З гордістю за Україну, з тривогою за її майбутнє, зі смутком за загиблими
Ще ніколи за 23 роки Незалежності це найбільше свято держави не було оповите такими тривогою і смутком. Тривогою за майбутнє України, жалем і тугою за полеглими героями на Майдані і на сході України. Отож, 24 серпня стало навпіл святковим днем, навпіл скорботним.
У Нетішині підготували низку мистецьких заходів до свята. Більше місяця когорта патріотів з молодіжного середовища працювала над втіленням проекту розпису підпірної стіни, яку урочисто відкрили в День Державного прапора України. Його, величний стяг держави, підняли на центральному флагштоці міста. Право зробити це доручили сину загиблого героя Карпенка Сергія, який віддав своє життя за Україну в зоні антитерористичної операції, одинадцятирічному Андрію. На урочистостях з нагоди підняття Державного прапора України до громади звернулися міський голова Олександр Супрунюк, генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко, інші виступаючі. У небо злетіли жовто-блакитні кульки, обидва керівники в присутності нетішинців перерізали стрічку перед патріотично розписаною підпірною стіною. Тут же відзначили молодих активістів, які долучилися до цієї роботи, а також організації прибирання сміття, інших корисних справ. Небайдужі підприємці з Торгового центру презентували їм у дарунок торт з оздобою кольору українського прапора.
А тим часом вулицями міста проїхала велика колона автомобілів з українськими прапорами і наліпками «Сильні духом». Автопробіг з такою назвою, який з Нетішина прослідував на Славуту, а потім Острог і знову Нетішин, зібрав багато охочих продемонструвати у такий спосіб свою любов до Батьківщини, бажання зробити її кращою, свою підтримку нашим воїнам на Донбасі.
Пообідньої пори від міського краєзначого музею рушила колона святково одягнених нетішинців, передусім у вишиванках, несучи величезний національний стяг. Його довжина – 100 метрів. Пройшовши центральними вулицями, «Марш миру за єдину Україну» звернув на площу біля міськвиконкому, де його учасників вітав Олександр Супрунюк.
Насиченим мав бути і день 24 серпня, і тільки невгамовний дощ завадив повноцінному проведенню запланованих звходів. Так і простояла порожньою вулична сцена, таким же виглядав і майдан перед Палацом культури, на якому мали відбуватися цікаві дійства. На щастя, в якусь мить погода хоч трохи змилостивилася, і парад вишиванок таки відбувся. Такої кількості людей у вишитих одностроях зібрати в одному місці не завжди випадає.
Свої мистецькі таланти місцеві аматори продемонстрували зі сцени Палацу культури. Тут, у залі, громада і приймала вітання зі святом. Міський голова побажав усім миру та спокою, закликав до єдності в ім`я процвітання України. Він також вручив відзнаки низці нетішинців за активну життєву позицію, яку демонструють вони в буремні часи. Серед нагороджених і представник Хмельницької АЕС.
Людей, достойних відзнаки багато, але всіх їх – митців, учасників майдану, волонтерів, військових і міліціонерів, які сьогодні відстоюють суверенітет України на сході країни, вшанують, за словами міського голови, після повної перемоги. А в день свята він вручив паспорт шістнадцятирічній Уляні Клочай.
Про нелегкі часи, які переживає держава, виборюючи свою незалежність на полях битв, говорив генеральний директор ХАЕС Микола Панащенко. Не минула така участь і військовослужбовців, які охороняють станцію. Одна група після півторамісячного перебування в зоні АТО повернулася звідти, інша поїхала їй на зміну.
Складні завдання постали перед атомною енергетикою. В зв`язку зі зменшенням видобутку вугілля, скороченням поставок російського газу, держава потребує збільшення виробництва електроенергії, зокрема атомними електростанціями. Адже теплові вимушені працювати в режимі накопичення вугілля і газу, аби без проблем пройти осінньо-зимовий період. З огляду на таку складну ситуацію в країні з енергоносіями, доведеться навіть дещо скоротити ППР на другому енергоблоці. Але колектив підприємства готовий справитися з покладеними на нього завданнями.
З розчарування розпочав свій виступ голова правління ПАТ «Управління будівництва ХАЕС» Дмитро Оцабрика. Адже половина з 23 років незалежності пройшли, на його переконання, даремно – "захарченки, януковичі та їм подібні знищували нашу націю, табачники – культуру..." Біда прийшла в країну не з волі російського народу, а його правителів, і тому не варто звинувачувати всіх росіян у тому, що сталося, переконаний Дмитро Павлович. Але ж навіщо нам сьогодні та біда, навіщо нові втрати, яких і так за роки і століття Україна понесла багато. І як гірко і нестерпно чути, що нема українського народу, малороси, мовляв, недолугі вони. Промовець замість вітань закликав кожного думати про майбутнє України, якою могли б гордитися діти і внуки.
Народний депутат України Ігор Сабій був більш оптимістичним. Незалежність держави, яких би помилок вона не допустилася на своєму шляху, таки треба святкувати. І якщо порівняно легко, безкровно далася вона нам у 1991 році, то задовго до того Україна понесла великі втрати. Згадаймо козаччину, княжу добу, січових стрільців, українських повстанців, голодомор 30-х, тюрми і табори. На жаль, цей список, у якому, здавалося б, поставлено крапку, повниться новими втраченими життями героїв, за Небесною сотнею майдану вже постали інші сотні... Отож бо випало нам святкувати річницю незалежності з тугою в серці, пам`яттю про співвітчизників, чиє життя обірвалось на злеті, і гордістю за нескорений народ. Кожного разу хвилиною мовчання вшановуючи пам`ять полеглих героїв.
Усі четверо промовців поклали квіти до меморіальної дошки українському політику і державному діячу, голові Народного руху України Вячеславу Чорноволу.
Ольга Сокол
Фото Миколи Власика
