Віктор Степанович Войковський (на знімку вгорі) приїхав у Нетішин, як і більшість нинішніх старожилів, будувати. Якщо конкретніше, то готувати майданчик під майбутнє місто і станцію, адже місцина тут болотяна, ні заїхати, ні про­йти. Одна з легенд назви міс­та походить від слово­сполучення «не тішить». Отож, Віктор влаштувався електриком земснаряду на дільниці гідромеліорації. Благословенна Горинь, що тисячоліттями блукає цією місциною, переносячи мі­ль­йони тонн піску, поділилась цією сировиною з меліораторами. Піднявся правий берег, який будівельники швиденько закували у бетон, почало рости місто.

Віктор не був споглядачем, адже з дитинства «за­хворів» фотолюбительством. Аби отримати знання з фотосправи, закінчив заочний Народний університет мистецтв ім. Крупської. Працюючи у Рівному на заводі високовольтної апаратури налагоджувальником, постійно надавав власні знімки у заводську газету.  І у Нетішині його зіркий «Зеніт» став фіксувати процес змін. 1989 року він стає поперемінно штатним працівником міс­цевих часописів «Трудівник Полісся», «Енергобудівник», «Неті­шинський віс­ник». З перер­вою у два роки, коли Віктор Степанович працював у  соц­забезі, аж по  2002 рік він займався фотодокументалістикою.

З 1990 року В.Войковський член Національної спілки журналістів  України. Працюючи в газеті «Нетішинський вісник», часто опі­кувався обов’язками відповідального секретаря.

Брав активну участь у  фотовиставковій діяль­ності. Особливо інтенсивно пра­цював у 1986-90 роках, ставши дипломантом чотирьох фотовиставок кіно­фо­то­­клубу «Полісся», лауреатом II фестивалю народної творчості, присвяченого   70-річчю Радянської влади (відзначений медаллю). Згодом були організовані  фотовиставки до 20-річчя будівництва Нетішина, персональна до 15 і 20-річчя творчої діяльності. Взяв участь у фотовиставці з   нагоди 25-річчя Управління будівництва ХАЕС, де крім його робіт  було виставлено роботи членів Спілки      журналістів з Нетішина   Валерія Валуєва, Петра Войтовича,  фотомитців з Хмельницького -  П.Лисого, Анатолія Кирилишина, Сергія Ревери тощо. Серед    останніх персональних  фотобієнале – цьогорічна виставка до Дня Перемоги.

Його фотознімки у чис­ленних буклетах про Не­ті­­шин, книзі «Енергія єд­нання»­, буклетах про Хмельницьку АЕС та Управління будівництва ХАЕС, на шпальтах газет та журналів.

Але не одними світлинами переймається Віктор Степанович. Він щасливо поєднує фотосправу з журналістською та науковою роботою, адже останніми роками обіймає посаду  наукового працівника Нетішинського міського краєзнавчого музею.

І ось ювілей. З роси і води, тобі, ювіляре!

Віктор Гусаров,

секретар Нетішинської міської організації НСЖУ

Фото  з  архіву

 Віктора  Войковського