ОБ’ЄДНАЛИСЯ ВИШИТИМИ РУШНИКАМИ
Десятого травня обідньої пори чимало лучан та гостей старовинного міста поспішали на Театральну площу, де розпочалось культурно-мистецьке дійство з нагоди Дня матері. Найпершими до своїх справ долучились дітлахи. За допомогою кольорової крейди вони відображали на асфальті подяки мамам. У кожній композиції неодмінно були присутні візерунки, якими оздоблюються рушники.
В урочистому відкритті фестивалю «Вишиті обереги єднання» біля стін обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка взяли участь священики, представники місцевої влади, організатори фестивалю, зокрема заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький, та автор цих рядків, якому було доручено представити Національний проект «Книга рекордів України».
…На Театральному майдані та на вулиці Лесі Українки панувало пожвавлення, саме тут зібрались учасники фестивалю із своїми вишитими рушниками, щоб долучитись до встановлення рекорду. Першими до дійства приєднуються луцькі семінаристи. Вони демонструють рушники, до вишивання яких стали причетні прихожани, а також великі ікони, що виготовлені за допомогою голки та кольорових ниток.
- Моєму рушникові вже понад 120 років, - з гордістю констатує лучанка Лілія, - всі візерунки виконані лише червоними нитками. Цей колір символізує вічне кохання…
Оригінальний вишитий рушник демонструє Віра Данилишева. За її словами, це п’ятиметрове рукотворне вишите диво майже п’ятнадцять років прикрашало у храмі ікону Божої Матері, тепер рушник повернуто її власниці. Сам образотворчий витвір став сімейною реліквією і послужить не одному поколінню як символ добрих справ та помислів.
Під час демонстрації вишитих рушників переконуєшся, що кожна місцевість має власні традиції у побуті та мистецтві, зокрема, й у вишиванні рушників. За стилістикою візерунків досвідчені етнографи можуть легко відрізнити витвори гуцульських вишивальниць від наддніпрянських чи слобожанських. Свій колорит має і волинська вишивка. А її на фестивалі представлено найбільше.
Автор цих рядків є постійним учасником попередніх фестивалів «Вишиті обереги єднання», свого часу став свідком встановленням рекорду на найбільший вишитий рушник: лучанам і гостям міста вдалось продемонструвати полотняну смугу завдовжки один кілометр 610 метрів.
Цьогоріч після процедури вимірювання було зафіксовано загальну довжину всіх представлених вишитих рушників - це один кілометр 170 метрів. Отож досягнення покращити не вдалося. Але це не засмутило учасників фестивалю, бо вони завітали сюди не заради рекордів. Духовна єдність є найвищим мірилом.
- Основна мета нашого фестивалю закладена в його назві – «Вишиті обереги єднання», - каже Віталій Іваницький. - Ми прагнемо об’єднати різних за віком, політичними уподобаннями людей не тільки на Волині, а й по всій державі. Вишиті рушники є оберегами нашого народу, ними прокладається шлях до справжнього об’єднання. Нам ділити нічого, ми ж українці, наша держава є рідною і для представників інших національностей. Ми повинні жити у мирі та злагоді. Цьогоріч фестиваль має ще й благодійну місію – збір коштів на потреби матерів Луцька, діти яких загинули під час АТО.
На фестиваль почесними гостями були запрошені дружини та матері полеглих на сході бійців. Для них звучали слова підтримки та благословення священнослужителів.
Вишитими рушниками виклали учасники дійства слово «МИР».
Під час фестивалю було сказано багато зворушливих слів на адресу матерів, - берегинь сім’ї та роду. Саме вони створюють неповторні рушники, яким пишається і буде пишатись не одне покоління. А рушники можуть об’єднувати та оберігати від підступних ворогів.
Олександр Шустерук
На фото: моменти дійства на фестивалі «Вишиті обереги єднання»
