Команда НАЕК «Енергоатом» на  DYSNAI – 2013

Атомна електростанція - це не лише комплекс метало-бетонних споруд зі складним обладнанням, це багатотисячний колектив який, крім уміння надійно експлуатувати ядерні реактори, вміє і може нести позитивний заряд в суспільство, креативно мислити і тим самим спонукати всіх оточуючих до більш активної діяльності на різних площинах і в різних напрямках.

З 28 червня по 7 липня в Литві пройшов черговий 26-й Фестиваль Dysnai. У фестивалі взяли участь близько 150 учасників з України, Росії, Литви, Словакії, Болгарії які представили команди «Збірна міст України», «Славутич» та НАЕК «Енергатом» (Україна), «Концерн «Росенергоатом», «Обнінськ» (Росія),  «Ігналінської АЕС» (Литва), «International Team» (Словакія, Болгарія), збірна команда ветеранів фестивалю.

Науковий  симпозіум  Дисная-2013

Міжнародний симпозіум молодих атомників в навчально-тренувальному центрі Ігналінської АЕС був представлений близько пів сотнею учасників з України, Росії, Литви, Болгарії та Словакії. На розгляд учасників було винесено близько трьох десятків доповідей, які попередньо були розділені на дві секції: виробнича та соціальна. Традиційно доповіді демонструвалися на англійській мові, що надавало учасникам додаткову можливість по практикувати свої мовні вміння та знання.  Шість доповідей представили працівники Хмельницької АЕС: Микола Жебель (РЦ) «Модернізація системи аварійного охолодження зони низького тиску для забезпечення можливості управління витратою при роботі насоса системи НА 1-й контур», Олександр Хомич (РЦ) «Робота молодіжної організації первинної профспілкової організації державного підприємства НАЕК «Енергоатом», Олександр Третяк (ВТС) «Ядерна енергетика як чинник міжнародної енергетичної безпеки», Ігор Літвинчук «Соціальна політика ВП ХАЕС», Юлія Матвієнко (ЕРП) «Вплив малих доз радіації на тіло людини», Олексій Ущаповський (ЦТАВ) «Гендерна політика ППО ХАЕС». Загальний науковий вклад делегації ДП НАЕК «Енергоатом» склав левову частку всіх доповідей, якість і глибина дослідження яких досить високо були оцінені організаторами симпозіуму.

Після проголошення доповідей і нагородження учасників дипломами, учасники симпозіуму відвідали повномасштабний тренажер Ігналінської АЕС (тренажер був спеціально запущений саме для учасників Симпозіуму). Інструктори НТЦ продемонстрували основні можливості тренажера, а також надали унікальну можливість побачити  та відчути атмосферу на БЩУ під час прийняття важливих рішень.

Було поставлено завдання учасникам симпозі­уму попередити змодельовану аварію на енергоблоці РБМК- 1500 (водографітовий атомний реактор канального типу на теплових нейтронах, теплова потужність - 4800 МВт, електрична потужність - 1500 МВт.). З числа учасників конференції було призначено НЗБ, НЗРЦ, НЗТЦ, НЗЦТАВ та НЗЕЦ (вийшла інтернаціональна команда з України та Росії), які успішно виконали поставлені завдання, варто зазначити що «персонал БЩУ» в повсякденній роботі управляє іншим типом реакторів.

Ігналінська  АЕС,  Рига,  Юрмала

Цього року учасникам Диснаю організатори дали можливість відвідати Ігналінську АЕС, Ригу та Юрмалу.

На виведення з експлуатації  Ігналінської АЕС Литві випала непропорційно велика відповідальність, зупинка ІАЕС «не має прецеденту і є винятковою фінансовою ношею для Литви, що не відповідає розміру і економічній потужності країни». «У 2012 р. Ігналінська атомна електростанція реалізувала 3217 тонн металобрухту і електроніки, а також різного устаткування, списані автомобілі, офісна техніка, будівельні матеріали і деревина. Станція заробила на цьому 6 736 690 літ - на два мільйони більше, ніж в 2011 році», - ось так тепер звітується адміністрація колись найпотужнішого підприємства в Прибалтиці. У «Договорі про вступ» ЄС зобов’язався забезпечити належну фінансову підтримку Литві по закриттю Ігналінської АЕС і пом’якшити пов’язані з цим енергетичні і соціально-економічні наслідки. Через технічні і комерційні суперечки здійснення важливих проектів закриття Ігналінської АЕС вибивається з графіка і в результаті Литва отримує лише збитки – втрата робочих місць і, як наслідок, відтік висококваліфікованих спеціалістів і молоді з міста Вісагінас і держави в цілому.

Однак можна знайти і позитивні моменти процесу євроінтеграції – це вільне пересування по єврозоні. Ось цим і скористалися українські і російські атомники та відвідали сусідню Латвію – міста Ригу та Юрмалу.

Історія Риги налічує більше восьми століть, вона наповнена численними драматичними поді­ями й підтверджена багатьма літописами, втілена в пам’ятниках, переказах, піснях, спогадах й оповіданнях.

Це місто в різні часи належало Німеччині, Польщі, Швеції, Росії проте зберегло свою унікальність, неповторність та суперечливість. Саме за часів Російської імперії та Радянського Союзу в Ризі стрімко розвивається промисловість. Територія Риги на початку XX століття збільшується в 10 разів, і кількість жителів у 80 разів. Рига стає другим за величиною містом у західній частині Росії після Санкт-Петербурга. В середині 20 століття (вже за часів СРСР) для забезпечення знову створених підприємств робочою силою почалося масове переселення жителів з інших республік Радянського Союзу, у результаті чого кількість жителів у Ризі в період з 1950 р. по 1980 р. зросло в сім разів. Однак парадокс полягає в тому, що саме російська мова і все російське в сучасній Ризі викорінюється, а його значення применшується і знищується…

Юрмала - найбільше місто-курорт Латвії, розташована за 25 км від Риги. Це довга смуга (32 км у довжину й 3 км завширшки) уздовж Ризької затоки. Пляжі Юрмали відомі білим кварцовим піском. У концертному залі «Дзінтарі» щорічно проводяться фестиваль КВК і міжнародний конкурс молодих виконавців «Нова хвиля». У місті розташована одна з двох резиденцій Президента Латвійської Республіки, найбільший аквапарк в Балтійських країнах.

Фестиваль, будучи різнонаправленим, викликає різні враження та емоції, саме про це я запитав у представників делегації Хмельницької АЕС які входили в збірну команду  «НАЕК «Енергоатом».

 Олександр Хомич (РЦ, ВП ХАЕС) - керівник делегації ДП НАЕК «Енергоатом».

-Загальні вра­ження про Фе­стиваль, Сим­позіум.

-В силу свого місцезнаходже­ння (Литва – один із географічних центрів Європи) Фестиваль  - хороше місце для зустрічей молоді Сходу і Заходу, де атомники можуть вирішувати завдання обміну ідеями і технологіями, отримувати інформацію та знання  про ядерні програми і культури інших країн, поділитися творчим потенціалом. Фестиваль має давню історію і традиції, в ньому бере участь не лише молодь, але і атомники, які були молоді у минулому, тому фестиваль також сприяє зміцненню зв’язків не лише між країнами, але і між поколіннями. Участь представників старшого покоління (М.В.Гук, О.В.Клєпов) з боку делегації НАЕК дозволила налагодити контакти з технічним керівництвом Ігналінської АЕС, профспілковими органами ІАЕС, а також міським самоврядуванням  м. Вісагінас (місто-супутник ІАЕС).

- Про команду НАЕК «Енергоатом» – особливість, історія створення і плани на майбутнє команди. Чому виникла ідея створення окремої команди.

- Представники діючих АЕС України (ЗАЕС, РАЕС, ЮУАЕС, ХАЕС) періодично були представлені на фестивалі окремими делегаціями, проте в 90-х - 2000-х роках це представництво не мало систематичного характеру. 

Після створення в 2007 році Організації молоді НАЕК «Енергоатом» питання про участь єдиної, злагодженої підготовленої делегації НАЕК «Енергоатом» було порушене перед керівництвом і профспілковим комітетом Компанії «Енергоатом» і отримало підтримку. Участь єдиної делегації НАЕК «Енергоатом» має на меті підвищення іміджу атомної енергетики України, ДП НАЕК «Енергоатом», «Атомпрофспілки України», формує позитивне враження про молодь, що працює в Компанії «Енергоатом» серед молоді АЕС інших європейських країн. Уперше представники НАЕК «Енергоатом» у складі єдиної делегації прибули на фестиваль в 2010 році. У 2011 році делегація НАЕК «Енергоатом» налічувала вже більше 20-ти осіб. У 2012 році склад делегації НАЕК «Енергоатом» склав більше 30-ти осіб, що зумовило рішення організаторів вивести  делегацію НАЕК «Енергоатом» починаючи з 2013 року в окрему команду - бойову одиницю Фестивалю. Окрім участі в самому науково-технічному Симпозіумі (близько 70% представлених доповідей на Симпозіумі були від НАЕК «Енергоатом») на команду покладаються функції участі команди в мистецьких заходах Фестивалю і проведення творчої частини одного з Днів фестивалю. У 2013 році команда успішно впоралася  з проведенням Дня закриття Фестивалю. Склад команди налічував близько 40 осіб. При подальшому зростанні представництва (в основному за рахунок учасників, що прибувають на Фестиваль у свою відпустку), думаю, що НАЕК «Енергоатом» буде здатний виставляти  вже не одну, а дві-три, і навіть чотири команди (по кількості АЕС).

- Побажання щодо майбутнього фестивалю.

- Фестиваль-симпозіум необхідно проводити і надалі, не дивлячись на зняття з експлуатації Ігналінської АЕС. Завдяки великій  популярності, фестиваль ще довгі роки здатний притягати атомників різних країн та поколінь, оскільки жоден інший захід на сьогоднішній день не може досягнути рівня фестивалю Dysnai. Можливо, що продовження існування Фестивалю посприяє будівництву в Литві нової АЕС.

 Олексій Ущаповський (ЦТАВ) - найдосвідченіший в команді ХАЕС.

- Перший Твій Диснай і сьогоднішній Диснай. Що змінилося?

- Вперше я потрапив на Dysnaiу в 2005 році з доповіддю на тему «Колективні переговори». Був приємно вражений рівнем організації заходу, кількістю та географією учасників наукового симпозіуму. Також наповненість кожного дня не давала можливості ані на мить пошкодувати про проведений час: сам симпозіум, технічний тур на ІАЕС, екскурсії по Вісагінасу та Вільнюсу, спортивні заходи. І, звичайно, спілкування з молодими спеціалі­стами з проммайданчиків України, Росії, Литви, Болгарії, Словенії, Угорщини тощо.  Це цінний досвід, що дозволяє взяти на озброєння найкращі досягнення промислової, соціальної та профспілкової складових життя молоді міст-супутників.

Цього року я вшосте відвідав Литву. Приємно зазначити, що закриття ІАЕС ніяк не вплинуло на якість проведення Dysnai. Скоріше навпаки, органі­затори фестивалю знаходять різні шляхи фінансування заходу, залучаючи адміністрацію міста та регіону. Мотивація у всіх одна – донесення до населення Литви важливості розвитку атомної промисловості і, як наслідок, економічного добробуту країни та розвіювання стереотипів про небезпеку побудови нової АЕС. Я з гордістю зазначаю, що завдяки роботі Організації молоді та фінансуванню ДП НАЕК «Енергоатом» українські атомники достойно представляють свою країну перед ЄС та Росією. Особливо тепло хочеться відзначити делегацію ХАЕС, як най­більш чисельну серед всіх (!) команд-учасників симпозіуму. Молодці!

 Юля Матвієнко (ЕРП) - «першолітка» ХАЕС.

Для мене відві­ду­­вання Діснаю було чудовою можливістю не лише перевірити свої знання з англі­йської мови, адже викладення матеріалу доповіді на науковому симпозіумі мало бути саме на цій мові, але й  можливістю показати себе з творчого боку, познайомитися з цікавими людьми, знайти нових друзів  та однодумців. Варто сказати, що я була дуже вражена духом заходу – це зібрання в одному місці відкритих, доброзичливих та енергійних людей для яких кордони країн  не мають значення. Від заходу я отримала лише позитивні емоції та заряд енергії. Особливо запам’яталося закриття фестивалю, який організовувався командою НАЕК «Енергоатом» - день закінчився запуском повітряних кульок, на яких були прикріплені записки з побажаннями кожного жителя зачарованого лісу, до речі бажання тих, хто забажав льоду після спекотного дня, одразу ж було виконано –  пішов град, після якого через всю галявину розкинулася веселка!

Також цього року вперше на Диснай потрапили: Юрій Яремчук,  Ігор Літвінчук (ВППР), Олександр Матвійчук (ЦТАВ), Оксана Галицька (ТЦ) та Інна Веремійчук (СК).

Михайло Гук (представник атомників старшого покоління, ППО ХАЕС)

Багато чув про цей Фестиваль тому був радий запрошенню. Побачене і атмосфера Фестивалю дали можливість по іншому переосмислити місце атомника в сучасному суспільстві. Високий інтелектуальний рівень та творча складова притягують до Фестивалю працівників не лише атомної галузі, що сприяє формуванню позитивного іміджу ядерної енергетики серед населення різних країн.  Високий рівень підготовки команди НАЕК «Енергоатом» дозволив гідно представити Україну на міжнародному рівні. Не дивлячись на всі проблеми, які переживає атомна енергетика, участь у Фестивалі представників українських АЕС має бути в числі пріоритетів молодіжно-соціальної політики Компанії, оскільки це дає можливість не втрачати зв’язок молоді з колегами з інших країн та разом розвивати ядерну галузь у своїй країні,  регіоні та світі.

висновки

Фестиваль Диснай має за мету не лише підвищення професійної майстерності працівників АЕС, але сприяє встановленню контактів споріднених підприємств за типом «народної дипломатії». Адже здавна відомо, що немає взаємовідносин «організація-організація», є взаємовідносини «людина - людина». І на Диснай, як ніде, втілюються в життя принципи народної дипломатії. 

Таким чином відбувається популяризація атомної енергетики, інформатизація суспільства про безпечність і надійність сучасних АЕС. Основний ідеологічний принцип команд: АЕС - найбезпечніші, наші міста - найкращі, а люди – наймудріші. Спілкування розділених державними кордонами колег-атомників, об’єднаних загальною професією, є складовою частиною зваженої молодіжної політики, яку всебічно підтримує  керівництво АЕС України та позитивно оцінюється персоналом підприємств, мас-медіа і громадськості.

Делегація Хмельницької АЕС на Dysnai-2013 щиро дякує адміністрації ДП НАЕК «Енергоатом» та Хмельницької АЕС, а також ППО НАЕК «Енергоатом» та ППО ВП ХАЕС за підтримку в організації поїздки.

Олександр Третяк,

Рада організації молоді ППО ХАЕС