У ці дні чверть­віковий ювілей відзначає колектив хімічного цеху. За роки діяльності працівники підрозділу довели: вони – дієздатна, високо­професійна трудова одиниця, спроможна досягати найкращих результатів.

Можна по-доброму позаздрити згуртованості персоналу, його активності в громадському житті, вишуканості в організації дозвілля. Хіміки не лише відповідальні й дисципліновані на робочих місцях, вони демонструють широкий світ уподобань і захоплень, вміння творити затишок і комфорт, а ще – пунктуально задокументовують свою історію. Багатющий матеріал, зібраний цеховими літописцями, зберігається роками, який я мала можливість переглянути, слухаючи коментарі й пояснення хранительки цього архіву Н.І.Василик.

До ювілею в цеху підготували і випустили пристойний буклет, який став плідним результатом колективної праці керівників підрозділу, начальників змін і лабораторій, рядових працівників. Одні допомагали спогадами, інші приносили фотознімки, серед яких багато світлин про перші роки становлення ХЦ. Текстовий матеріал насичений подіями і прізвищами, адже за чверть століття чимало людей ставали невід’ємною частинкою колективу, залишивши по собі добрі справи і хороші спомини колег. Не маємо змоги подати все в повному обсязі, одного номера газети для цього було б явно замало. В силу цих обставин використаємо в своїй розповіді лише окремі фрагменти.

- Люди – наш найбільший скарб, - з гордістю каже начальник хімцеху М.В.Замфіракі. – Вони самовіддано працюють кожен на своєму посту, докладають зусилля і забезпечують надійну роботу ввіреного обладнання, а відтак і об’єкта в цілому.

На зміну піонерам цеху приходить нове покоління хіміків. У порівнянні з роками становлення нинішня кадрова ситуація в колективі кардинально помінялася. Якщо на зорі наро­дження ХЦ його штат поповнювали вчорашні випускники місцевого СПТУ №23, де готували, зокрема, лаборантів, апаратників, операторів, то тепер навіть робітничі місця, за словами Миколи Васильовича, нерідко займають дипломовані випускники вузів. Бо пропозиції на ринку праці перевищують реальний попит. Якби ж то у 1985-у так було! Не мали б тоді клопотів з формуванням штату та не сушили б голову, де взяти висококваліфікованих фахівців. Шукали різні шляхи, вели профорієнтаційну роботу серед місцевої молоді, аби викликати в юні інтерес до виробництва.

У ювілейному буклеті натрапляю на такі рядки: «У грудні 1985 року була створена водно-хімічна лабораторія, її очолила Н.К.Бурмістрова, а 22 грудня колектив хімічного цеху відсвяткував День енергетика. У приміщенні лабораторії було організовано святковий вечір, на який за­просили підшефний 9-А клас середньої школи №2. Там відбулося посвячення учнів у енергетики, конкурс кулінарів, концерт учасників цехової художньої самодіяльності».

Сьогодні основне поповнення складають  випускники Одеського і Київського політехів,  Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості. Най­більш профі­льною                   в сенсі підготовки кадрів для роботи в хімцеху є кафедра «Технологія води і палива» Одесь­кого політеху. Новачкам, які приходять сьогодні в колектив, випаде брати на себе відповідальність за обслуговування та  експлуатацію обладнання наступних          третього і четвертого енергоблоків. У їх будівництві й пуску в цеху не мають сумнівів, як не сумніваються у високій кваліфікації своїх спеці­алістів, в тому числі молодих. Благо, їм є у кого повчитися та набратися практичного досвіду, аби гідно продовжити трудову естафету. А що старт її успішний, свідчать факти.

Завдяки правильному веденню водно-хімічного режиму, своєчасним хімічним відмиванням парогенераторів, Хмельницька АЕС за показниками хімконтролю є однією з кращих в Україні. Цех успішно пройшов перевірку експертів місії МАГАТЕ та постмісії OSART за напрямком «хімія». Висновки про відповідність наших енергоблоків міжнародним вимогам безпеки дає підстави хімікам для гордості, адже в цьому є і їх вагомий внесок.

Свого часу наші хіміки мали плідну співпрацю з АЕС «Філіпсбург», що в Німеччині. Принцип роботи у зарубіжних партнерів такий самий, а от культура виробництва значно вища – є чому повчитися. Нетішинці не могли не відзначити і ті позитивні фактори, які впливають на надійну роботу обладнання. У німецьких партнерів, як правило, один і той самий дефект не проявляється два-три рази поспіль. Завод-виробник того чи іншого обладнання уважно відстежує процес його експлуатації. У разі виявлення дефектів спеціалісти заводу виїжджають на місце, забирають його, аналізують причину виникнення неполадок і міняють на нове, більш сучасне й досконале обладнання. Такий підхід до загальної справи також заслуговує на увагу.

Нинішньої п’ятниці хімцех зібрався на урочистості з нагоди свого 25-ліття. Усім колективом вшанували нинішніх і колишніх працівників, вкотре торкнулися історії підрозділу, писаної не одним поколінням хіміків.

Як це було  

(за матеріалами буклету)

25 років тому, 30 квітня 1985 року, був виданий наказ №167 про створення хімічного цеху. Його скріпив своїм підписом директор спору­джуваної ХАЕС О.І.Троценко.

Цех розташовувався в «югославському» будиночку біля ПРК. 13 травня 1985 року було написане перше розпорядження по хімічному цеху: «У зв’язку з організацією хімічного цеху згідно з наказом №167 від 30.04.1985 року ХАЕС:

1. Підпорядкувати персонал зміни і ремонтний персонал старшому інженеру цеху Гордієнко В.О. і начальнику зміни С.А.Симоновій.

2. Підпорядкувати персонал експрес-лабораторії старшому інженеру хімлабораторії Л.І.Трубніковій і інженеру Н.В.Бесараб».

Саме  вони були першими працівниками під керівництвом начальника М.С.Круглова. 1 липня 1985 року введена посада заступника                начальника хімцеху, на неї призначений В.П. Підберезний. Перше приміщення масляної лабораторії знаходилось в будівлі ПРК.

12 грудня 1985 року були отримані перші кубометри хімзнесоленої води. «Саме тоді ми усвідомили, що атомна станція починається з води, - каже заступник начальника цеху з експлуатації А.О.Сахневич. – Це велика трудова   перемога усього колективу, пам’ятаю, як усі  поздоровляли один одного, відчувалося, що пуск блока близький».

У цеху панував гарний трудовий настрій, формувався колектив, який прагнув працювати та приносити користь. На високому рівні було органі­зоване технічне навчання, цим постійно і відповідально займалися Н.К.Бурмістрова, Л.О. Цурик. Як результат – лаборанти та апаратники були дуже добре підготовлені. Колектив сформувався дружній, організований, професійний. На ХАЕС хімікам не було рівних в організації культурного життя колективу, молодь виявилася легкою на підйом. Робота в цеху кипіла. Було важко, але жили весело. Часто проводил

и вечори відпочинку, організовували концерти, всілякі конкурси. Постійно випускали стінгазету, вітали колег з трудовими успіхами, сімейними святами.

3 березня 1986 року оперативний персонал цеху почав працювати по змінах. Датою заснування зміни «А» прийнято вважати лютий                           1986-го, її першим начальником призначено А.В.Гаєвського. Як стверджують старожили хімцеху, перша хімзнесолена вода була отримана персоналом зміни «А»! Зміну «Б» на момент її утворення очолив Н.В.Зельман, «В» - С.Пахотін.

16 жовтня 1987 року  в зміні «В» відбулась важлива подія: вперше був включений в роботу (в  режимі рециркуляції)  випарний апарат 0ТR40W01 за участю  начальника змі­ни С. Пахо­тіна, старшого апаратника ХВО А.С. Яцкевича, оператора СВО В.В.Калинчука, оператора СВО М.Ф. Дрозда спільно з нововоронезькими налагоджувальниками.

Зміна «Г» гордиться тим, що саме її персонал зробив перший запис в оперативному журналі. Своєчасно та якісно виконує всі поставлені завдання зміна «Д».

 

Праматір цеху – водно-хімічна              лабораторія

Хімічна лабораторія на будь-якому підприємстві розпочинає свою роботу тоді, коли з’являється перший об’єкт її дослідження. Так було і на Хмельницькій АЕС. Першого працівника лабораторії зараховано в штат у 1984 році, а вже через рік лабораторія функціонувала на повну силу – запуск ПРК, приймання і контроль мазуту, дизельного пального, запуск азотно-кисневої станції, електролізної установки, хімводоочищення, приймання обладнання на блоки… Саме тому лабораторія дещо старша хімцеху і навіть першого нашого мільйонника.

Працювали захоплено. Розробляли інструкції, вводили в роботу перші прилади, робили перші аналізи електроліту, газів, масел, води, приймали обладнання після монтажу. Навчалися інженери, лаборанти, проходили стажування на Рівненській, Запорізькій і Нововоронезькій АЕС, багато чого опановували самотужки. Починали з кількох приладів та лабораторій, а сьогодні у складі водно-хімічної лабораторії ХЦ чотири функціональні групи – 23 лабораторії виконують завдання хімічного контролю технологічних середовищ на ХАЕС, 7 з яких працюють у цілодобовому режимі.

До основних функцій аналітичної групи І контуру водно-хімічної лабораторії належать органі­зація хімічного контролю теплоносія першого контуру, продувної води І контуру і парогенераторів, борних розчинів і реагентів для забезпечення надійної та безпечної роботи реакторної установки та обладнання І контуру протягом проектного ресурсу. Також група виконує вхідний та експлуатаційний контроль хімічних реактивів та реагентів для ведення водно-хімічного режиму.

Лабораторія І контуру розпочала свою роботу в складі лабораторії хімцеху у грудні 1987 року, разом з пуском першого енергоблока. Її першим керівником була Л.О.Цурик кандидат хімічних наук, нині пенсіонерка. З перших днів і дотепер працюють тут Н.В.Бедриковська та Л.А.Дьомічева. Досвідчений і висококваліфікований персонал бере участь у запровадженні в практику сучасних методів і засобів вимірювання, спрямованих на підвищення надійності і забезпечення необхідної точності вимірювань.

Вміло і своєчасно виконує хімконтроль проб технологічних середовищ ІІ контуру, систем хімводоочищення, ПРК, тепломережі, очисних споруд «брудної зони», резервної дизельної електростанції, електролізної установки аналітична група ІІ контуру, в складі якої шість досвідчених лаборантів. Отримані ними контрольні дані дозволяють вести хімічні режими так, аби попередити корозійні і корозійно-ерозійні пошкодження обладнання, звести до мінімуму кількість відкладень на теплопередавальних поверхнях обладнання, мінімізувати об’єм скидів, які містять шкідливі для навколишнього середовища хімічні речовини.

Лабораторія масел бере свій початок у 1984 році, тоді вона була у складі електроцеху. Персонал лабораторії складався з двох лаборантів, забезпечував пускові роботи ВРП 750/330 кВ виконанням хіманалізів трансформаторного масла.

Через рік вона приєдналася до водно-хімічної лабораторії хімцеху, продовжувала проводити пусконалагоджувальний та експлуатаці­йний контроль трансформаторних масел, почала виконувати хіманалізи до пуску блока №1. Нині газо-масляна лабораторія забезпечує хроматографічний і фізико-хімічний контроль масел, технологічних газів основного та допоміжного обладнання ВП ХАЕС, виконує вхідний контроль енергетичних масел, що постачаються на станцію, забезпечує визначення водню у теплоносії першого контуру блоків №1, 2, супроводжує ремонтні роботи високовольтного маслонаповненого обладнання виконанням хроматографічних аналізів та визначенням фізико-хімічних показників.

У 1989 році розпочала у складі лабораторії хімічного цеху свою роботу група корозії, яка налічувала 3 штатних працівники. Першим керів­ником групи був інженер М.С.Хлонь. Основними функціями групи є контроль корозійного стану основного устаткування І і ІІ контурів АЕС та вхідний і експлуатаційний контроль іонообмінних смол систем ХВО, СВО та БЗУ. Група працює дружно та злагоджено.

Не менш важливу роль в стабільній роботі підрозділу, окрім оперативного персоналу та ВХЛ, забезпечують, кожний на своїй ділянці, працівники інженерно-технічної підтримки. Вмілими організаторами справи є начальник цеху та його заступники.

 

Спорт, дозвілля, відпочинок

Перша спортивна команда в цеху була створена уже в 1985 році. Серед її учасників та засновників ветерани спорту І.М.Парфенюк, А.О.Сахневич, М.Ф.Дрозд, В.В.Захватаєв, Є.В.Якимчук, К.П.Рябко. До речі, Костянтин Петрович донині залишається не тільки відповідальним за організацію змагань, активним учасником (капітан команди), а й володарем знака «Лицар спорту ХАЕС». У скарбничці досягнень спортсменів чимало призових місць і нагород. Серед останніх досягнень: чоло­віки хімічного цеху вибороли кубок ХАЕС з волейболу, а жінки у День Перемоги посіли 3 місце в міській естафеті. З кожним роком команда цеху відточує свою майстерність і піднімається все вище і вище  до вершин перемог і слави.

Вміють хіміки активно відпочивати. Любителі подорожей побували у дендропарку «Софіївка», що в Умані, на озері Світязь, з дружнім візитом відвідали наших сусідів та колег з Рівненської АЕС, при цьому чудово відпочивши на Білому озері. Традиційними стали виставки вишивок, кулінарних і кондитерських виробів, виготовлених руками працівників цеху. Є в колективі колекціонери, зокрема Олександр Добровольський. Експонати його колекції монет виставлялись у місцевому краєзнавчому музеї.

У переддень ювілею слова вдячності всьому колективу висловив  начальник хімцеху М.В.Зам­фіракі. З особливою шаною говорив він про ветеранів, котрі своєю працею внесли вагому частку в надійну та безпечну роботу обладнання цеху та станції в цілому, стояли біля витоків підрозділу, - М.С.Круглова, Р.Р.Хайрудінова, Н.К.Бурмістрову, Л.О.Цурик.

- Тепло та щиро вітаю колектив цеху, наших ветеранів, працівників, які пішли на заслужений відпочинок, з нашим ювілеєм, - сказав він. - Бажаю всім міцного здоров’я, надійної та безаварійної роботи обладнання, тепла і благополуччя вам, вашим рідним і близьким.

Підготувала Ольга Сокол

Робимо воду чистою

ХЦ у своєму складі налічує багато дільниць. Та хочеться відзначити ті дільниці, на яких не менш важливу роботу виконує персонал ХЦ – це хімводоочистка ПРК та загальностанційна компресорна станція

Дільниця хімводоочистки ПРК має дві установки: очищення стічних вод ХАЕС  від нафтопродуктів та пом’якшення води, яка підтримує роботу деаераторів котлів пускової котельні.  ХВО ПРК задіяна у 1982 році.

Дільниця загальностанційної компресорної установки - це подача стиснутого, осушеного повітря від компресорів на експлуатаційні та ремонтні потреби  ХАЕС.

Персонал цих дільниць з відповідальністю ставиться до своїх обов’язків.

Колектив ХВО ПРК суто жіночий. Апаратники Р.С.Дмитрук, Ю.М. Черказна, В.В.Борова, працюють з початку заснування  ПРК, і вони наші фахівці та наставники. Вони служать за приклад О.М.Загребельній, С.І.Якубянц, які опановують нелегку працю апаратника. О.М.Білобаб та Т.В.Новрузова перейшли з ХВО ХЦ маючи певний досвід у своїй справі. Багато хороших слів можна сказати про цих жінок: красиві, привітні, працьовиті.

 З перших днів роботи компресорної установки працює А.Г.Муштук - єдиний чоловік серед жіночого          колективу, який вправно справляється зі своєю професійною роботою, та ще й як «справжній чоловік» може виконати дрібну            ремонтну роботу устаткування. Жіночий колектив компресорної це: Р.С.Сторожук, Л.О.Беркута,              А.Г.Паранькіна, О.С.Другова, О.Б. Скороход. Вони не тільки якісно та надійно експлуатують устаткування, вони  ще й вправні господині. На дільниці завжди гарний нас­трій бо тут чисте устаткування, у приміщенні затишно від квітів.

  Ми з повагою згадуємо наших ветеранів праці, які пішли на заслужений відпочинок: Н.Г.Алєксєєву, В.І.Загребельну, З.Б.Кубік - апаратників ХВО ПРК, машиніста КУ Т.М.Дорошук.

Оксана Ємельянова,

інженер з експлуатації ХЦ

Среди задач, стоящих перед хи­мическим цехом - глубокое обессоливание турбинного конденсата, очистка от продуктов коррозии  и поддержание наиболее благоприятных условий водно-химического режима ІІ контура, при которых  максимально снижены коррозионные процессы на поверхностях трубопроводов и оборудования пароводяного тракта блоков №1,2.

Выполнением этих задач  и занимается коллектив блочной обессоливающей установки (БОУ).

Работу на БОУ простой не назовешь. Оборудование относится к системам, важным для безопасности,  потому основными  чертами                        лю­дей, работающих здесь, должна быть компетен­тность, дисциплинированность, ответственность. Нужно всегда быть готовым к переключениям оборудования, в совершенстве знать  технологические процессы и схемы, уметь обращаться с вредными веществами.

Л.А.Татарин, Т.А.Черепанова, Т.Б.Копылова - аппаратчики, которые стояли у истоков создания цеха, участвовали в пуске и освоении мощности блока №1. Давно работают на БОУ М.Д.Новак, Л.П.Мороз, В.А.Якушевская, их стаж работы в цехе около 15лет. Это ответственные, трудолюбивые люди. На них можно полностью положиться в решении любых задач.

Коллектив БОУ-1 выучил, подготовил к самостоятельной работе аппаратчиков блока №2. Благодаря их самоотверженному труду в 2004 году введена в работу БОУ-2. Н.М.Глюза, И.Н.Муромская, О.М.Хлонь работают с пуска второго блока, немногим позже к нам пришли Л.И. Черняк, О.А.Лукьянчук, а совсем недавно в наш женский коллектив влился единственный мужчина И.В.Рудый. Высокая требовательность к себе, профессионализм, инициативность - основные черты этих людей.

В канун Дня химика хочется с благодарностью вспомнить тех, кто своим трудом внес огромный вклад в надежную и эффективную работу оборудования. Это инженеры БОУ: В.Ф.Столярчук, Г.П.Прадий, М.В.Журавлев, М.А. Воробьев; аппаратчики Т.М.Дорошук, Г.А.Калужских, Н.Н.Бурлакова, А.К.Полищук, М.Т.Ковтонюк, Л.Г.Быханова, И.И.Середа. Многие из них уже на заслуженном отдыхе или работают в других подразделениях, на других должностях.

Проходит смена поколений, к нам приходят молодые и энергичные работники, которые успешно осваивают оборудование. А задачи перед нами остаются прежними. И мы с ними справимся!

Инга Камозина,

инженер по эксплуатации БОУ