Творчість з позитивними емоціями

Вибагливих поціновувачів різних напрямків мистецтва у Хмельницькому сьогодні важко чим здивувати, бо тут часто відбуваються різноманітні виставки, на яких демонструються творчі доробки багатьох відомих художників. Але нашій землячці нетішинці Світлані Лелях все ж таки вдалося привернути увагу місцевих мистецтвознавців. Нещодавно вона презентувала у виставковій залі Хмельницького обласного науково-методичного центру культури та мистецтва власну персональну виставку.

Коли переступаєш поріг центру, мимоволі погляд зупиняється на портретах, які виконані у своєрідній техніці – крапковою графікою на металі. Ось доволі знайомий образ поетеси Лесі Українки. Світлана Лелях її зобразила у національному костюмі, зумівши передати всю глибину  неспокійної та нескореної душі, яка завжди прагнула творчості та натхнення.

Вічно молодим виглядає український соловейко Назарій Яремчук, який національну пісню пропагував не тільки на теренах нашої держав, а й на інших континентах.

Молодому поколінню сьогодні мало що відомо про письменника-гуманіста Миколу Островського, автора відомого роману «Як гартувалася сталь». Він народився в селі Вілія Острозького ра­йону. У більш зрілому віці під час перипетій громадянської війни вів активне соціально-політичне життя у Шепетівці. Прикутий хворобою до ліжка, він зумів створити низку літературних образів, на прикладі яких виховувались наші діди та батьки. Світлана Мефодіївна за допомогою крапкової графіки зуміла передати не тільки трагізм Миколи Островського, як творчої особистості, а й велике його бажання  боротись за життя.

Не випадково виставка Світлани Лелях «На зболених крилах любові» стала приуроченою до 80-х роковин Голодомору. До цієї теми вона підійшла ще у дев’яностих роках: на власні кошти у її рідному селі Лисиче Славутського району було встановлено монумент пам’яті односельцям, які загинули під час репресій, штучного голоду. Про це красномовно розповідають світлини, які стали доповненням персональної виставки.

За своєю сутністю Світлана Мефодіївна є оптимісткою, бо вірить у добро, милосердя. У більшості образотворчих робіт присутня аура позитивних емоцій. Хіба не посміхнешся, коли поглянеш на композиції виробів із кольорового скла, на добрі обличчя портретів сучасників. Під час оглядин виставки автор цих рядків помітив допитливий погляд викладача Нетішинської школи мистецтв Тетяни Павлюк.

- Що найбільше вам сподобалось на виставці?

- Мене цікавлять майже всі роботи. Графіка, композиції. Є одна робота,  виконана методом крапкової графіки. Це «Караван». Коли поглянеш в очі дівчини зі Сходу, відчуваєш глибину її душі, красу, загадковість. Я хотіла б навчити своїх учнів такому вмінню передачі характерів, як це вдається Світлані Лелях. Не випадково на презентацію завітали учні Хмельницького художнього коледжу. У нашої землячки є чому повчитися.

Гарним доповненням до презентації виставки став концерт, який організували працівники Хмельницького обласного науково-методичного центру культури та мистецтва. Непересічність свого таланту тут продемонстрували і давні друзі Світлани Мефодіївни, славутчанки Марія Караван та Зоя Стрихарчук, які виконали авторські пісенні композиції. Поетичним словом висловила своє прихильне ставлення до виставки керівник Шепетівської літературної студії «Доля» Віра Кухарук.

Під час концерту щирі слова оцінки творчості Світлани Лелях прозвучали з уст заступника начальника управління культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації Марини Алєксеєвої, директора Хмельницького обласного науково-методичного центру культури та мистецтва Олени Ільїнської, її заступника Таїсії Стан. Свою подяку також висловили і земляки Світлани Мефодіївни, працівники закладів культури Нетішина та інших організацій.

-Я щаслива від того, що маю багато багато друзів, - каже Світлана Лелях, - тепер їх коло збільшилось. Це надихає до творчості, до життя. Творча людина не здатна перебувати у самотності. Приємно, що в Нетішині є багато небайдужих людей, які допомагають мені пропагувати мистецтво. Це меценати, представники підприємств та органі­зацій. Багато хороших справ зроблено генеральним директором ВП ХАЕС Миколою Панащенком, його заступниками та іншими працівниками електростанції. Не дарма в народі кажуть, що сіячі добра добро і пожинають. Хай усіх оберігає Господь!

Перед презентацією персональної виставки Світлани Лелях у Хмельницькому, її роботи вже демонструвались у Новограді-Волинському, Корці, Шепетівці. Нещодавно надійшла пропозиція їх представити у Каневі під час урочистостей з нагоди 200-річчя від Дня народження Тараса Шевченка.

Олександр Шустерук

Фото автора