Кажуть, що у новорічну ніч збуваються мрії. А про що можуть мріяти нетішинські спортсмени? Звичайно про перемоги. Принаймні їх торік не бракувало – у самбо, боксі, кікбоксингу. А вищим «пілотажем» стало командне олімпійське золото фехтувальниць з міста енергетиків. Тепер з’явилась можливість у Нетішині серйозно зайнятись такими видами спорту, як фігурне катання та хокей, бо днями в урочистій обстановці тут було відкрито каток із штучним льодом, аналогів якому поки що немає на Хмельниччині.

Давню мрію багатьох жителів міста кататися на ковзанах змогло реалізувати рівненське товариство з обмеженою відповідальністю «Арена розваг», яке виграло конкурс на придбання земельної ділянки неподалік спортивного комплексу «Енергетик». За короткий термін часу ковзанярський майданчик було споруджено. Він, до речі, має стандартні розміри звичайної хокейної арени. Під час відкриття катка якість штучної криги випробували хокейні команди   з Рівного, Тернополя, які провели товариські поєдинки.

За словами міського голови Нетішина О.Є. Смишляєва, відкриття льодового катка – це перший етап, його власники згодом приступлять до зведення стаціонарного накриття. Кататися на ковзанах можна буде навіть влітку.

Жителі міста схвально сприйняли своєрідний новорічний подарунок. Тепер у місцевої малечі з’явились нові розваги. А для тих, що не мають ковзанярської екіпіровки, діє пункт прокату.

- Я у дитинстві любила ковзани, - розповідає молода мама Надія Ковальчук, - але зараз кататись на водоймах не завжди вдається, бо крига буває не дуже міцною. Нещодавно ми сім’єю навідались до Рівного, щоб побувати на тамтешньому катку, який відкрито у торговельно-розважальному комплексі. Моїй донечці дуже сподобалось, вона вперше стала на ковзани. Тепер у нашому місті є свій каток, і це радує. Принаймні батькам можна бути спо­кій­ними, що крига не прола­мається, як це трапля­ється на відкритих водоймах.

Власники нетішинського катка переконані, що відвідувачів не бракуватиме, бо є багато охочих покататися і у Славуті, Шепетівці, Острозі.

Олександр Шустерук

№2,2009