ЧОМУ РОЗБІГЛИСЯ ДНІ ВЕЛИКОДНІ?
Цього року католики (точніше кажучи, римо-католики) відсвяткували Великдень (Пасху) - 5 квітня. А ось православні, а з ними на наших теренах ще низка конфесій - греко-католики, баптисти, християни віри євангельської та деякі інші - святкуватимуть цей величний день через тиждень – 12 квітня. А от, приміром, 2013 року між головними християнськими святами у католиків і православних утворилася солідна «дистанція» аж у п’ять тижнів. 2012 року ця «дистанція» становила всього один тиждень. А ось у 2011 році та п’ять років тому найголовніші свята у православних і католиків збігалися: 2010 року - 4 квітня, а 2011 року - 24 квітня. У 2014 році католики й православні знову святкували Пасху разом - 20 квітня. Природно, що виникає низка запитань. По-перше, чому Великдень постійно «мандрує» календарем? По-друге, чому він у православних і католиків то припадає на один день, то розбігається, причому іноді навіть більше ніж на місяць? Напередодні православного Великодня, спробуємо якнайзрозуміліше відповісти на ці непрості запитання.
Справді, ми звикли до постійності у даті відзначення наших світських свят. Так, День незалежності України завжди припадає на 24 серпня, бо саме цього дня 1991 року наш найвищий законодавчий орган проголосив доленосний для українського народу акт. Професійні свята, як правило, незначно «дрейфують» у межах тижня. І причина цього невеликого «дрейфу» логічно обгрунтована. Це зроблено для того, щоб свято завжди припадало на вихідний день. Так, День працівників освіти святкують у першу неділю жовтня (від 1 до 7 жовтня), а День фармацевтичного працівника у третю суботу вересня (від 15 до 21 вересня). Хоча деякі професійні свята мають прив’язку до конкретної важливої історичної дати. Зокрема, від 2003 року в Україні День залізничника завжди відзначається 4 листопада, оскільки саме 4 листопада 1861 року до залізничного вокзалу Львова прибув перший поїзд на території сучасної України.
Щодо релігійних свят, то багато з них теж «наглухо» прив’язані до конкретного дня. Так, православні завжди святкують Благовіщення 7 квітня, а Різдво Христове 7 січня. І рівно дев’ять місяців, що їх розділяють, чітко обгрунтовані фізіологічними особливостями жіночого організму щодо виношування плоду (нехай навіть і божественного походження).
Проте православні та католики користуються різними календарями: перші юліанським (або старим стилем), а другі григоріанським (або новим стилем). Сьогодні різниця між календарями становить 13 днів, тож католики на 13 днів раніше, ніж православні, святкують Різдво ще 25 грудня попереднього року. Утім і для православних Різдво припадає на 25 грудня, але за тим календарем юліанським, якого вони дотримуються.
Таку ж розбіжність маємо для багатьох інших релігійних свят. Згадаймо знаменитий вірш Бориса Пастернака «Август», де є такі рядки: «Вдруг кто-то вспомнил, что сегодня шестое августа по старому, Преображение Господне». Справді, Преображення Господнє припадає на 6 серпня. Саме цього дня його і відзначають католики. Додавши 13 днів, матимемо на нашому світському календарі 19 серпня, коли і православні відзначать Преображення Господнє (або 2-го Спаса), хоча на їхньому календарі це буде все те ж 6 серпня.
Здійснимо невеличкий екскурс в історію. Григоріанський календар 4 жовтня 1582 року запровадив Папа Римський Григорій XIII (звідси його назва й, очевидно, звідси ж несприйняття його православними). Нині цей календар ухвалений у світі як міжнародний стандарт.
Григоріанський календар було розроблено на заміну юліанського. Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до XVI століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням Папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій (зокрема, і в Кам’янці-Подільському, який тоді входив до складу останньої з названих держав) було запроваджено григоріанський календар, унаслідок чого з календаря вилучили 10 днів.
Як у юліанському, так і в григоріанському календарі є прості роки (365 днів) і високосні (366 днів). Але якщо в юліанському календарі всі роки, які діляться на 4 (наприклад, 2008, 2012, 2016), високосні, то в григоріанському календарі маємо незначні винятки: з межових років між століттями (1600, 1700, 1800, 1900, 2000, 2100 тощо) високосними будуть тільки ті, які діляться на 400.
Якщо з наведених нами межових років у юліанському календарі всі високосні, то в григоріанському високосними будуть тільки 1600 і 2000, а 1700, 1800, 1900, 2100 будуть простими, тобто в них не буде додаткового дня 29 лютого. Тож маємо: якщо при запровадженні григоріанського календаря різниця між старим і новим стилями становила 10 днів, то після лютого 1700 року вона зросла до 11 днів, після лютого 1800 року - до 12, після лютого 1900 року - до 13 днів. Оскільки 2000 рік був високосним для обох календарів, то в XXI столітті звична нам різниця у 13 днів збереглася. Проте після лютого 2100 року вона зросте до 14 днів, бо в календарі «юліанців» буде 29 лютого 2100 року, а в «григоріанців» воно випаде з календаря. Якщо до 2100 року нічого не зміниться, то матимемо, що 2100 року Різдво православні востаннє звично відсвяткують 7 січня, а ось Благовіщення вже припадатиме не на 7-е, а на 8 квітня, а 2101 року і Різдво доведеться святкувати незвичного 8 січня.
Тепер звернемося до Великодня. Дату його святкування врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї, що відбувся 325 року. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю.
Як відомо, Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня. Якщо заглянути в календар на 2013 рік, то побачимо, що повний місяць був невдовзі після весняного рівнодення - 27 березня. Найближча неділя припала на 31 березня - і саме цього дня католики відсвяткували Великдень. Оскільки в православних усе зміщено на 13 днів, то для них Сонце проходить точку весняного рівнодення на 13 днів пізніше, тобто 2 або 3 квітня. Отже, повний місяць, який був 27 березня, вони прогавили, тож потрібно чекати наступного повного місяця. Тому цього року був такий значний розрив між православним і католицьким Великоднями.
А ось 2011 року перший повний місяць був 18 квітня, коли день весняного рівнодення було вчасно пройдено і за старим, і за новим стилями, тож 2011 року православні і католики відсвяткували Пасху разом - 24 квітня.
Отже, розходження між датами православного Великодня і католицького зумовлене, по-перше, різницею в даті церковних нових місяців, а, по-друге, різницею між сонячними календарями - 13 днів у XXI столітті. Оскільки розклад місячних фаз, складений для деякого 19-річчя, в точності повторюється в наступних 19-річчях, то це дозволило скласти таблицю великодніх дат і сформулювати алгоритм для їхнього обчислення на багато років уперед. Підраховано, що католицький Великдень у 45% випадків наступає на тиждень раніше за православний, у 30% випадків збігається з ним, у 5% випадків маємо різницю в 4 тижні, а в 20% випадків - різницю в 5 тижнів. А ось різниці в 2-3 тижні не буває.
Олег Будзей
