Традиційний турнір на призи газети «Перспектива» за 20 років
Зважимо, що турнір виник майже разом з газетою «Хмельницька АЕС», яку згодом було переіменовано, а відтак і назву турніру.
Першим переможцем у 1993 році виявилась команда спорткомплексу. У турнірі брали участь вісімнадцять колективів, які ділились на чотири групи. У вісімку кращих входили команди ТЦ, ЦТПК, СШ №2, СПТУ №23, ЦТПК, спорткомплексу, ДЮСШ та адміністрації. Останні дві команди і розіграли трофей. Кращими виявились ДЮСШівці, які перемогли з рахунком 7:2. Кращим гравцем турніру став Євген Стасюк. Кращий м’яч забив турбініст Мар’ян Зеленецький. Відзначено суддівство Михайла Ярмоленка.
У 1994 році турнір тривав майже три тижні. У змаганнях знову взяли участь вісімнадцять команд. Масовість заходу, оздоровчий характер, висока емоцііційність - найголовніша ознака і найважливіший підсумок змагань. У боротьбі за третє місце зустрілись футзалісти ЖКУ ХАЕС та колишя молодіжна команда спорткомплексу «Спектр». Розрив у один м’яч характеризує, що боротьба точилась на рівних, але у завершальній стадії кращими вивявились представники ЖКУ, які зайняли третю сходинку п’єдесталу.
А боротьбу за перше місце повели спортсмени культурно-спортивного комплексу та виконкому. 2:1 – результат зустрічі на користь КСК.
Спортсмени отримали подарунки, грамоти, а кращі гравці: воротар А.Ніколайчук, захисник Є.Стасюк (обидва КСК), нападаючий С.Печенюк (міськвиконком) - призи від фірми «Ольвія».
Наступного 1995 року силами помірялись 12 колективів. Сто вісімдесят спортсменів виборювало першість. Кожна команда провела по 11 матчів. В результаті запеклої боротьби перевагу над іншими довела команда ЖКУ. У неї дев’ять виграшів, одна нічия і одна поразка. У заключний день спортсмени ЖКУ зустрічались з іншими претендентами на золото - командою ЦТПК. Останні програли з мінімальним рахунком і посіли друге місце. Третя сходинка пошани у спортсменів «Олімпу».
А тоді настав час відзначення нагородами. Заступник директора ХАЕС В.Шлапунов вручив кубок, численні призи, в тому числі і три комплекти спортивної форми. Визначено кращих гравців турніру. Це воротар В.Василик, захисник Є.Стасюк, нападаючий О.Лук’яновець і просто кращий гравець Л.Мандрійчук.
У 1996 році турнір тривав понад два місяці. Були дискваліфікації (зокрема команди ЖКУ), запеклі і непередбачувані результати. Після одинадцяти турів команда ремонтно-будівельного підрозділу мала в активі десять перемог і 30 очок у підсумку. Далі йшли команди КСК та електроцеху.
Останній тур вніс розбрат у спортивний дух турніру. Команда ЦТПК порахувала, що футболістам КСК підсужують і демонстративно залишила поле. В результаті одні стали переможцями (КСК), а інші – отримали дискваліфікацію принаймні на наступний сезон. Кращим воротарем та захисником турніру визнано В.Карпюка та С.Лисенка, кращим нападником – В.Балаяна з РБП, бомбардир 1996 року - Ю.Яковенко з команди ЦЦР.
Турнір послужив підготовкою до змагань за участю збірних з міні-футболу усіх станцій та колективів з Дніпродзержинська та Жовтих Вод. Головний приз розігрувався між футзалістами РАЕС та ХАЕС, які виявились на голову вищими за інші команди. У фінальній грі не взяв участь голеадор М.Боца, і наша команда не знайшла необхідних ресурсів для перемоги. У першому таймі нетішинці програвали з рахунком 1:6. Згодом положення вирівнялось і лише один м’яч допоміг тріумфувати команді РАЕС – 7:6.
1997 рік. Фінал. Грають РБП та електроцех. Апанчук та Тишкун забивають по м’ячу у ворота електриків. Віталій Груша та Євген Стасюк відновлюють рівновагу. До кінця другого тайму переможець не був виявлений. У другій додатковій п’ятихвилинці Апанчук знову добивається результату і РБП святкує!
У так званій міській групі змагань за перемогу боролись «Бразстарс» та «Інтеграл». Першими відзначились «бразстарівці», однак спортсмени ІТЕ виявились сильнішими:4:1. На основі команд-переможців було створено дві збірні (від ХАЕС та від міста), які зустрілись у матчі за суперкубок. Будівельники вели у грі з рахунком 3:1. Під завісу матчу хтось з гравців РБП грає рукою і в результаті штрафного розрив скорочується, а ще через півхвилини встановлюється рівновага. Згодом 4:4, додатковий час, багато штрафних і жовтих карток, а під завісу – гол в у ворота РБП. Відбулась і друга фінальна гра. Вона йде за тим самим сценарієм, тільки тепер ведуть перед футболісти «Інтегралу», які зрештою і стали переможцями у боротьбі за суперкубок.
Кращі на турнірі: воротар Анатолій Коваленко (ЦЦР), захисник Іван Хвалько (ІТЕ), нападник Євген Стасюк ( ЕЦ), гравець Віталій Боца (ІТЕ). З 14 забитими м’ячами бомбардиром турніру став Леонід Мандрійчук (ЦПРВ).
До останнього туру не було зрозуміло хто ж стане переможцем 1998 року. Бо напруга вирувала як у першому колі, коли команди немов би примірялись одна до одної, так і на завершальному етапі. Сталось так, що у заключних іграх зустрічались ті, кому належало розіграти призові місця.
У поєдинках за третє місце зустрілись команди ремонтно-будівельного підприємства і цеху теплових підземних комунікацій. В команді будівельників грали досвідченіші турнірні бійці, що в кінцевому результаті призвело до успіху. Рахунок 6:3 і третя сходинка п’єдесталу пошани за РБП.
У так званій міській групі команд зустрічалась збірна ХАЕС із командою СПТУ-23. У першому таймі команди грали на рівних і лише друга половина поєдинку засвідчила перевагу станційників.
А от ігри за першість виявились напрочуд гострими і безкомпромісними. Приміром, команді електроцеху необхідна була лише перемога. І вони з перших хвилин ведуть тотальний наступ на ворота футболістів цеху переробки радіоактивних відходів. Їм вдаються комбінації і стрімкі проходи, вони заволодівають середньою лінією, виходять до воріт. Вже у першій двадцятихвилинці вони ведуть з перевагою у два м’ячі. Та поступово спортсмени ЦПРВ переламують хід подій і фінальний свисток фіксує бойову нічию 4:4. Такий рахунок їх задовільняє, адже за рівної кількості очок краща різниця забитих і пропущених м’ячів на користь ЦПРВ. Вони переможці турніру, електроцех на другій позиції.
У міській зоні також ситуація склалась так, що нічия гратиме на користь команди «Інтеграл». Але у перші хвилини матчу ніхто й уявити не міг, що може йти мова про нічию. Футболісти «Інтегралу» переграють суперників майже у всіх складових. М’яч двічі «навідується» до воріт команди «Бразстарс». Здається, у суперників немає жодного шансу на успіх. Проте, боротьба набуває нервового характеру, йде серія порушень правил, і це «на руку» бразстарцям. За хвилину-другу до кінця матчу вирівнюють рахунок 3:3. Вдруге тріумфує «Інтеграл».
Восьмий за ліком турнір зібрав 25 команд: 12 з боку ХАЕС та 13 – з міста. Як завжди, ігри проходять у суботу-неділю у спорткомплексі “Енергетик». На екваторі турніру відчувається інтрига у підгрупах, почали визначатися лідери. Так у групі команд підрозділів ХАЕС найвдаліше грають представники ЦТПК, адміністрації та військової частини. Згодом до лідерів доєдналась команда РБП. А серед міських команд по дев’ять очок набрали «Бразстарс», АТП, Олімпік та ХАЕС-2.
У переддень весни, 28 лютого, кращі команди турніру з’ясовували хто ж найсильніший. За третє місце у міській групі боролись футболісти АТП та ХАЕС-2. Попервах енергетики стримували натиск автомобілістів, проте гідної конкуренції скласти не змогли. Перемога команди АТП з рахунком 6:1.
Фінальна гра між давніми суперниками «Бразстарсом» та «Олімпіком» довела, що у місті є гравці, спроможні демонструвати справжній футбол. Це був вихор атак і різноманітних за технікою виконання пасів, гарних проходів до воріт, вмілих ударів по воротах. Матч пройшов на одному диханні, яскраво. Глядачі були в захопленні від гри. «Олімпік» створив більше гостріших моментів біля воріт суперника, грав розкутіше і технічніше. У підсумку переконлива перемога з рахунком 7:1.
В групі команд ХАЕС боротьба була не такою яскравою, більш нервовою. Переможці забили своїм суперникам на один гол більше. Так адміністрація виграла у футболістів ЦТПК з рахунком 2:1, а представники військової частини перемогли РБП - 4:3.У такому порядку вони і розташувались на п’єдесталі пошани. Відзначено хорошу організацію турніру з боку представників КСК, грамотне суддівство С.Балаяна, Ю.Чепкасова, Є.Стасюка, В.Кічана.
Далі буде
На знімку: футзалісти спорткомплексу.
Фото з архіву редакції
Час Леоніда Мандрійчука
У 2000 році, коли екзальтована публіка очікувала кінця світу, традиційний турнір з міні-футболу на призи газети "Перспектива" не відмінявся. В ньому взяли участь понад тридцять команд: чотири підгрупи у так званій міській зоні та ще чотири у станційній, всього понад 450 спортсменів. Баталії розгортались гостро і безкомпромісно. Приміром, спортсмени ЦРБ у першому турі "побили" представників військової частини з рахунком 11:1, а представники адміністрації "розкатали" автомобілістів 13:1. В міській групі також зафіксовано кілька подібних результатів.
Найкращими ж за підсумками змагань виявились: в групі станційних команд - футболісти адміністрації, ЦПРВ та ЦЦР, а у групі місцевих команд суперники розташувались за таким ранжиром: "Олімпік", "Динамо-2", "Бразстарс".
Відзначено кращих гравців турніру, це: воротар Сергій Малоштан, захисник Олексій Чермянінов, нападаючий Леонід Мандрійчук. Кращим гравцем названо Євгена Стасюка, а бомбардир, забивши понад 20 м'ячів, визначився сам. Це Іван Фалько.
Турнір 2001 року показав зрослий рівень майстерності, як серед гравців цехових команд, так і на рівні міні-збірних ХАЕС. Так звана перша збірна ХАЕС у фіналі міської групи не залишила шансів багаторазовому переможцю попередніх турнірів команді "Бразстарс" - 4:0. А друга команда ХАЕС завзято боролася за третє місце з "Олімпіком" і в драматичному двобої вирвала перемогу по пенальті. Причому основний час гри закінчився з рахунком 3:3, додаткові дві п'ятихвилинки довели рахунок до 4:4. Більш влучними у серії пенальті виявилися футболісти ХАЕС.
Не з меншою напругою проходили ігри й у цеховій зоні. За третє місце боролися футболісти ЦТАВ та військової частини. "Тавішники" першими пропускають гол (помилився воротар), потім ідуть у наступ великими силами і зрівнюють рахунок (троє проти одного). Військовослужбовці упускають реальну можливість взяти ворота майже наприкінці основного часу. У додаткових п'ятихвилинках вони знову попереду, але "тавішники" відразу відіграються. Гра нервова. Три "гірчичники" отримують гравці. У серії пенальті вправнішим виявився воротар воїнів, який відбив три м'ячі.
За фіналом прийшли спостерігати начальники ЦВіК та ЦРБ тезки Якубянц і Гільов. Першими добиваються результату футболісти ЦВіК. Буквально через якийсь час біля воріт ЦРБ виникає гольова ситуація, але гравець сідає на м'яч, підминає його під себе, потім у кучі малій за допомогою воротаря м'яч вдається виштовхнути за межі майданчика. Правило футболу: не забив ти, заб'ють тобі. І забили: спочатку один, потім другий і третій голі. Гравці ЦВіК кидаються у відчайдушні атаки, одна з яких завершується голом. Вони активно атакують, але стрімкий порив спортсменів перервав свисток. Футболісти ЦРБ чемпіони!
Всі команди-призери одержали медалі й кубки, календарі з видом ХАЕС, а кращим гравцям вручені годинники. Кращим воротарем турніру названий Ігор Франчук з військової частини, "тавішник" Олексій Чермянінов - кращим захисником. Нападаючий Леонід Мандрійчук із ЦПРВ названий кращим у своїй номінації, а бомбардиром турніру став Іван Бортник з ЦВіК. Кращий гравець турніру - працівник ЦРБ Микола Кузьминчук.
Наступного, 2002 року, переможцем стає команда адміністрації, яка здолала футболістів ЦПРВ. За третю сходинку також точилась безкомпромісна боротьба і кращою виявилась команда військової частини.
В фінальній частині свій останній матч зіграв 50-річний В.Груша.
У одинадцятому за ліком змаганні за призи «Перспективи» брали участь 19 команд, які було розбито на 4 групи. У першому турі спортсмени цеху переробки радіоактивних відходів з сухим рахунком 9:0 перемогли реакторників. Ще у двох поєдинках одна з команд-суперниць не змогла “розмочити” рахунок. Зокрема з рахунком 5:0 команда ЦЦР перемогла футболістів ЦГТПК, а турбіністи з рахунком 6:0 подолали опір команди хімцеху. Електроцех виграв у ЦТАВ 4:2, ЦВІК у ВВО 11:5, а збірна відділів добилась перемоги над РБП – 5:4. Команди військової частини та управління зіграли з рахунком 7:2 на користь військових.
Після тривалих з’ясувань у групах, до фінальної частини дістались команди РБП,ЕЦ, ЦВіК та ЦПРВ. За третє місце боролись будівельники та електрики. Останні перемогли з рахунком 3:2.
Ще видовищнішим виявився двобій за золото. До середини другого тайму команди йдуть м’яч в м’яч – 4:4. Тоді напруга набирає особливого забарвлення і суддя видаляє по одному гравцю кожної з команд. Тут з’ясувалось, що лава запасних ЦПРВ довша і вони під завісу матчу забили ще два голи. Медалі «срібного» та «бронзового» відливу отримали відповідно гравці ЦВіК та електроцеху. Кращим захисником визнано Василя Тишкуна, воротарем – Юрія Ющука, нападником – Івана Боцу. Кращим гравцем став Іван Бортник, а найбільше м’ячів забив Леонід Мандрійчук.
Зодіакальний 12 річний цикл (2004 рік) завершувався іграми між знаними станційними командами: представниками військової частини, ЦГТПК, ЦПРВ та новачком турніру - збірною відділів.
У півфіналі зустрілись спортсмени ЦГТПК та військової частини. Перші атаки приносять успіх гідротепловикам, але до кінця першого тайму рахунок зрівнявся. А в другому військові довели свою перевагу.
Фінал між грандом - спортсменами ЦПРВ - та новачком - збірною відділів став зоряним часом для їх лідера Леоніда Мандрійчука. Перші три м`ячі у ворота суперників він вколотив буквально з однієї позиції. Потім з`явилась певна, але нетривала інтрига, адже переробники діяли грамотніше, з фантазією і довели зустріч до переконливої перемоги.
Після фінального свистка відбулось відзначення переможців та кращих гравців.Заступник генерального директора ХАЕС В.Березін, голова профкому М.Гук, головний редактор «Перспективи» В.Гусаров, директор СК «Енергетик» С.Балаян вручили командам кубки, медалі, грамоти, а кращим з кращих - Віталію Боца, Олександру Лук`яновцю, Анатолію Прядуну та Леоніду Мандрійчуку фотоапарати «Samsung».
Тринадцятий турнір з футзалу, мабуть, підпав під цю загадкову цифру, адже у перших двох турах було три неявки футболістів на ігри. Зокрема програші зараховано командам УВТК, реакторному цеху та ГТЦ-ЦТПК. Цікавою була гра команд управління та цеху ТАВ. Зусилля "тавішників" хоч і були навальними, проте клас управлінців виявився вищим. Виграла і команда РБП у спортсменів ЕРП, однак у грі з турбіністами останні поступились. А от управлінці і у грі з футболістами військової частини добились перемоги з тим самим результатом, що і у першій грі – 7:2. Спортсмени електроцеху перемогли збірну відділів – 5:2. Відбулись півфінальні ігри. Переможці - команди електроцеху та ЦДПРВ забили суперникам по вісім м’ячів, тоді як управлінці спромоглись на два, а турбіністи на три м’ячі у відповідь.
Фінальні ігри можна назвати показовими. Першими на майданчик вийшли представники управління і турбінного цеху. Не проходить і десяти хвилин, як на табло висвічуються цифри 3:0. Управлінці «знущаються» над суперником. Мабуть ця обставина зіграла злий жарт із командою, бо турбіністи активізувались, перебудували напрямки атаки і вже на перерву команди йдуть з рахунком 4:3 на користь останніх. Другий тайм. Воротар управлінців Володимир Василик, або просто Михалич, відбиває ряд ударів, але вони сиплються з різних боків і рахунок невпинно зростає: 5:3; 6:3; 9:3. На останніх секундах управлінці забивають четвертий гол, але перемогу святкують суперники.
У фіналі зійшлись футболісти ЦПРВД та електроцеху. В обох командах гравці високого класу, що не раз визнавались на попередніх турнірах кращими не лише в складі своїх підрозділів. ЦПРВД розпочинає з атаки, але електрики швидко переводять гру на поле суперника. Боротьба, і м’яч знову біля воріт ЕЦ. Польовий гравець головою вибиває м’яч з-під поперечини, але шалений натиск суперника приводить до голу. Щось неймовірне творить на полі Леонід Мандрійчук. М’яч немов прилипає до гравця. Зусилля погасити його запал не призводять до бажаного результату. Леонід б’є з різних положень і рахунок стає 2:0. Потім електрики примудряються забити гол - 2:1. І знову в атаці Леонід, який поступово доводить рахунок до 5:1. На полі стоїть неймовірний галас. Суперники фолять. Суддя намагається втамувати пристрасті. Але вони починають вирувати з новою силою, бо у ворота ЦПРВД влітає спочатку курйозний гол, згодом за кілька хвилин рахунок стає 6:4. Молодці! - скандує зал. Мандрійчук виходить до воріт суперника, де його зустрічають у якомусь еквілібрі. М’яч переводиться до воріт переробників: гол! За п’ять хвилин до завершення кожен сподівається на перемогу. Можливість зрівняти рахунок електрики мали навіть за 20 секунд до фінального свистка. Але не судилось. Команда ЦПРВіДу - переможець турніру.
Відбулось нагородження. Кращим гравцям вручено по екземпляру авторської книги В.Гусарова «Енергія єднання». Зокрема відзначено воротаря турніру начальника турбінного цеху Анатолія Куценка. Майже традиційно кращим захисником визнано Євгена Стасюка з електроцеху. Представника цього ж цеху Валентина Лисюка названо кращим нападаючим. Іван Бортник з ТЦ став кращим гравцем турніру. А приз глядацьких симпатій та звання найкориснішого гравця дісталось Леоніду Мандрійчуку.
Далі буде
Закінчення.
Початок у №№ 4,5
Тон у футзальних змаганнях 2007 року задають команди спорткомплексу, електроцеху, пожежної частини та енергоремонтного підрозділу.Саме між цими командами і розгорнулась основна боротьба. У півфіналі доля звела спортсменів електроцеху з майстрами шкіряного м’яча СК+КДЮСШ. Останні, програвши напередодні пожежникам з мінімальним рахунком, цього разу взялись за справу серйозно. З перших хвилин повели тотальний наступ на ворота суперника, хоча електрики відчайдушно захищались, поразки їм не вдалось уникнути. Буквально через півтори години з’ясувалась і доля переможця турніру. Вже на перших секундах м’яч влетів у ворота пожежних. Домінували фізкультурники ЕРПу майже півтора тайму. За рахунку 4:1 ремонтники пропускають три м’ячі. Сирена сповіщає, що основний час матчу завершився при рівності забитих і пропущених. Головний суддя матчу С.Балаян призначає два додаткових тайми. Забити могли і одні й інші, проте, довша лава запасних і певною мірою вдача допомогли ЕРПівцям у заключному четвертому таймі заштовхнути у ворота пожежних переможний гол.
Як завжди, команди-призери отримали медалі та дипломи, а В.Дебопре, А.Селіщев та О.Лук’яновець отримали спеціальні призи відповідно як кращий воротар, нападник та захисник турніру.
Дванадцять збірних боролись 2008 року за перемогу. У першому турі поразки з однаковим рахунком 0:5 зазнали команди Управління та реакторного цеху від колег ГТЦ+КГ та ЗДПО. А от у двобоях між збірними електроцеху та ЦДПРВ і військової частини з ЦРБ точилась запекла боротьба. Електроцех та військовики перемогли з перевагою в один м’яч, причому останні вирвали перемогу у додатковий час.
На підступах до фінальної частини команда ЕРПу з сухим рахунком 3:0 здолала пожежників, а турбіністи впевнено перемогли збірну військової частини 8:2. Отож, за третє місце боролись команди, що в робочий час носять погони. Цікавої змістовної боротьби не вийшло. Команда ЗДПО була на голову сильніша за військових. Вони “накидали” у ворота суперників 11 м’ячів, отримавши у відповідь лише один. За пожежних грали Новак, Панцюк, Швець, Головко, Анохін, Селіщев та Захарчук. Відзначимо, що С. Панцюк за результатами турніру визнаний кращим захисником і отримав відповідний приз разом з грамотою про третє місце команди у змаганнях.
Коли ж на поле вийшли збірні ЕРПу та ТЦ, стало ясно, що боротьба точитиметься гостра і безкомпромісна. У ЕРП багато і продуктивно трудився Максим Сучок. Проте, турбіністи виглядали впевненіше. Найактивніше діяв Сергій Захарченко. Вже на п’ятій хвилині матчу він сильно пробиває зі стандартного положення і мало не “облизує” м’ячем кут воріт суперника. Гол. Однак команда ЕРП швидко встановила рівновагу, на сьомій хвилині гри Шпарук проводить м’яч у відповідь. Далі точиться досить рівна боротьба. На 12 хвилині ЕРП бере перший тайм-аут, після якого певна ігрова ініціатива саме на боці дружини ремонтників. Турбіністи починають фолити, а тоді, отямившись, розтягують оборону суперника, грають широко і напрочуд точно. Під час атаки на 17 хвилині вдруге відзначився вже з гри С. Захарченко. Втретє Сергій замкнув гарну багатоходову комбінацію на останній хвилині першого тайму. 3:1. В стані суперника певна нервозність. Заступник начальника ЕРПу по роботі з персоналом Д. Міщенко просить хлопців просто демонструвати змістовну гру.
Відпочивши, ремонтники кидаються в атаку, прямо таки зависають на воротах турбіністів, однак на шостій хвилині пропускають випад великими силами. Все той же всюдисущий Захарченко доводить рахунок до 4:1. Ремонтники кидають всі сили вперед. На 12 та 13 хвилинах другого тайму вони мали нагоду забити, але, як мовиться, не судилось. А коли так, то суперник не прогавить свого шансу. Навала біля воріт ЕРПу мало не привела до чергового голу. Пробивав з малої відстані С.Захарченко. Лише самовіддана гра польового гравця захистила ворота цієї команди від неминучого голу. На 18 хвилині І. Бортник забиває м’яч престижу, а за ним несподівано А. Демчук легко вкочує м’яч у сітку воріт турбіністів. 3:5. Але на останній хвилині матчу знову відзначаються футзалісти ТЦ: А. Микульський встановлює остаточний результат - 6:3 на користь турбіністів. Саме їм дістався головний приз газети “Перспектива”.
За команду ТЦ грали Другов, Будяковський, Захарченко, Талашок, Микульський, Книш, Бортник, Чернишов, Деренчук та Пилипчук. Як ми відзначали, найактивнішим був С. Захарченко, якому вручено відзнаку кращого бомбардира і кращого гравця турніру.
Команда ЕРПу перемогла на підступах до фіналу сильних суперників з пожежної частини не в останню чергу завдяки вдалій грі воротаря В’ячеслава Підопригори. Саме його і було визнано кращим воротарем 16 футзального розиграшу на призи “Перспективи”. А ще один представник команди Сергій Сучок номінований як найцінніший гравець турніру. За ЕРП цього разу грали Підопригора, Сучок, Шклярук, Демчук, Шпарук, Нагорний, Сторожук, Коваленко та Дяденчук.
У півфіналі й фіналі турніру 2009 року зустрілися команди найвищих кондицій.
З першої хвилини гри за третє місце між спортсменами ЕРП та цеху ТАВ зав’язалася боротьба. І все могло б для ремонтників виглядати більш пристойно, якби не В. Каращенко. Саме він став автором забитих м’ячів на сьомій, восьмій і 18 хвилині першого тайму, а потім на дев’ятій і 14 хвилинах другого тайму. Зусилля футболістів ЕРП були відзначені двома голами, один із яких під завісу гри забив М. Сучок.
Інший малюнок гри був між фіналістами, у якій зійшлися турбіністи й збірна з військових та пожежних. До цього турбіністи розгромили ТАВішників і реакторників. Перші атаки краще вдавалися турбіністам, і вже на третій хвилині В. Талашок закотив м’яч у ворота служивих. На 14 хвилині у боротьбі за верховий м’яч І. Бортник одержує важку травму. Швидка допомога...
Після зміни воріт уже на другій хвилині Р.Головко зрівнює результат. У діях команд наступає нервозність. Під час однієї з контратак С. Панцюк ударом здалеку забиває гол. Турбіністи ведуть. На 15 хвилині вони беруть перерву, яка, як виявилось, на користь воїнам, які зрівнюють рахунок. На 19 хвилині досить курйозний м’яч влітає в сітку воріт турбіністів. Протягом півтора хвилин збірна військової та пожежної частин витримала натиск і стала переможцем турніру. Турбіністи другі, команда ЦТАВ третя.
Кращим нападаючим визнано В. Каращенка, воротарем Д. Сторожука, а його колега по команді А. Селищев кращий у захисті. Що ж до кращого гравця турніру, то другий рік поспіль це С. Захарченко. Відзначено призом суддівство С.Балаяна.
У 2010 році у турнірі бере участь одинадцять команд. До півфіналу потрапили команди ЗДПО та Збірної відділів, які зіграли між собою з рахунком 2:6 на користь останніх, і спортсмени ЦРБ та команди СК+КДЮСШ. Дружина спорткомплексу була сильнішою 4:1.
За третє місце поборолись пожежні і команда цеху радіаційної безпеки. Вже на 10 секунді м’яч влетів у ворота ЦРБ. Але наступний перебіг подій було важко передбачити: за якийсь час рахунок зріс до непристойного – 7:2 на користь фізкультурників ЦРБ. Здавалось, гра зроблена. Однак пожежні знайшли сили, аби крок за кроком скорочувати відрив. Голи на будь-який смак побачили присутні на трибуні. За хвилину до завершення поєдинку рахунок скоротився до одного м’яча. Звести основний час до нічиєї пожежним не вдалось. Відзначимо, що в команді ЦРБ грав головний голеадор турніру В.Шпарук, на рахунку якого сім забитих м’ячів. Ще один гравець команди М.Кузьмінчук має на рахунку п’ять гольових відзнак.
Фінальна гра відзначалась більшою внутрішньою напругою. Збірна відділів гідно протистояла об’єднаній команді СК+КДЮСШ, але дати справжній бій не змогла. За рахунку 1:1 невдалий маневр виконує воротар, що призводить до голу. Зрештою, намагання допомогти команді знову ж таки не йде на користь грі і СК+КДЮСШ святкують перемогу з рахунком 3:1. В команді гарно взаємодіяли С.Шершень, Д.Кравчук, В.Дебопре. Віктору Дебопре цього дня виповнилось 35 років. Він відсвяткував його перемогою і отримав медаль за перше місце у турнірі, а команда вирішила передати Кубок саме цьому гравцеві. Медалі срібного відливу дістались команді ЦРБ, бронзового – дружині ЗДПО.
У 2011 році за призи боролись 9 команд. І хоча серед них нараховуємо 4 колективи, яким не вдалось взяти жодного очка, у верхній частині таблиці досить щільні показники. Приміром перше та друге місце за рівної кількості очок – по 12 – визначилось лише у фінальному поєдинку. Команда ТЦ мінімально здолала збірну відділів 3:2. Збірну відділів влаштовувала нічия, і футзалісти приклали максимум зусиль, аби добитись бажаного результату. Але після вдалого першого тайму турбіністи грали спокійно і надійно.
Отже колективи вишикувались за таким ранжиром: переможець – команда ТЦ, срібний призер – збірна відділів; бронзовий призер – дружина ЕРП; далі – ЦТАВ+Управління; ЦДПРВ+ЦРБ; ЕЦ+ЗДПО; НТЦ+РЦ; ГТЦ+КГ+в/ч; ТрЦ+ УВТК. Відзначено кращого воротаря турніру. Ним став представник цеху ТАВ О. Дмитришин. Кращим гравцем вкотре названо В.Боцу з цеху вентиляції та кондиціювання. Найбільше м’ячів (17, з яких два у фінальній грі) забив турбініст С.Захарченко.
Треба додати, що впродовж вже 20 років турніром вправно опікуються працівники Спорткомплексу ХАЕС. Практично під час турніру і після його завершення не залишається питань з боку спортсменів, глядачів. За що велика подяка працівникам цього підрозділу, очолюваного «Заслуженим працівником фізкультури та спорту» С.Балаяном.
Вiдборолись з ентузiазмом та майстернiстю
Відійшли у минуле футбольні змагання, започатковані свого часу часописами «Енергобудівник» та «Нетішинський вісник», натомість турнір на призи «Перспективи» цьогоріч перетнув 20-річну позначку. Знаменно, що кілька прихильників цієї гри, зокрема Микола Маліновський з цеху ТАВ, Олександр Лук’яновець (ЕРП), Євген Стасюк та Юрій Ющук (обидва – електроцех), протягом цих двадцяти років напряму пов’язані з турніром. Зокрема Євген судив фінальну гру, а Юрій відзначений як воротар, що всі двадцять сезонів відстояв у рамці воріт за електроцех. А скільки знаних турнірних бійців приймав турнір: В.Боца, І.Бортник, М.Кузьминчук, всі названі вище футболісти, тощо.
Отож, у ювілейному турнірі взяли участь вісім команд, які на попередньому етапі виявляли хто ж буде змагатись за призову трійку. Збірна відділів, ЦТАВ+Управління, ЕЦ+ЗДПО, ЕРП, ЦДПРВ, НТЦ+РЦ, ТЦ та ЕРП у двобоях визначили кращу четвірку. За бронзові медалі боротьба мала розпочатись між збірною відділів та збірною ГТЦ+КГ+в/ч. Після свистка про початок гри у першій атаці гравці гідротехніки-комунальники ведуть перед. Забив В.Каращенко. Таким початком гри збірна відділів не задоволена і на третій хвилині вже червоне світло загоряється позаду воріт суперника. Ще через дві хвилини наполегливість комунальників втілюється у другий гол. Відтак збірна відділів веде атаку за атакою і на одинадцятій хвилині знову нічия, яку попри намагання суперників їм вдається втримати до закінчення першого тайму.
Друга половина гри застає у атаці комунальників. Маємо неприємну ситуацію, коли гравець врізується головою у стіну і на деякий час непритомніє. Згодом для гравця збірної відділів пред’являють жовту картку за грубість. Гідротехніки-комунальники здійснюють тиск на всіх ділянках поля, збірна відділів відчайдушно захищається. Відбито три атаки, однак після проходу від воріт до воріт В.Каращенка, втримати рахунок не вдалось - 3:2. На тридцять першій хвилині той самий В.Каращенко доводить рахунок до 4:2. Зрештою забито ще два м’ячі. На 37 хвилині призначається пенальті у ворота ГТЦ+КГ+в/ч. Удар точний і - 6:3. З цим рахунком гідротехніки святкують перемогу.
В двобої грандів першими забивають ЕРПівці. При цьому якість гри турбіністів вища, однак на завершальному етапі або надійно стоїть воротар, або м’яч вперто не потрапляє у рамку воріт. Отримує травму і на деякий час вибуває з гри нападаючий ЕРП Дмитро Мартиненко. Турбіністи закручують інтригу, все частіше дістаючись до воріт суперника. Не вдається завершити вихід двох гравців проти воротаря ЕРП, немає позитивного результату у виході 10 номера турбіністів один на один. Минає перша половина тайму. Кілька атак, але удар І.Бортника відбивається на кутовий, потім ще кілька сейвів воротаря ЕРПівців Максима Юрчука. Проте на 19 хвилині під завершення першого тайму він був безсилий проти гарматного удару – 1:1.
Друга половина гри у обопільних атаках, і вже надійніше, ніж у першому таймі грає воротар турбіністів. Він виручає на 25 хвилині, а на 26-й І.Бортник буквально закочує м’яч у ворота ЕРП. Звичайно, ремонтники не збираються здаватись, вони посилюють тиск на ворота. Однак везіння на боці турбіністів. М’яч потрапляє в штангу після удару Д.Мартиненка. Не замикаються простріли в площині воріт. А на останній хвилині після багатоходової атаки турбіністів м’яч влітає у ворота ЕРП. 3:1. Перемога! Радість турбіністів емоційна і піднесена.
На цій ноті завершається турнір. Вручаються кубки та медалі відповідного «номіналу» спортсменам ТЦ, ЕРП, ГТЦ+КГ+в/ч, м’ячі, інші сувеніри. Відзначаємо кращих у номінаціях. Це кращий гравець турніру Віктор Каращенко (ГТЦ), кращий захисник Вододимир Гуц (збірна відділів), кращий воротар Максим Юрчук (ЕРП), кращий нападаючий Сергій Захарченко (ТЦ). Номінацію бомбардира виборов Олександр Сушков (ЦТАВ).
Добре з обов’язками головного судді справився Ігор Лифар (СК). Саме завдяки працівникам Спорткомплексу турнір проведено чітко, злагоджено, відповідально. Тепер чекаємо наступного року, аби продовжити баталії.
Віктор Гусаров
Фото Валерія Валуєва
