10 червня  Хмельницьку АЕС відвідав Міністр палива і енергетики України Юрій Бойко. В рамках робочого візиту, делегація на чолі з Міністром палива і енергетики оглянула будівельні конструкції і приміщення енергоблоків №3, №4  та побувала на діючих енергоблоках.

Під час візиту Юрій Бойко провів нараду за участю президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського, генерального директора ХАЕС Миколи Панащенка та головного інспектора Державного комітету ядерного регулювання України (ДКЯРУ) Михайла Гашева, а також голів Хмельницької ОДА Василя Ядухи та обласної ради Івана Гладуняка.

На нараді обговорювалися питання щодо підготовчих робіт до початку спорудження енергоблоків №3 та №4 ХАЕС з врахуванням домовленостей та договорів з Російською Федерацією. Учасники наради розглянули також пропозиції щодо налагодження системної роботи з продовження терміну експлуатації ядерних енергоблоків, підвищення ядерної безпеки.

Напередодні, 9 червня 2010 року, відбулося підписання Угоди про співпрацю в будівництві енергоблоків №3, №4 Хмельницької атомної електростанції між Кабінетом Міністрів України та Урядом РФ.

Угодою передбачається, що російська сторона забезпечує організацію фінансування в обсязі, необхідному для проектування, будівництва та введення в експлуатацію енергоблоків №3, №4 Хмельницької АЕС, у тому числі для оплати послуг та товарів, що постачаються з Російської Федерації та українськими виконавчими організаціями, а також послуг, що надаються на території України.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ щодо добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.

Добудова 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької атомної електростанції є важливим етапом реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Спорудження цих енергоблоків дозволить підвищити надійність об’єднаної української енергосистеми та покращить енергопостачання споживачів центральної частини країни, забезпечить зайнятість населення і розвиток високотехнологічного виробництва. Енергетична стратегія України на період до 2030 року передбачає, що енергоблоки №3 та №4 Хмельницької АЕС буде споруджено до 2016 року.

ІСТОРІЯ

Будівництво Хмельницької АЕС почалося в 1981 р. Перший енергоблок введено в експлуатацію у 1987-му, другий - у 2004-му. Проект станції передбачав використання реакторів ВВЕР, які випускаються в Росії.

У жовтні 2008р. компанію «Атомстройэкспорт» (Росія) було визнано переможцем міжнародного конкурсу з вибору типу реакторної установки для добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.

Компанія «Атомстройзкспорт» подала на конкурс проект реакторної установки В-392Б, розроблений для Балаковської АЕС (Росія). Це еволюційний проект існуючих в Україні 11 реакторних установок В-320. Установка має низку переваг у порівнянні з аналогічними проектами за своїми виробничими показниками та рівнем безпеки (вдосконалена система захисту, модернізоване обладнання тощо).

Важливими перевагами проекту є і те, що він не вимагає зміни існуючих будівель і конструкцій та розробки нової інфраструктури. Окрім того, він найбільш сприятливий з точки зору ліцензування і передбачуваності строків реалізації проекту.

СУЧАСНИЙ СТАН

Наразі на 3-му та 4-му блоках ведуться підготовчі будівельні роботи. На час прийняття мораторію на спорудження АЕС (1990р.) будівельна готовність 3-го блоку становила 75%, 4-го - 28%.

За результатами обстежень, проведених генеральним проектантом ХАЕС - ВАТ «Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», конструкції 3-го й 4-го енергоблоків придатні до добудови.

Для реалізації проекту 18.02.2009 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 118 «Про першочергові заходи з будівництва енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС». У ній визначено тип реакторної установки та замовника будівництва - НАЕК «Енергоатом». Окрім того, спрощено процедуру закупівлі основного обладнання .

ДОЦІЛЬНІСТЬ ДОБУДОВИ

За прогнозами експертів, до 2030 року споживання електроенергії зросте до 420 млрд. кВт-год. Щоб забезпечити такі обсяги виробництва необхідно мати 29,5 ГВт генеруючих потужностей при коефіцієнті використання встановленої потужності на рівні 85%.

При загальному зростанні споживання електроенергії частка атомних електростанцій у виробництві повинна залишатися на рівні 50%. Таким чином, виробництво на АЕС має збільшитися майже на 136,8% з 92,5 млрд. кВт-год до 219 млрд. кВт-год.

До 2030 року з 15 діючих енергоблоків, встановленою потужністю 13,8 ГВт, працюватимуть тільки 9 (в т.ч. 7 з продовженим терміном експлуатації). У зв’язку з цим, перед урядом стоять 2 важливих стратегічних завдання: продовження експлуатації діючих блоків і будівництво нових потужностей, в першу чергу - добудова 3-го і 4-го енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС.

Рішення відновити будівництво цих блоків уряд ухвалив ще у 2005 році. їх добудова підвищить стабільність енергозабезпечення споживачів центральної частини країни та надійність об’єднаної енергосистеми України, а в перспективі - і об’єднаної енергосистеми Європи (ІІСТЕ). Окрім того, дозволить повніше використовувати геополітичний і експортний потенціал країни.

У довгостроковій перспективі 3-й і 4-й енергоблоки Хмельницької АЕС замінять блоки, які виводитимуться з експлуатації, а також заповнять потребу в електростанціях базового навантаження.

Крім того, завдяки нижчій собівартості «атомної» електроенергії порівняно з виробленою на теплових станціях, значна частка АЕС в енергобалансі країни також дозволить стримувати зростання тарифів на електроенергію для населення.

Побудова нових енергоблоків має також важливе значення з погляду забезпечення зайнятості населення і розвитку високотехнологічного виробництва. Завдяки добудові двох блоків населення, що проживає у 30-кілометровій зоні, отримає нові робочі місця, а регіон - можливість для подальшого соці-ального і економічного розвитку. 10% коштів, що виділяються на будівництво нових ядерних об’єктів, йдуть на розвиток соціальної інфраструктури регіону, зокрема на будівництво об’єктів соціально-культурного призначення.

Відповідно до чинного законодавства, жителі населених пунктів, розташованих в зоні спостереження також одержують значний соціальний захист. Зокрема, для них встановлено пільговий тариф на електроенергію, що становить 70% тарифу. Крім того, законодавством передбачена повна компенсація збитку здоров’ю або майну громадян викликаного можливими негативними наслідками інцидентів на АЕС.

Будівництво нових атомних потужностей дозволить зберегти значну частку АЕС у виробництві електроенергії і вирішити низку екологічних проблем, в першу чергу пов’язаних з «парниковим ефектом», а також компенсує недовиробіток електроенергії тепловими електростанціями через дефіцит енергетичного вугілля в осінньо-зимовий період.