Справа, якiй ми служимо
Інформація – швидкоплинний, але необхідний продукт, особливо у часи суспільних потрясінь. 1990 року перед колективом найбільшого підприємства Хмельниччини постало питання надання громаді грамотного, своєчасного і дієвого інформаційного продукту. Керівництво ХАЕС звертається у 27 головне Управління Мінатому СРСР з проханням виділити кошти на організацію інформаційного відділу і отримує позитивну відповідь. Восьмого червня на станції видається наказ №450 «Про організацію відділу зовнішніх зв’язків та інформації». З метою підвищення якості роботи з іноземними спеціалістами, посилення і розвитку зв’язків з міжнародними центрами Всесоюзної асоціації атомних електростанцій, а також у зв’язку із зростанням обсягів проведення роз’яснювальної роботи з громадськістю, пропаганди і агітації серед населення в галузі атомної енергетики вирішено створити відділ зовнішніх зв’язків та інформації (ВЗЗІ). 11 червня начальником відділу призначають Володимира Гнатовича Харламова, на якого покладено завдання розробки та затвердження структури відділу, програми його роботи. Зовсім скоро, у кінці року, керівником підрозділу стає Іван Васильович Гладуняк. Визначається робоче місце працівників, а саме кінотеатр «Дружба», який сьогодні стоїть пусткою поміж «китайською стіною» та київським будинком. Саме там довгі роки знаходився інформаційний центр станції.
Тут працює кіноустановка, розміщується макет станції, набуває досвіду роботи новостворений колектив. Слід сказати, що в цей час активно діяли опоненти атомної енергетики, і не тільки на побутовому рівні. В місті проходили мітинги за заборону АЕС, згодом до цього долучилась Хмельницька обласна рада, а за нею і головний законодавчий орган, який встановив мораторій на розвиток атомної енергетики.
А тут ще, як на зло, на даху готелю «Горинь» перестало діяти електронне табло, що показувало радіаційний фон станції. Скільки зусиль необхідно було затратити, аби довести, що це не приховування справжнього стану справ, а звичайний збій приладів. На мітингу «За демократичні вибори» прийняли вимогу добиватись позавідомчої екологічної експертизи ХАЕС, відкриття спецрахунку від перерахування інвалютних коштів від експорту електроенергії ХАЕС за кордон у фонди місцевої Ради, а не у Москву. Це при тому, що лінія на Жешув не діяла тоді, як і нині...
Працівникам ВЗЗІ доводиться брати участь у мітингах, роз’яснювати позицію керівництва станції, переконувати у перевагах атомної енергетики, вести агітацію у колективах і школах тощо. У 1990 році періодичністю раз на три місяці починають виходити інформаційні вісники ХАЕС, розраховані на чималу аудиторію читачів, а у березні 1991 року зареєстровано газету «Хмельницька АЕС», яка вийшла того року тричі, спочатку як сигнальний екземпляр, потім, як перший і з 22 грудня – Дня енергетика, - розпочався систематичний випуск газети, яку ви тримаєте нині в руках. Нині це 1241 номер часопису. Пригадую, як колеги із Львівської газети поширили інформацію про те, що на ХАЕС «з гуркотом» вирвалась на волю турбіна і керівництво станції вже сидить на валізах у м. Одесі. Представники нашого відділу разом з юристами виступали у суді на захист інтересів станції...
Повертаючись до внутрішніх справ відділу відзначимо, що нового керівника І.Гладуняка невдовзі обрали головою місцевої ради і до керівництва відділом приступив Валентин Митрофанович Решетник. Треба зауважити, що у 1992-2000 роках працівники відділу, особливо медійники, активно спілкувались з колегами інших станцій, аби виробити спільну позицію з тих чи інших питань. У 1994 році 17 жовтня на базі дільниці телерадіомовлення створюється телестудія Хмельницької АЕС, яку очолив Сергій Білошицький. Недовго біля керма ЗМІ станції був представник Запорізької АЕС Олександр Голіченко.
Після виходу на пенсію Валентина Решетника керманичем ВЗЗІ стає Владислав Петрович Коренюк, безпосередній керівник групи перекладу, яка з самого початку входила у структуру відділу. На долю працівників відділу випала організаційна і роз’яснювальна робота щодо добудови другого енергоблока. Ми доносили читачеві, глядачеві, екскурсанту, поважному гостю з-за кордону чи представнику владних органів України найсвіжішу інформацію про справи на станції, полемізували з опонентами, закликали до співпраці тощо. Наш голос звучав не лише у згаданих засобах масової інформації, але й на центральному телебаченні і у солідних виданнях, ми підготували проспекти про діяльність станції, книгу «Енергія єднання», що розійшлась округою і зрештою її автор В.Гусаров був номінований на обласну премію ім.Ю.Сіцінського в галузі історико-краєзнавчої роботи та за збереження пам’яток минувшини. Ми провели десятки масових акцій, аби привернути увагу до проблем атомної галузі, зробити її зрозумілою і доступною пересічному громадянину.
2004 року проходить чергова реорганізація, в результаті якої група перекладу набуває самостійності, а інформаційний центр, газета «Перспектива», телестудія ХАЕС з новою назвою «Відділ по роботі з громадськістю і засобами масової інформації» (ВРГЗМІ) потрапляють під крило Тетяни Степанівни Лиситчук. Час ставить перед нами завдання провести у 30-км зоні слухання щодо будівництва 3-го енергоблока. Це були хвилюючі дні, коли кожен відчував відповідальність за слово, за дію, за майбутнє. Наші працівники познайомились з усіма прихильниками і опонентами атомної енергетики округи, зробили все можливе, аби інформація була доступною, незаангажованою, об’єктивною, і працювала на результат. У цій діяльності ми відчували постійну і – головне – підкріплену словом і ділом підтримку генерального директора ХАЕС Миколи Сергійовича Панащенка, керівників різних підрозділів.
Зрештою, ми досягли результату, здолали упередженість давніх недоброзичливців. Відтак є закон, який дає підстави споруджувати енергоблоки на ХАЕС, дає нам надію.
Атомна енергетика – сфера складних стосунків, великої інтелектуальної праці. Як людина, що з 1991 року займається інформаційним забезпеченням громади, вважаю свій шлях щасливим. Я мав можливість спілкуватись, або без купюр вислухати думки чотирьох Президентів України, десятків урядовців, найкомпетентніших фахівців у галузі атомної енергетики. Не кожному журналісту республіканського видання пощастить на таке.
Станція дала можливість проявити себе всебічно. Ми запускали в небо кульки з логотипом ХАЕС, здійснювали велопробіги і сходили з прапором нашого підприємства на вершини відомих гір, видавали книги і пісні, проводили фестивалі і представницькі конференції. Зі станційною емблемою і важелями нас приймають у різних владних структурах, рахуються з нашим словом при прийнятті тих чи інших рішень.
Гортаючи записники десяти та двадцятирічної давнини, з гордістю думаю, що і мій голос є у цій великій какофонії життя.
Вже з самого початку діяльності відділу ми були у найтісніших стосунках з іншою інформаційною службою – дільницею поліграфічних послуг, що створювалась паралельно, і до сьогодні несе важливу функцію донесення думок та зробленого колективом ХАЕС до громади. Інформаційні бюлетені, різного роду буклети, роз’яснювальні листки, і – найважливіше – газета трудового колективу починають свій шлях до читача саме тут. Завдяки поліграфістам на чолі з Анатолієм Переятенцем, здійснюється контакт працівників відділу, керівників і рядових працівників станції з читачами.
Кілька слів про інші наші можливості.
В інформаційному центрі створена сучасна виставкова експозиція з розвитку ядерної науки, основних технологічних принципів роботи АЕС, впливу на довкілля, альтернативних джерел виробництва електроенергії та історії ХАЕС.
Для школярів міста і регіону організовано факультатив «Вступ в атомну енергетику». За допомогою фахівців інформаційного центру, спеціалістів НТЦ, відділу охорони навколишнього середовища школярі готують наукові роботи, беруть участь у конкурсах і наукових конференціях. Учасники факультативу, як правило, стають студентами престижних профільних вузів: Львівської політехніки, НТУ «КПІ», Одеського політеху.
Традиційним в інформцентрі стало проведення творчих конкурсів «Атомна енергетика і ми». Конкурс дитячої творчості у жанрі малюнку – найпопулярніший і давно вже став регіональним. Кращі роботи, відзначені грамотами, грошовими преміями та подарунками, демонструються у виставкових залах міста, області, столиці. Сам інформаційний центр теж прикрашають розписи, виконані учасниками конкурсів.
Величезне значення надається підтримці Інтернет-ресурсу ХАЕС – власного веб-сайту (www.xaec.org.ua). За його допомогою здійснюється оперативне поширення інформації про роботу енергоблоків, радіаційний стан у зоні спостереження ХАЕС, стан навколишнього природного середовища, перспективи розвитку ХАЕС тощо. Статистика відвідування веб-сайту свідчить про постійний ріст його популярності.
Не можу не назвати прізвищ тих, хто був причетний до інформаційної діяльності усі ці роки. Петро Цица, Володимир Здробилко, Ірина Бочкова, Ігор Петровський, Ольга Сокол, Ігор Герасимчук, Сергій Жиленко, Леонід Данилюк, Валерій Валуєв, Олександр Шустерук, Олена Веселова, Жанна Суліма, Тетяна Тарасюк, Віра Петровська, Ірина Діордієва, Людмила Цурик, Микита Штогун, Жанна Костенко, Валентина Подколзіна, Надія Походонько, Ігор Німий, Сергій Бержанський, Людмила Гуда, Тетяна Степанюк, Неля Фінчук, Вадим Мацюк, Андрій Янчишин, Віталій Ляшук, Юлія Тараторкіна, Олександр Малярчук, Тарас Бурмич, Юрій Самолюк, Любов Софіюк, Світлана Стецюк...
Окреме слово слід сказати і про тих, хто допомагає нам виконувати свою роботу – керівників і рядових працівників підрозділів, працівників інших засобів масової інформації округи, з якими ми підтримуємо тісні стосунки, вчителів шкіл, працівників культури і музейної справи. Всім велика подяка за сприяння, за розуміння, за щирість.
Життя вносить корективи. Проте наше завдання залишається незмінним – інформувати, бути в горнилі процесів, що відбуваються на станції, доносити слово колективу ХАЕС до громади. І ми цій справі служитимемо завжди.
Віктор Гусаров,
головний редактор газети
«Перспектива»
Фото автора і з архіву редакції
