Наша газета вже розповідала про те, що острожанин, кореспондент нетішинської газети «Перспектива» Олександр Шустерук дослідив, що саме у Нетішині вперше у світі одна з вулиць у 1987 році була названа в честь поета, актора і співака Володимира Висоцького. Після того, як ви­значні дослідники його життя і творчості підтвердили цей іс­торичний факт, Нетішинська міська організація Національної спілки журналістів України виступила з пропозицією відкри­ти на вулиці Висоцького пам'ятний знак. Місцева влада дала «добро», і проблем з пошуком автора меморіального знаку також не було - його люб'язно погодилась виготовити знана в нашому регіоні і далеко за його межами скульптор Світлана Лелях. А тут ще підійшло 30-річчя з дня смерті народом лю­бимого поета, актора і співака. Тож 20 липня у Нетішині від­булися заходи, присвячені пам'яті Володимира Висоцького, у яких взяли участь жителі міста енергетиків, гості з Острога, Рівного, Славути, представники регіональних та республі­канських ЗМІ.

Спочатку у мистецькій галереї Арт-Пласт було відкрито виставку фотографій «Перерваний політ Володимира Ви­соцького». Цікаво, що експонати для неї надала Рівненська обласна організація спілки журналістів України. На початку презентації нової експозиції директор Нетішинського місь­кого краєзнавчого музею Світлана Кононюк коротко розпові­ла про життя і творчість Володимира Висоцького. Олександр Шустерук у своєму виступі зазначив, що ще донедавна про ці світлини нічого не знав. Якось розповідаючи колегам з Рівного про своє відкриття, він дізнався, що обласна спілка журналістів має світлини Володимира Висоцького, які вже бачили люди у багатьох містах колишнього СРСР. Виникла ідея показати цю виставку нетішинцям, приурочивши її до 30-річчя з дня смерті Володимира Висоцького та відкриття меморіальної дошки.

Голова Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк розповів при­сутнім, що заступивши на свою посаду у 2005 році, він ді­знався про світлини Володимира Висоцького, які зберігаються в ар­хіві спілки. Будучи шанувальником його творчості, він розпорядився і надалі дбайливо зберігати їх. Коли Олександр Шустерук запропонував організувати виставку, то відповідь, звісно, була однозначно позитив­ною. Виступаючий також пригадав, що у роки комуністичного режиму творчість Володимира Висоцького намагались не допускати до широ­кого загалу. Та, незважаючи на всі перепони, люди знали про поета і виконавця власних пісень, обміню­валися магнітофонними записами, навіть передруковували вірші та фрагменти книг.

Літератор, редактор нетішин­ської газети «Перспектива» Віктор Гусаров підмітив, що прожив Воло­димир Висоцький трохи більше 42 роки. З цього приводу він написав вірш, порівнявши життя поета з ма­рафонським бігом. Своїми думка­ми про представлені експонати та творчість Володимира Висоцько­го також поділився гість зі Львова, молодий дослідник творчості по­ета Олександр Садовський, один із членів неформального клубу шану­вальників поета Володимир Янко та ін. Гітарист групи «При­стань», працівник Хмельницької АЕС Андрій Дмитрук проспі­вав під гітару кілька пісень Висоцького. А загалом, того дня пісні славетного барда супроводжували нетішинців у бага­тьох місцях, як у кращу пору розквіту його таланту.

Після презентації виставки та огляду експонатів (на верх­ньому знімку) святкові заходи продовжились на вулиці Висо­цького. Там відбувся мітинг з нагоди відкриття меморіально­го знаку, який засвідчує той факт, що саме в Нетішині вперше у світі з'явилась вулиця на честь Володимира Висоцького.

Відкриваючи захід, директор міського краєзнавчого му­зею Світлана Кононюк порівняла Висоцького із дуже далекою зіркою, світло від якої йде до нас сотні, а то й тисячі років, на­віть тоді, коли вона вже зникла. Справді, творчість цього са­мобутнього поета вийшла далеко за межі свого часу. Талант Володимира Висоцького - барда, поета, актора з'явився яскравим феєрверком так само несподівано, як і згас. Він написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом га­стролював у СРСР і за кордоном. Самостійно й у співавтор­стві створив кілька прозових творів. Зіграв близько тридцяти ролей у фільмах, зокрема, «Місце зустрічі змінити не можна», «Вертикаль». А ще він був одним із провідних акторів дуже популярного в СРСР театру Драми і комедії на Таганці. 25 липня минуло ЗО років з дня смерті цієї справді непересічної людини. Одні його любили, обожнювали, інші - ненавиділи, але байдужих до його творчості не було. Найбільша всена­родна популярність Висоцького прийшла вже після смерті, у часи горбачовської перебудови, коли можна було вільніше писати і говорити. Висунув його на п'єдестал пошани народ, який навіть під час жорсткого комуністичного режиму поши­рював звукозаписи співака, вірші, книги про нього. Одним із прикладів такого подвижництва є те, що шанувальники твор­чості поета провели роботу у місті енергетиків і домоглися присвоєння одній з вулиць імені свого кумира.

Керуючий справами Нетішинської міськвиконкому Галина Кушта зазначила, що ця вулиця отримала іменний статус 18 лютого 1987 року на підставі рішення сесії Нетішинської місь­кої ради завдяки ініціативі групи депутатів та членів клуб ша­нувальників творчості Володимира Висоцького. Тоді активни­ми учасниками неформального об'єднання були працівники ХАЕС та будівельники Микола Гончар, Станіслав Сорокін, Во­лодимир Савчук та інші нетішинці. Виступаюча також акцен­тувала увагу присутніх на тому, що Володимир Висоцький це явище, епоха в культурі. Він, хоч і різний, але є у душі кожної людини. На завершення Гали­на Кушта від імені місцевої влади подякувала Олександру Шустеруку, який встановив факт першості Нетішина, чим, безумовно, просла­вив місто енергетиків, керівництву ХАЕС, яке виділило кошти для виготовлення та вста­новлення меморіальної дошки, скульптору Світлані Лелях за виготовлення прекрасного меморіального знаку.

Заступник генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» з економіки і фінансів Альвіна Шестак зазначила, що це визначна подія для міста Нетішина. На творчості Воло­димира Висоцького виросло ціле покоління людей, яке і нині продовжує активно вивчати та популяризувати свого кумира. Хмельниць­ка АЕС ніколи не стояла осторонь важливих подій в житті міста. Черговим значущим при­кладом цього є виділення коштів на відкриття меморіальної дошки. Від імені керівництва Хмельницької АЕС Альвіна Петрівна вислови­ла щиру подяку людям, які подали гарну ідею, а потім втілили її в життя. За вагомий особис­тий внесок в увіковіченні визначних людей нашої Батьківщини, розвиток мистецтва По­дільського краю скульптору Світлані Лелях, під оплески присутніх, було вручено подяку за підписом генерального директора ХАЕС Миколи Панащенка.

Голова профкому ХАЕС Михайло Гук звернув увагу при­сутніх на те, що відкриття меморіальної дошки - це важли­ва історична подія в житті молодого міста. Він висловив на­дію, що такі дуже приємні заходи будуть відбуватися і далі, а Хмельницька АЕС готова підримати соціальнозначущі про­екти. Головне, що у місті енергетиків є багато творчих натур, невтомних дослідників, які роблять все, аби про Нетішин знали далеко за його межами.

Голова правління ВАТ «УБ ХАЕС» Дмитро Оцабрика у своєму виступі зауважив, що людей звеличують їхні справи. Це, по праву, можна сказати і про Володимира Висоцького. Далі виступаючий зазначив, що будівельники гордяться своєю працею і цією вулицею зокрема. Відтепер тут буде одне із визначних місць міста енергетиків. На завершення він подя­кував Олександру Шустеруку та Світлані Лелях особисто, а

також підприємствам ХАЕС та «ПриладСистеми» за допомо­гу в реалізації важливого проекту.

Директор ЗАТ «ПриладСистеми» Михайло Бродніцький сказав, що його підприємство із задоволенням підтримало цей проект і надало дозвіл на встановлення меморіальної дошки на приміщенні свого підприємства. Відтепер це місце стане одним із визначних у місті. В свою чергу він подякував усім причетним до цієї справи. Важливо, що у місті є люди, які здатні генерувати ідеї так і підтримувати їх. Це популяри­зує молоде місто не тільки в Україні, але й світі.

Олександр Шустерук підійшов до мікрофона із десятком книг. Він повідомив, що про відкриття цього меморіального знаку знають далеко за межами Нетішина. Зокрема, одне з ми­колаївських видавництв нещодавно випустило кілька книг про творчість Висоцького. Керівник видавництва Лев Трастов, зна­ючи про відкриття пам'ятного знаку у Нетішині, переслав кілька унікальних книг у дарунок для місцевої бібліотеки. Схожий пре­зент надійшов також з Москви. Там виходить журнал «Вагант», присвячений творчості Володимира Семеновича. Дізнавшись про таку подію, редактор журналу надіслав комплект унікаль­ного видання. Всі подарунки Олександр Петрович передав директору міської бібліотеки. Потім він розповів про своє спіл­кування із науковцями, дослідниками творчості Володимира Висоцького, під час якого було встановлено першість Нетіши­на. На завершення було процитовано абзац із інтернетсайту одного із найавторитетніших знавців життя і творчості Володи­мира Висоцького Марка Цибульського, де мова йде про першу за часом вулицю в честь поета, актора і співака.

Інженер електростанції Микола Гончар, який у кінці 80-х років був депутатом Нетішинської міської ради, член згада­ного вище неформального клубу і очолив рух про присвоєн­ня імені Висоцького одній з вулиць міста, зачитав вітальну телеграму ще одного активіста Володимира Савчука, який тепер живе за кордоном. Він також поділився своїми спога­дами про події кінця 1986 року.

На вшанування пам'яті Висоцького прибув колишній ди­ректор Славутського підприємства «Будфарфор» Микола Виростков. До речі, ровесник Висоцького, різниця у віці між ними становить лише 40 днів. Гість пригадав свою зустріч у Москві із мамою Висоцького, своє перебування у місцях, де жив і працював Володимир Семенович, як проходило відкриття меморіальної дошки в столиці Росії та ін. Не без гордості пенсіонер розповів про колекцію пісень великого барда, книг та світлин, присвячених Висоцькому. А ще ви­ступаючий зізнався, що по доброму заздрить нетішинцям, які відтепер мають місце, яке можна показати гостям міста і розповісти їм про одну із славних сторінок міста. Сприяє цьому ще й те, що зовсім близько знаходиться ще одна окра­са міста - міський краєзнавчий музей. Можливо, через якийсь час там з'явиться експозиція присвячена Висоцькому, пери-петіям, які передували присвоєнню одній із вулиць його імені. Скульптор Світлана Лелях у своєму виступі подякува­ла генеральному директору ВП «Хмельницька АЕС» Миколі Панащенку за сприяння у реаліза­ції соціальнозначимого проекту, виділення необхідних коштів для виготовлення меморіального знаку. З її вуст також прозвучали слова вдячності всім причетним до цієї події людям, які доклали чимало зусиль, аби напередодні 30-річчя з дня смерті Володими­ра Висоцького у Нетішині було відкрито меморіальний знак. Світлана Мефодіївна зазначила, що він символізує активну гро­мадянську позицію мешканців Нетішина, єдність поколінь та творчої енергії. Відкриття цього знаку стане хорошим прикладом для молодого покоління, як тре­ба жити і творити.

Заступник генерального ди­ректора ХАЕС з економіки і фі­нансів Альвіна Шестак, голова профкому ХАЕС Михайло Гук, скульптор Світлана Лелях та Олександр Шустерук, під оплес­ки присутніх, відкривають ме­моріальний знак (на нижньому знімку). Цікаво, що до початку мітингу, хоч і було хмарно, дощу не було. Тільки-но почалися ви­ступи, пішов дощ, часом навіть проливний. І все ж більше 200 учасників заходу спостерігали за подіями на вулиці Висоцького. Коли люди почали розхо­дитись, перестало дощити. Хтось підмітив, що це хороший знак, можливо, Володимир Висоцький, спостерігаючи з не­бес, розчулений побаченим, плакав...

Іван ГЛУШМАН