Так було у всі віки, молоді люди, котрі взялися гризти граніт науки, не обмежувалися вивченням дисциплін, обов’язкових для навчальної програми. Їх цікавило все, що відбувається в суспільстві, себто життя у всіх його проявах. А тому процес пізнання ставав насиченим і багатогранним.
Не виняток день сьогоднішній. Учасники канадсько-української студентської волонтерської програми «Вікторія (Канада) - Нетішин (Україна)» виявили бажання відвідати Хмельницьку АЕС, аби зблизька побачити об’єкт та глибше зрозуміти сутність виробництва електроенергії. У такому проханні студентам не відмовили, і в середу молодіжна делегація мала змогу побувати з екскурсією у місті енергетиків і на провідному промисловому підприємстві нашої області, яким без сумніву є атомна електростанція. Гостям запропонували усталений маршрут, який передбачає відвідання різнопланових діючих об’єктів і споруд, аби екскурсанти якомога повніше осягнули і масштаби виробництва, і складність процесу, і високу відповідальність та таку ж кваліфікацію персоналу. Зі студентами зустрівся генеральний директор станції М.С.Панащенко.
Прослухавши розповідь Миколи Сергійовича про основні моменти діяльності АЕС, її минуле, сьогодення і перспективи, студенти не забарилися з запитаннями.
- Скажіть, будь-ласка, який відсоток нетішинців задіяний на вашому підприємстві та які соціальні гарантії має персонал?
- На ХАЕС працює 5200 чоловік. Цифра не є сталою і змінюється фактично щодня – хтось залишає колектив, інші поповнюють його ряди. Якщо взяти до уваги, що в Нетішині проживає майже 36 тисяч мешканців, неважко визначити відсоток, про який ви запитуєте.
Хмельницька АЕС – державне підприємство, а тому ми забезпечуємо своєму персоналу всі соціальні гарантії, передбачені українським законодавством. Як і інші вітчизняні атомні електростанції, здійснюємо окремі додаткові виплати. Передусім, це стосується турботи про людей, котрі виходять на заслужений відпочинок. Профспілки дбають про оздоровлення нашого персоналу, і атомники мають можливість відвідати санаторії й будинки відпочинку, оплачуючи при цьому лише 10% вартості путівки.
Нашою гордістю вважаємо минулорічну перемогу жіночої збірної України з фехтування на Олімпіаді в Пекіні. Адже в складі команди дві вихованки нетішинської КДЮСШ, яка перебуває на утриманні Хмельницької АЕС. Олімпійське золото для нашого невеликого міста – велике досягнення.
- Що відбувається з блоками після закінчення терміну їх експлуатації?
- Проектний термін служби наших енергоблоків складає 30 років, перший мільйонник Хмельницької АЕС відпрацював уже 22. Стратегія розвитку паливно-енергетичного комплексу України передбачає продовження тривалості експлуатації кожного ядерного енергоблока мінімум на 15 років. В зв’язку з цим проводиться дуже великий обсяг робіт з обстеження енергоблока, виявлення його залишкового ресурсу і отримання відповідних дозволів регулюючого органу. Якраз у 2009-2010 роках здійснюється процедура подовження терміну експлуатації першого енергоблока Рівненської АЕС. Передбачається, що в грудні поточного року наші колеги з Кузнецовська отримають відповідні дозвільні документи. Цьому передували роботи з модернізації, реконструкції і підвищення безпеки, що в грошовому вираженні вилилося в понад мільярд гривень.
Така ж процедура застосовуватиметься і щодо наших першого і другого енергоблоків, але всьому свій час. Програму подовження ресурсу ми зобов’язані надати за п’ять років до закінчення їх термінів експлуатації.
- Відпрацьоване ядерне паливо вивозиться на зберігання в Росію. Чи існує програма збереження його в Україні?
- Проектом передбачена технологія 5-річного зберігання відпрацьованого ядерного палива безпосередньо на станції в басейнах витримки. А вже після того відправляємо його на тимчасове зберігання в Російську Федерацію. Зараз в Україні триває робота, спрямована на спорудження централізованого сховища для ВЯТ трьох українських АЕС – Хмельницької, Рівненської, Південно-Української. Об’єкт будуватиметься на території, що входить до зони відчуження Чорнобильської АЕС. Роботи, думаю, завершаться протягом 3-5 років, а до моменту введення сховища в експлуатацію відправлятимемо відпрацьоване ядерне паливо в Росію.
- Чи є на станції підрозділи, які за складом персоналу можна вважати чоловічими або жіночими?
- Загалом на ХАЕС працює багато жінок, вони складають практично 30% всього задіяного на виробництві персоналу. Безумовно, їх дуже мало в ремонтних та експлуатаційних підрозділах. А от в економічній, бухгалтерській службі, відділах, які працюють з громадськістю, займаються соціальними питаннями, в міжнародному відділі переважають жінки, і працюють вони дуже плідно.
- Миколо Сергійовичу, ви щойно назвали з-поміж інших міжнародний відділ. Звідси виникає питання, з ким співпрацює Хмельницька АЕС на міжнародній арені?
- Якщо бути точним, повна назва цього підрозділу – відділ міжнародної співпраці і технічної допомоги. Свого часу ця технічна допомога визначалася програмою TASIS, в рамках якої ми співпрацювали з багатьма зарубіжними підприємствами, які постачали нам своє обладнання. Наприклад, у минулому році плідно контактували з німецькою фірмою «Семпел» за проектом заміни запобіжних клапанів у конденсаторах тиску. Для енергоблока № 2 закуповували у французької компанії «Сібім» запобіжні клапани парогенераторів. Зараз співпрацюємо з угорською компанією «Ганц» в питаннях заміни електротехнічного обладнання перевантажувальної машини другого енергоблока. Цей перелік можна продовжувати. Також ми підтримуємо побратимські стосунки з іншими АЕС, зокрема у Франції, Китаї, Росії.
На завершення зустрічі генеральний директор презентував студентам книги і буклети про Хмельницьку АЕС, подякувавши молодим гостям за те, що «знайшли час і відвідали станцію, побачили своїми очима підприємство і людей, які на ньому працюють. Впевнений, що у вас помінялися погляди і ставлення до цього об’єкта».
Ольга Сокол
Фото
