа, у якому вперше згадується Нетішин, не зберігся, або ж ще не віднайдений істориками. А ось його текст, на щастя, ще в ті давні часи внесли до книг Польської королівської канцелярії, і на сьогодні цей запис зберігається в Головному архіві давніх актів у Варшаві (Польща) у документальному комплексі під назвою «Коронна метрика». Він доступний у цифровому вигляді на сторінці Польського геральдичного товариства [3]. В. Атаманенко опублікував документ із першою писемною згадкою про Нетішин за офіційно завіреної копією XVIII ст., яка зберігається у Відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника. Його теж можна проглянути в електронному вигляді на сайті Національного закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві (Польща) [4].

На цьому можна було б закінчити, але кілька років тому з легкої руки славутського краєзнавця Станіслава Ковальчука наша минувшина «збагатилась» на ще одну нібито першу  писемну згадку про Нетішин — від 28 квітня 1534 р. Йдеться про королівський судовий позов, у якому монарх вимагав від князя Іллі Острозького дати відповідь на звинувачення його сусіда князя Кузьми Заславського щодо шкод, які чинять піддані першого в Заславських володіннях [5].

Шановний Автор припустився помилки. У двох відомих нам за такою датою королівських документах немає жодної згадки про Нетішин! Натомість, один із цих текстів містить найранішу документальну згадку про село Кривин, нині — с. Старий Кривин Нетішинської ОТГ. Цей текст ще у ХІХ ст. опублікував архівіст князів Санґушків Броніслав Ґорчак [6].

На закінчення цього невеликого огляду-екскурсу минувшини села, а тепер міста Нетішина скажемо принаймні ще дві думки: цілком імовірно, що в архівних сховищах можуть бути знайдені і ще раніші писемні згадки про Нетішин в контексті якихось історичних подій, маєткових поділів тощо. Але кожне таке повідомлення — це не дата заснування населеного пункту, а лише згадка про його існування на той чи інший час. Повідомлення ж саме про заснування Нетішина на сьогодні виявити майже нереально.

 

Примітки:

 

  1. Тесленко І. Акт поділу володінь між кнг. Беатою з Костельця і кж. Гальшкою Острозькою 1542 року як джерело з соціально-економічної історії Острозької волості // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий науковий збірник / Редкол.: Р. Пиріг (голова) та ін. — Київ, 2001. — Вип. 3: Джерелознавчі дисципліни. — С. 115.

 

  1. Описи Острожчини другої половини XVI — першої половини XVII століття / Упоряд. В. Атаманенко. — Київ; Острог; Нью Йорк, 2004. – С. 19.

 

  1. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie (Polska), Metryka Koronna, ed. cyfrowa, red. S. Górzyński, sygn. 65, k. 352 v. (http://pther.net/MK/065/PL_1_4_1-065_0717.html)

 

  1. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, відділ рукописів, ф. 91: Архів Радзимінських, спр. 181, ч. 5, арк. 2 зв. (http://bazy.oss.wroc.pl/kzc/pobpdf.php?fond_91/rl_f91_rkps_181_cz5.pdf)

 

  1. Ковальчук С. Місто Нетішин // Ковальчук С. Історія сіл Славутчини. — Хмельницький, 2018. — С. 367.

 

  1. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie / Wyd. B. Gorczak. — Lwów, 1890. — T. 3. — S. 465.

 

Василь Вихованець,

науковий співробітник НМКМ

 

Тарас Вихованець,

заступник директора

з наукової роботи НМКМ