Вхід

Тарас Шевченко і Поділля

Валентина ВІНЮКОВА, старший науковий працівник музею.
"Кам'янець-Подільський вісник", 12 березня 2004 р.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОДІЛЛЯ
(читайте ще про кобзаря в Кам'янці)

У березні 1845 року Тарас Шевченко закінчив курс Петербурзької Академії мистецтв. Він був удостоєний вченою радою Академії звання художника і на прохання митця відряджений в Україну для художніх занять. Тут вчорашній кріпак влаштувався на роботу художником Київської тимчасової Археографічної комісії для розбору стародавніх актів. За дорученням комісії Шевченко у кінці 1845 і на початку 1846 років подорожує Київщиною і Чернігівщиною. З роботою комісії пов'язана його подорож на Поділля та Волинь у серпні 1846 року.

На Поділля Тарас Шевченко прибув під час жорстокої розправи царської реакції з учасниками антикріпосницького руху, який очолював Устим Кармалюк (на той час вже підступно вбитий). 23 роки під його керівництвом на Поділлі котилася хвиля народних повстань проти гніту польських, російських та українських панів. До "Галузинецької комісії" - суду над повстанцями було притягнуто 2 тисячі 700 учасників руху. Хоч Кармалюка не було тоді в живих, але пам'ять про нього зберігалась серед народу і закликала до продовження боротьби, звучали народні пісні про месника, які записав в Кам'янці Тарас Шевченко. Поет підтримував дружні відносини з інтелігентними колами міста, з художником, викладачем гімназії І. Васьковим його пов'язувала давня дружба - це був товариш Шевченка по Академії мистецтв.

У Кам'янці поет та художник знайомився з народним побутом, занотовував пісні. Виконуючи доручення Археографічної комісії, Тарас малює історичні пам'ятки міста. На Поділлі Кобзар записав пісню про Микиту Швачку (кармалюківця), яка стала епіграфом одного з розділів його поеми "Гайдамаки".

Оспіваний народом образ народного ватажка Кармалюка, глибоко вразив уяву поета. Під час перебування в с. Вербка він зустрівся з тими, хто давав притулок герою. За народними спогадами, улюбленим місцем відпочинку Т. Шевченка стала Кармалюкова гора. Тут поет, активний член Кирило-Мефодіївського товариства, вів революційну пропаганду серед селян-кріпаків.

Літературною пам'яткою подорожі на Поділля та Волинь є повість і поема "Варнак". Герой Шевченка - народний месник, який веде боротьбу, очолює пригноблені маси. Початок повісті "Варнак" прямо вказує на район селянського повстання: ''Расскажи мне, друже мий, что-нибудь о нашей прекрасной Волыни и Подолии". Сам образ Варнака, район його дій, тактика повстання - все це дуже схоже з Устимом Кармалюком, якого народ називав славним лицарем, як називав його і поет.

Про Кармалюка було заборонено писати, а щоб поема і повість були надруковані, Тарас Шевченко змінив кінець життя Варнака - той сам здається в руки властей.

За свідченням самого Шевченка, на Поділлі він бував двічі. Про другу поїздку є згадка в повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали". Правда, ця поїздка була дуже короткою. Повість, написана в результаті подорожі, має форму подорожніх записок художника. Образ художника Дармограя - автобіографічний (Дармограй - псевдонім Шевченка-прозаїка). Опублікована російською мовою, повість розповідає про Україну, яка стогнала під ярмом російського царизму, згадується трагічна доля України і за часів польського панування. Герой повісті пише: "Нужно било мне съездить в Каменец-Подольский, я и Трофима взял с собой, а чтобы занять его чем-нибудь в дороге, я дал ему чистую тетрадь и велел записывать все, что случится во время дороги, начиная с названия почтовых станций, сел, городов, рек. Я был доволен своей выдумкой. Но кто проникнет зрячим оком непроницаемую тьму грядущею - со вздохом должен был я сказать в последствии". У повісті Тарас Шевченко таврує українських поміщиків-лібералів, розкриває їх розбещеність, жорстокі методи знущання над кріпаками. Кобзар протиставляє Україну рабську і Україну, яка веде боротьбу за свободу: "Что говорят пытливому потомку эти... грандиозные руины дворцов и замков на берегах Днестра? Они говорят о рабстве и свободе. Бедная, малосильная Волынь и Подолия, она охраняла своих распинателей в неприступных замках и роскошных палатах. А прекрасная, могучая вольнолюбивая Украина... своей славы на поталу не давала, ворога-деспота под ноги топтала и свободная не растленная умирала".

Звертаючись до подолян, геніальний пророк пише: "О, мои милые непорочные земляки! Если бы вы были так богаты, как нравственной сердечной прелестью, вы были бы счастливейший народ в мире. Но увы! Земля ваша, как рай... вы Лазари убогие!"

Відзначаючи пам'ятні дати в житті Тараса Шевченка, ми, подоляни, з любов'ю згадуємо всі місця, пов'язані з перебуванням великого поета в наших краях. Для кам'янчан найдорожчою реліквією є прижиттєве фото Тараса Григоровича (одне з чотирьох відомих), яке збереглось й експонується на виставці унікальних експонатів у картинній галереї Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника.


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!