Вхід

Стійка і небезпечна недуга

Пт, 19 Березеня 2010

В Україні - епідемія туберкульозу. Останні два роки відмічається призупинення росту захворюваності, але це не дозволяє говорити про зменшення масштабів наслідків хвороби, в тому числі смертності та інвалідності.

Наша розмова з лікарем - фтизіатром ДЗ «СМСЧ №4» В.П.Нікітчук

З початку 90-х років захворюваність туберкульозом збільшилась в 2,5 рази. Офіційно епідемія туберкульозу фіксується з 1995 року,  коли показник захворюва­ності на туберкульоз перевищив 40 випадків захворювань на 100 тис. населення. В основі будь-якої епідемії три фактори; людина або тварина, механізм передачі і сприятливий організм. Соціальні і природні фактори також відіграють велике значення. Якщо перервати хоч один фактор,  епідемії не буде.

Більшість інфекцій мають яскраво виражені симптоми хвороби. Наприклад, при захворюванні на кір у хворого  характерна висипка, кашель, температура, при кишкових інфекці­ях - розлад шлунково-кишкового тракту.

Туберкульоз - це хронічна інфекці­йна хвороба, яка без належного лікування протікає роками. І хоча симптоми туберкульозу часто слабо виражені, хворий може бути заразним. Захворювання туберкульозом розвивається не швидко. Не туберкульозні бактерії поглинаються лейкоцитами організму людини, швидко знешкоджуються, а паличка Коха (туберкульозу) залишається живою. При цьому у людини немає хворобливих ознак.

- Людина  вважається носієм інфекції?

- Ні, збудник хвороби знаходиться внутрішньоклітинно і у навколишнє середовище не виділяється. Організм людини постійно виробляє проти туберкульозу імунітет.

- На цьому базується щеплення проти туберкульозу БЦЖ. Важливо з раннього дитинства щеплювати БЦЖ, так як організм дітей не контактував із збудником туберкульозу і імунітету до нього немає.

- Чи достатньо ліків проти туберкульозу?

- З 50-х років минулого століття  розроблено багато протитубер­кульозних препаратів. Але паралельно з’явились і стійкі мікробактерії туберкульозу до протитуберкульозних препаратів.

Це явище називається резистентним туберкульозом. Сьогодні збудник туберкульозу не піддається не тільки одному, а й кільком препаратам. Хіміорезистентний туберкульоз значно ускладнює лікування туберкульозу. Щоб збудник туберкульозу не виробляв стійкості, лікують хворих не одним препаратом, а одночасно назначають не менше 5-ти.

- Чому все ж таки в наші дні збільшується кількість хворих?

- Впливають на перебіг хвороби соціальні фактори. При радянській владі люди були більш організовані в державні колективи (дитячі садки, школи, інститути, працювали на державних підприємствах). Проводилась ефективна профілактика. Кожен працівник, почуваючи себе хворим, міг спокійно лікуватись, знаючи, що йому буде збережене робоче місце. Адже активний туберкульоз в інтенсивній фазі потребує стаціонарного лікування не менше 4-х місяців. Сьогодні більша частина працюючих занйята в приватному секторі, ії заставити до профілактики немає можливості. В країні є деякі категорії дезадаптованого населення: мігранти, переселенці тощо,   яких  неможливо залучити до щорічного проходження флюорографічного обстеження.

- Чи достатньо виділяється коштів на ліки для хворого?

- В  Хмельницькому облтубдиспансері, який є базовим закладом для лікування хворих на туберкульоз, протитуберкульозні препарати для лікування хворих надходять централі­зовано з державного бюджету. Хворі, як у стаціонарі, так і на консультативному прийомі, повністю забезпечені безкоштовною рентгенплівкою, одноразовим інструментарієм. Аналогічно діє і тубкабінет ДЗ «СМСЧ №4».

- Що ж заважає зарадити епідемічній ситуації з туберкульозу?

- Епідемія туберкульозу є надзвичайно інерційною системою і не завжди «відгукується» навіть на правильну і вчасну протидію епідемічним проявам.

Тобто регресія епідемії туберкульозу може бути відстроченою в часі на 5-6 років. На це є об’єктивні і суб’є­ктивні причини: а) швидкі темпи зростання кількості хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз та туберкульоз із медикаментозною стій­кістю до протитуберкульозних препаратів; б) незадовільне матеріально - технічне забезпечення лабора­торій; в) недостатнє фінансування заходів Програми з місцевих бюджетів.

-  Які причини не дають можливості кардинально виправити ситу­ацію?

- Труднощі стосовно профілактики та ранньої діагностики:  80% випадків туберкульозу у 2009 році виявлені під час профоглядів. Найбільший відсоток туберкульозних хворих виявлений з «груп ризику», а саме серед непрацюючих пенсіонерів, осіб, які відбували покарання в місцях позбавлення волі тощо.

Проблемою залишається виявлення дитячого туберкульозу, оскі­льки у 2008- 2009 роках були перебої з постачанням прививочного матеріалу. В 2008 році пробою Манту обстежено 75 відсотків від загальної кількості дітей, у 2009 році  - 65%, чимало батьків відмовляється від проби Манту. Наслідком відмов від проведення хіміопрофілактики є збільшення кількості дітей з проявами перенесеного нелікованого туберкульозу. Тенденція загрозлива і небезпечна.

 




ВідмінитиДодати коментар