Команда чоловічої шаблі у складі Олега Штурбабіна, Дмитра Бойка, Дмитра Пундика (всі – нетішинці) та Андрія Ягодки у фіналі чемпіонату Європи з фехтування завоювала срібло. Для української чоловічої шаблі це перша командна медаль після чемпіонату світу 2006 у Туріні. Тоді українці також завоювали срібну нагороду.
Українці подарували глядачам й уболівальникам справді цікаві зустрічі й показали гарне фехтування, хоча змусили своїх уболівальників неабияк хвилюватися.
Зустріч в 1/8 фіналу з командою Іспанії була найспокійнішою: повівши в рахунку з першого бою, наші хлопці завершили поєдинок з рахунком 45:39.
На чвертьфінальну зустріч з Румунією тренер шаблістів Гарнік Давідян обрав несподівану формулу бою: поставив фехтувати вирішальний заключний бій молодого бійця команди Андрія Ягодку, а лідера команди – Олега Штурбабіна залишив у запасі.
Початок зустрічі Андрій програв Косміну Хансяну 5:2. На другий бій вийшов ще один з молодих бійців Дмитро Пундик і, нанісши 8 ударів, вивів наших уперед - 10:8. Втім, уже із третього двобою у нас все знову пішло догори дригом – хлопці програвали бій за боєм, і на передостанній восьмий бій Дмитра Бойка замінили на Олега Штурбабіна.
Програючи на початку бою 30:35, Олег наніс 7 ударів, одержавши результативними тільки 5, скоротивши в такий спосіб розрив до 3 ударів на користь Іспанії – 37:40.
Останній двобій Андрія Ягодки й Гелу Флоріна Заломіра надовго залишиться в пам’яті спортсменів і глядачів. Спочатку Андрій зрівняв рахунок 40:40, потім одержав у відповідь три удари поспіль 40:43. Напруга росла, ревіли трибуни, Андрій поправляв шаблю, і отут над усім цим гулом пролунав голос Давідяна: «Андрію, сміливіше, хіба ти не бачиш, що він тебе боїться?» Не відомо, чи дійшло послання до адресата, але після цього Андрій наніс 4 удари підряд 44:43. Але румун, грамотно виконавши дистанційний захист-відповідь, зрівняв рахунок 44:44. Вирішальний удар змусив тричі скрикнути трибуни: спочатку, коли Андрій не влучив у атаці, потім, коли зміг контрзахиститися від суперника і втретє, коли вже загорілися ліхтарі на апаратурі. Суддя, втім, не відразу присудив очко на користь України – для затвердження свого рішення йому довелося подивитися відеоповтор – ще кілька тривожних секунд для українців.
Зустріч у півфіналі з росіянами також закінчилася з перевагою в один удар на нашу користь. Втім, на відміну від попереднього двобою дві третини зустрічі українці впевнено лідирували й після 6 проведених боїв рахунок був 30:20 на користь українців. Проблеми почалися в сьомому між героєм минулої зустрічі Андрієм Ягодкою і Миколою Ковальовим. Напевно для Андрія Ковальов виявився надто незручним супротивником і бій завершився з особистим рахунком 12:5 на користь росіянина, а загальний розрив у зустрічі скоротився до трьох ударів на користь України 35:32. Дмитро Бойко, який вийшов на передостанній бій, перемігши Веніаміна Решетнікова 4:5, зміг у такий спосіб збільшити відрив ще на 1 удар на нашу користь. На заключний двобій з Олексієм Якіменком Олег Штурбабін виходив з рахунком 40:36. За наступні кілька хвилин Олег зміг упевнено нанести діючому Чемпіонові Європи 4 удари, тоді як Олексій наніс тільки 2. Але на 44-му ударі вдача, здавалося, відвернулася від українського спортсмена. Один удар він отримав, вийшовши за кордон доріжки, двічі не потрапив в атаці; одержав жовту картку, коли зупинився цілком певний, що завдав удару; і от, рахунок уже 44:44.
Двічі, перш ніж був зарахований фінальний удар на користь команди України, можна було давати очко на користь Олега. Найцікавіше, що дії спортсменів були фактично однаковими – фехтувальники виходили на обопільні атаки, але Олег активніше, ніж його суперник, діяв рукою, однак суддя не схилявся ні на чию користь. Втретє Олексій Якіменко надто явно перетримав руку в атаці, і в судді не залишилося вже ніяких сумнівів у правоті Олега – 45:44.