За сприяння ДП НАЕК «Енергоатом»
Літня пора сприятлива для подорожей та екскурсій. Цим фактором скористались учні нетішинських шкіл, які провели три дні у Києві. А сприяло подорожі керівництво НАЕК «Енергоатом» та Хмельницької АЕС, яке виділило кошти, надало транспорт, забезпечило супровід заходу тощо.
Привітне сонце ледь-ледь виринає над крислатими соснами. Ранок віщує погожу днину, а також позитивні емоції.
Біля готелю “Горинь” зібралась ватага дітей і батьків, які чекають на комфортабельний автобус “Сканія”. Звучать настанови. Нарешті водій автотранспортного цеху Василь Самчук натискає на газ. За вікном залишаються краєвиди вранішнього Нетішина…
У місті-супутнику ХАЕС чимало талановитих та обдарованих дітей, які беруть участь у різноманітних конкурсах. Принаймні в тих, що організовує станційний відділ роботи з громадськістю та ЗМІ. Цьогоріч нетішинські учні захищали реферати, в яких відображали своє бачення майбутнього атомної енергетики. Були й літературні напрацювання на енергетичну тематику. Особливо цікавим виявився конкурс малюнків “Атомна енергетика і ми”, в якому більше сотні юних художників продемонстрували вміння бачити незвичайне у звичайному. Всіх переможців конкурсів було премійовано. До заохочення творчих особистостей якраз і долучилась й енергокомпанія НАЕК «Енергоатом», запропонувавши познайомитись їм з ахітектурними пам`ятками нашої столиці.
… Автобус прямує до Києва. Особливої урочистості подорожі надає постійне супроводження працівниками Державтоінспекції. Коли на автошляху виникають перешкоди, вмикається сирена, і автомобілісти змушені триматися узбіччя. У великій користі такого супроводу переконалися під час перетину Житомира. Велике місто із багатьма перехрестями та традиційними “пробками” проїхали порівняно швидко.
- Діти, якщо хтось себе почуває некомфортно, неодмінно звертайтесь за допомогою, - нагадує лікар-терапевт Ірина Шаповал.
Про поїздку на ХАЕС потурбувались: дітям на дорогу було виділено харчові набори. Ранкова дегустація солодощів, соків додала усім хорошого настрою.
Ось і очікуваний Київ. Водії нашого автобуса намагаються вписатися у швидкий міський ритм. Вкотре переконуємося у професійній майстерності Віктора Степанця та Василя Самчука.
Кожен, хто час від часу буває у столиці, неодмінно помітить зміни в його обличчі. Місто нагадує великий будівельний майданчик. Серед незліченної кількості реклами можна помітити багатозначний заклик: «Любіть Україну!» Мало віриться, що гаслами можна виховати патріотизм. Це можна зробити хіба що так, як поступає НАЕК “Енергоатом”, залучаючи до творчого процесу малечу.
У пансіонаті Всеукраїнського екологічного центру юннатів розпочалось поселення нетішинських школярів.Поряд селяться представники інших міст-супутників атомних електростанцій України. Пансіонат розташований на окраїні Києва і його навколишню територію можна назвати оазою. Це суцільний добре доглянутий парк, з ділянками, на яких зростає різна городина. Довгою смужкою тягнеться виноградник. До цього дива причетні руки київських школярів.
- Спочатку обід у місцевій їдальні, а тоді ми відвідаємо зоопарк, – роз`яснює програму відвідин керівник групи інформації відділу роботи з громадськістю та ЗМІ Хмельницької АЕС Ірина Діордієва.
РОЖЕВИЙ ФЛАМIНГО i СОБАКА ДІНГО
Київський зоопарк є унікальним місцем, куди залюбки навідуються дорослі і малеча. Його територія складає майже 35 гектарів. За інформацією працівників зоопарку, природоохоронний заклад було засновано 1908 року. Нині тут близько 3500 представників фауни.
- На оглядини виділено більше двох годин. Пересування по території вільне, - повідомила організатор екскурсій.
Коли заходиш на територію зоопарку, складається враження, що потрапив в одну із екзотичних країн. Зупинившись на містку, можна побачити фламінго, пеліканів, які граціозно плавають у водоймі. Ось група нетішинських школярів зупинилась біля вольєру жирафів. Їх забарвлення нагадує військовий камуфляж. Вони ведуть себе розважливо, навіть складається враження, що народились справжніми фотомоделями, бо охоче позують перед об`єктивами фотоапаратів та відеокамер. До постійного фотографування звикли і олені, бізони. А ось із верблюдами треба бути обережним. А великий бегемот взагалі виявився байдужим до всього - йому дошкуляє спека.
Крім оглядин представників тваринного світу працівники зоопарку організували низку розваг: катання на потягах, каруселях, огляд довкілля з “чортового колеса”.
Пізнавальними і цікавими виявились відвідини так званого селянського двору, де вільно розгулюють кози, поросята, кури, качки, гуси. Їх дозволено гладити і годувати. Правда, не принесеними харчами, а тими, що продають працівники зоопарку. Заплатив три гривні за маленьку порцію тертої капусти та моркви – і відчувай радість спілкування із тваринками. Запам`ятався великий півень, що відганяв від себе поросят та качок.
У інших вольєрах можна було побачити уссурійського тигра, дику собаку, слона та іншу тваринну екзотику. Важко передати той настрій, з яким покидали маленькі нетішинці територію зоопарку.
В ОРЕОЛІ ДУХОВНОСТІ
Станційний автобус “Сканія” припарковується неподалік Києво-Печерської лаври. Перед екскурсантами відкривається архітектурний ансамбль старовинних культових споруд, бані яких виграють міріадами сонячних променів.
- Давно мріяв побувати тут, - захоплено каже учень 11 класу Нетішинського навчально-виховного комплексу Сергій Стасюк.
Перед входом до одного з храмів екскурсовод розповідає про історію заснування монастиря. Першим ченцем тут у ХІ ст. став преподобний Антоній Печерський. У нього з`явились послідовники, які потурбувались про духовний розвиток чернечої обителі. Показовим є те, що саме у стінах монастиря написана “Повість временних літ”. Києво-Печерська лавра стала культурним та духовним осередком нашого народу. Тут діяли іконописна майстерня, друкарня, школа.
- Зверніть увагу на особливості архітектури,- налаштовує на оглядини екскурсовод,- Ось Троїцька надбрамна церква, яку споруджено 1108 року. Український стиль бароко застосовано при зведенні церкви Всіх святих, Великої дзвінниці, господарських споруд. Класицизм став основою декору житлового корпусу, брами, ротонди Ближніх печер.
На території лаври не тільки екскурсанти, а й прочани з України, Росії, Білорусі, що ревно моляться Богу.
Нетішинські школярі із захопленням сприймають пропозицію відвідати печери із усипальницями. Особливість спирийняття екскурсії у підземелля підсилюють вогники свічок, з якими кожен відвідувач торує свій шлях.
Програмою екскурсії також передбачено ознайомлення із музеєм коштовностей України. Скіфські та сарматські золоті прикраси, срібні посуд та оздоба іконостасів постають перед відвідувачами. Але найбільше вражає славнозвісна золота “пектораль”. Важко уявити, що вона створена більше трьох тисяч рокув тому, а не сучасним майстром.
ЧОРНОБИЛЬ СТАВ ІСТОРІЄЮ
Перед входом до національного музею “Чорнобиль” нас зустрічає кам’яна матір, що молиться за свою дитину і два дзвони - набат минулого і майбутнього. Коли переступаєш поріг закладу, в очі кидаються дорожні вказівники населених пунктів, перекреслених червоною лінією. Іванівка, Кливини, Глинка, Буда, Чапаївка … Ці села зникли з географічної карти. Чорнобильська аварія винесла злий вирок не тільки десяткам сіл, а й людським долям. У цьому переконуєшся під час ознайомлення із експозицією унікального музею, який почав діяти з 1992 року. Тут зібрано багато документів, особистих речей ліквідаторів. З трепетом у голосі екскурсовод розповідає про тих, хто першим вийшов на боротьбу із неприборканим атомом. Про пожежників Володимира Правика, Віктора Кібенка, Миколу Ващука, Василя Ігнатенка та їх побратимів справедливо сказано – рятівники майбутнього.
- Вони захистили право на життя, - звертається до нетішинських школярів науковий працівник музею,- і ніхто не давав нам право забувати про трагічну ніч 26 квітня, про подвиг цих і багатьох інших людей. Чорнобиль є засторогою і приводом для роздумів.
Серед дітей, що відвідали національний музей “Чорнобиль, у майбутньому будуть працівники атомних електростанцій. Сподіваємось, вони пам’ятатимуть, що атом може нести не лише світло і тепло.
ВРАЖЕННЯ ТiЛЬКИ ПОЗИТИВНi
Програмою перебування нетішинських дітей у столиці, яка була передбачена компанією НАЕК “Енергоатом”, заплановано й вечірню прогулянку на катері по Дніпру, відвідини Національного науково-природничого музею Національної Академії Наук України.
- Які враження від екскурсій?- запитую учня 11 класу Оженинської зош №2 Володимира Ярошика, який є володарем гран-прі конкурсу малюнків “Атомна енергетика і ми”.
- Сподобалося все. Про побачене обов`язково розповім своїм друзям. Буду агітувати їх брати участь у конкурсах, які організовує ХАЕС.
Схвальні відгуки стосовно організації екскурсій почув з уст Сергія Головка, Олени Іщенко, Юлії Приймак, Любові Несвіт, Юлії Артенюк, Ганни Живаги тощо.
- Переконаний, що це не остання акція, організована НАЕК “Енергоатом”. Ми відчуваємо турботу про підростаюче покоління, якому згодом доведеться продовжувати традиції атомників. Від імені батьків хочу висловити щиру подяку керівництву енергокомпанії, - сказав під час повернення автобусу з дітьми в Нетішин начальник лабораторії перекладу відділу міжнародної праці і технічної допомоги ХАЕС Юрій Живага. У доньки надзвичайні враження і емоції.
Олександр Шустерук
серпень 2009
