Свій початок великий проект, який нині реалізує ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» бере на початку вересня 2008 року. Тепер височіють на території Кам’янець-Подільського цементного заводу споруди, що вражають своєю величчю та структурністю. Завершуються будівельні роботи, але людське життя тут, як і з початку будівництва, – найвища цінність. Охорона праці та техніка безпеки на найвищому європейському рівні. Де не глянеш – вивіски та знаки попередження про можливу небезпеку. Вказано де можна ходити, де можна палити, а де слід зосередитися – небезпечно для здоров’я чи й життя. Червоною сіткою обмежені пішохідні доріжки та перегороджено для пішохода дорога в небезпечну зону. Людей видно далеко – усі одягнені у яскраво-помаранчеві жилети, на головах у кожного захисні каски, а на ногах – гумові чоботи – все відповідає вимогам техніки безпеки на будівництві. Забезпечують техніку безпеки та охорону праці на проекті «Подільський цемент» інженер  Володимир Чувашов та менеджер від фірми «Бовіс» Денис Федоров (фото).

Територія заводу умовно розбита на дві зони – склад вапняку та склад глини. Склад вапняку являє собою великий алюмінієвий купол, вагою 170 тон, висотою 30,5 метрів та 105 метрів у діаметрі. За словами Валерія Черняка, керівника проекту, купол такий самий, як американська полярна станція в Антарктиді. Також до першої зони належать надземна галерея довжиною 480 метрів, що дійсно ніби повисла над землею, та підземний тунель, що виконуватиме функцію зберігання вапна.

Друга зона – склад глини. Згідно з проектом, глина надходитиме у величезний прямокутної форми бункер, для будівництва якого знадобилось 1200 тон металу, 1200 кубів бетону та 6000 метрів квадратних профільованого листа, так поінформував старший виконроб Анатолій Комарецький. Там же відбуватиметься подрібнення та з’єднання з необхідними домішками. Загалом, на будівництво використалося 3500 тон металоконструкцій. Завод, згідно з планом, буде повністю автоматизовано, аналогів йому в Україні на сьогодні не існує.

Керує проектом, ставить плани та вимагає їх виконання Валерій Черняк, заступник  – Анатолій Комарецький, виробничо-технічним відділом завідує Галина Денисенко, Лілія Лащенко відповідає за матеріальне забезпечення. Інженер Олександр Житовоз координує рух і монтаж обладнання та реагує у вигляді листування на невідповідності проекту, Віктор Поляков - виконроб. Варто зазначити імена бригадирів – Дмитра Мазура та Василя Щирука. На різних етапах реалізації кам’янецького проекту була задіяна низка товариств, створених за участю ВАТ «УБ ХАЕС»: ТОВ «БМУ-1 УБ ХАЕС», ТОВ «БМУ-4 УБ ХАЕС», ЗАТ «УМ УБ ХАЕС», ТОВ «Енергокомплекс УБ ХАЕС». Загалом понад 350 робітників з Нетішина працювали на будівництві. Сьогодні, коли робота вже добігає кінця, залишилося приблизно 80 нетішинців. Завершення робіт заплановано на середину липня, і, як стверджують фахівці проекту, все йде за планом.

 Звісно, є певні труднощі, адже проект був змінений на середині і довелося дещо переробляти. Іноземці вміють працювати за контрактом і фінансування проходить нормально. Також є певні затримки з постачанням матеріалів. Українські постачальники, як зазначила Галина Денисенко, на жаль, працювати за контрактом та виконувати замовлення вчасно ще не навчилися. В проект було вкладено 103 мільйони гривень за основним договором, та вже підписано і майже виконано дві додаткові угоди.

Сезон завершується, сезон розпочинається

- Яким був нинішній опалювальний сезон та чого чекати споживачам в майбутньому? - з таким запитанням звертаюся до головного енергетика ВАТ «УБ ХАЕС» та генерального директора ТОВ «Енергокомплекс» Володимира Ковальчука.

- Опалювальний сезон завершився. Він був важкий. Тепло через постарілі від часу мережі подавалося на межі можливого. Унаслідок цього траплялося чимало поривів на місцевому рівні. «Постраждалі» - управління будівництва, УВТК, Хмельницький «ТЕМ», «МУ-13». Ліквідацію проводили власними силами. Через відсутність коштів житлово-комунальне господарство Хмельницької АЕС до проведення ремонтних робіт цьогоріч не залучалося. Тоді, як необхідний капремонт можливий тільки за кооперації з ХАЕС. Довелося обійтися без нього. А це означає, що опалювальний сезон 2010/2011 за подібних обставин буде ще важчим. Через брак коштів в «УБ ХАЕС» й так доводилося залучати кошти споживачів у дольовому еквіваленті. Таким чином під час запуску тепла та ремонту внутрішніх тепломереж «МУ-13», «Славутський «ТЕМ», «УКБМ», «Залізничник» також частково сприяли цьому процесу.  

- А як із розрахунками за спожите тепло?

- Серед тих, котрі заборгували найбільше, - «Залізничник» (70 тис. грн.), «ЕКРО» (близько 20 тис. грн.), Хмельницький «ТЕМ» (біля 30 тис. грн.), «Мітра» (більше 10 тис. грн.). Окрім цього, півтора десятка підприємств, четверо з яких припинили існування, винні «Енергокомплексу» менші, але теж значні, суми. Зате підприємці з ринкової території, які використовують наші воду, тепло, каналізацію сплачують вчасно. Щоправда, їхній дольовий вклад не настільки вагомий. Найкращими платниками серед підприємств залишаються Славутський «ТЕМ» та «МУ-13», «Відеотехсервіс», «Альфа» ЛТД.

- Які вбачаєте найближчі перспективи?

- Якщо, всі від кого це залежить, мають за мету зберегти Піонерну базу, то необхідно вкладати кошти в капремонти. Інакше отримувати тепло в наступні опалювальні сезони стане проблематично. І слід пам’ятати, що наступний опалювальний період стартує одразу ж по завершенні попереднього, тобто - сьогодні! Якщо заборговані кошти не будуть повернені, ми не зможемо провести роботи з консервації системи на літній період. А тому з нашого боку працюватиме тільки оперативний персонал. Кваліфікації ж наших працівників можна позаздрити. Начальник дільниці тепломереж Анатолій Бондарчук і його заступник Павло Мельничук не один десяток років присвятили себе фаху – їм достеменно відомі всі нюанси, пов’язані з тепло- водопостачальними мережами на Піонерній базі. Тільки шкода, що їхня оплата праці на порядок нижча від тієї на яку вони заслуговують.

Богдан Фединчук