Гощанський район Рівненської області традиційно вважається аграрним. Більшість його населення задіяне в сільському господарстві. Принаймні два десятки років тому тут деякі колгоспи були базовими  для вивчення передового досвіду та показу іноземним делегаціям. Сьогодні про це залишилась лише згадка. А новоявлені фермери ще не можуть вийти на високий рівень виробництва. Це суттєво впливає на наповнення місцевого бюджету, він є дотаційним. Реалізації низки соціально-економічних проектів заважає й нинішня криза, яка торкнулась майже всіх сфер життєдіяльності. Проте у Гощанському районі намагаються не випускати з виду і тією чи іншою мірою вирішувати нагальні питання. У цьому довелось переконатись під час сесії  районної ради, на яку були запрошені представники ХАЕС.

Конструктивно обговорювались питання фінансування рекон­струкцій фельдшерсько-акушерських пунктів у  населених пунктах, а також створення меліоративної мережі для захисту від підтоплення житлових будинків у селі Рясники. Депутати піднімали багато інших важливих питань.

Після закінчення роботи сесії голова районної ради Степан Гречич надав слово заступнику генерального директора ХАЕС з капітального будівництва Олегу Рахлінському. У  своєму виступі Олег Васильович окреслив низку проблем, які сьогодні існують в енергетичному секторі нашої держави. Не зважаючи на те, що вітчизняні АЕС мають значний виробничий потенціал, сьогодні вони  не можуть повноцінно працювати через диспетчерські обмеження. Дається взнаки не тільки тимчасовий спад промислового виробництва, а й застарілі лінії електропередач, якими просто неможливо транспортувати  необ­­хід­ну кількість електроенергії. За словами Олега Рахлінського, у осін­ньо-зимовий період непоодинокими були відключення  деяких ра­йонів нашої столиці, бо не вистачало електроенергії. Якби ХАЕС мала можливість  без перешкод тран­спортувати її до Києва, таких проблем не виникало б.

Щодо роботи Хмельницької  АЕС, Олег Васильович навів кон­кретні цифри. Показовим є те, що протягом  останніх  кількох років чітко простежується тенденція до зменшення кількості порушень у роботі обладнання. Підвищенню безпеки  діючих  енергоблоків сприяє програма реконструкції та модернізації. Найбільше напрацювань у цій справі на  другому енергоблоці, який, за оцінками міжнародних експертів, відповідає європейським стандартам безпеки та якості виробництва.

Як свідчить досвід, громадськість нашого регіону найбільше цікавить рівень безпеки діючих енергоблоків та їх вплив на екологію довкілля. Олег Васильович на конкретних  прикладах зробив аналіз рівня викидів ХАЕС. За багатьма показниками вони складають десяті та тисячні частини відсотка від гранично допустимих. Отже, спостерігається мінімальний вплив на екологічне середовище нашої округи і це не призводить до зміни природного радіаційного фону. Принаймні він такий же, як і до початку спору­дження ХАЕС.

Кожному   депутатові Гощан­ської районної ради природним є відстоювання інтересів територіальної громади, яку вони представляють. В основу  ставиться вирішення соціально-економічних проблем. Більшість з них вдалося ліквідувати за рахунок коштів, які були спрямовані в район під час пуску другого енергоблока ХАЕС. Так,  до  бага­тьох сіл було прокладено  газопроводи  високого тиску, в аграрному  ліцеї села Бугри реконструйовано систему опалення. Всього було витрачено більше трьох  мільйонів  гривень.  Для місцевого дотаційного бюджету це значна сума.

Під  час доповіді заступник генерального  директора ХАЕС окреслив  перспективи  соціально-економічного розвитку зони спостереження електростанції під час спорудження третього та четвертого  енергоблоків. Це, за словами Олега Васильовича, може складати п’ять відсотків від загальної вартості будівництва.

У ході зустрічі з Олегом Рахлін­ським депутати мали змогу одержати відповіді на запитання. Їх цікавило, чи варто будувати нові енергоблоки в умовах надлишку електроенергії. Стосовно цього Олег Рахлінський  дав  вичерпні роз’яснення. Принаймні через певний період  наша держава може опинитись  перед  глобальною  енергетичною кризою, яка може бути зумовлена неспроможністю усього комплексу  електростанцій номінально підтримувати частоту в енергомережі. Деякі з нині діючих енергоблоків у нашій державі через певний час доведеться виводити з екс­плуатації. Їм потрібна на­дійна заміна. Така ситуація стала приводом для прийняття урядом «Концепції  розвитку  енергетики України до 2030». Саме нею передбачено будівництво двох десятків нових ядерних енерго­блоків. Олег Васильович доповів, що цей документ розроблявся  за участю науковців на основі грунтовного аналізу. Зі сказаного можна зробити висновок про те, що атомній енергетиці на декілька десятиліть просто не існує альтернативи.

Під час візиту до Гощі випала нагода поспілкуватись з депутатами райради. З великим оптимізмом на розвиток атомної енергетики дивиться директор дитячого санаторно-оздоровчого комплексу «Агатівка» Петро Стахов. Він каже, що її користь для економічного розвитку нашої держави перевірена часом. Спроби заперечити це не є перспективними. Особисто Петро Іванович дорожить хорошими та діловими стосунками з адміністрацією та профкомом ВП ХАЕС. Кілька років поспіль діти атомників відпочивають і оздоровлюються у «Агатівці». Цьогоріч з Нетішина у літній період їх побуває майже півтисячі.

- На моїх очах підростає зміна, якій згодом буде довірено опіку складного   обладнання на тре­тьому та  четвертому  енергоблоках   Хмельницької АЕС, - на завершення сказав Петро Стахов.

Олександр Шустерук

№22, 2009