Гамченко Сергій Свиридович (1859-1934) - військовий, український археолог, віце-президент Всеукраїнського археологічного комітету АН України (з 1928 р.). Народився в с. Ратне Ковельського повіту Володимир-Волинської губернії. Після закінчення Київської гімназії навчався у 1876-1880 роках на вечірньому відділенні фізико-математичного і історико-філологічного, факультетів Київського університету, у Московському університеті в 1881-1882 роках. Після закінчення навчання захопився науково-краєзнавчою роботою, проводячи її у Вільно, Житомирі та Одесі. У 1883 році закінчив Військове училище в Москві і перебував на військовій службі в Житомирі, де в 1900 організував Товариство дослідників Волині. Стає член-кореспондентом Київського товариства старожитностей і мистецтва та членом Історичного товариства Нестора літописця при Київському університеті. У 1904 році переводиться по військовій службі до Петербургу, де веде дослідження навколо міста. У 1906 - був обраний членом Російського археологічного товариства. У 1911 - закінчив Петербурзький археологічний інститут і захистив дисертацію "Дюнные неолитические стоянки на побережье Финского залива". У 1913 обраний членом Петербурзького археологічного інституту. Під час першої світової війни у чині генерала артилерії служив у Казані. У 1918 повертається до Житомира і з 1919 працює завідуючим археологічного відділу Волинського музею і вивчає пам'ятки Житомирщини.
Археологічну діяльність розпочав у 1878 році під керівництвом проф. В. Б. Антоновича розкопками городища Х-ХІ ст. на Житомирщині. З 1896 року проводить самостійні дослідження. Регіон його наукових інтересів - Волинь і Поділля. За дорученням Імператорської археологічної комісії та Імператорського Російського Археологічного Товариства проводив розкопки та розшуки на Київщині, Волині, Поділлі, Херсонщині, Одещині, Бесарабії, на території Житомира та його околицях, у районах річок Тетерева, Кам'янки, Гуйви. У 1909 Імператорська археологічна комісія поставила питання про призначення трипільських площадок, для вирішення якого доручила С. С. Гамченкові, як "одному из испытанных русских археологов", провести дослідження на Південному Бузі (Балтський, Ольгопольський, Брацлавський пов.). У 1909-13 роках вчений відкрив близько 45 нових пам'яток, більшість яких належала до трипільської культури. У результаті проведених розкопок він дійшов до висновку про житловий характер трипільських площадок (трипільська колекція за 1909 зберігається в Ермітажі). У 1925 році Гамченко запрошений до Києва, обраний віце-президентом ВУАК, за дорученням якого проводив розкопки в Києві та на Волині, а з 1928 відновлює розкопки на Поділлі (с. Білий Камінь, Печера, Марківка, Стіна, Буди, Баглак), де виявив пам'ятки полів поховань ІІ-ІV ст. У 1929 працював в Ізюмському районі Харківської області у складі Дніпрогесівській археологічної експедиції 1927-1932 років. У 1930 провів останні розкопки у с. Баглаї (Хмельницька обл.), після чого виходить на пенсію та переїздить до Житомира. Гамченко помирає під час голоду в 1934. Коло його наукових інтересів було дуже широким - від палеоліту до пам'яток Київської Русі. Відкрив чисельні пам'ятки трипільської культури на Південному Бузі. Багато зробив для дослідження ранньослав'янських та давньоруських пам'яток Волині, Поділля, Київщини, Харківщини та інших місць на Україні. Створив власну школу дослідників: І. Левицький, М. Макаревич, О. Лагодовська та ін
Залишив багато наук, праць, але більшість з них неопубліковані. Серед них: "Раскопки 1909 г. трипольской культуры на Подолье", "Курганний некрополь в ур. Гремяче", "Кургани з трупоспаленням по р. Гуйві", "Трипільська культура на Волині по даних розкопів 1890, 1924 і 1926 рр.", "Трипільська культура на Волині (по дослідам р[оку] 1927)", "Розкопи р[оку] 1928 першоджерел трипільської культури у с. Білому Камені на Тульчинщині" (останні три роботи були призначені до 2 і 3 випуску "Трипільського збірника" ВУАК). Із опублікованих: Житомирський могильник. Археологическое исследование Житомирской групы курганов.- Житомир, 1888; Городища и могильники по р. Корчеватой // Тр.IX Архелологического Съезда.- 1897.- Т.ІІ; Древний поселок и могильник в урочище Стуга близ с. Студентка Житомирского уезда Волынской губернии. // Чтения обіщества Нестора-летописца.- 1899.- Кн.ХІІІ.- Отд.ІІ; Раскопки в бассейне р. Случи // Тр.IX Архелологического Съезда.- 1897.- Т.І; Спостереження над даними дослідів трипільської культури 1909-1913 рр. // Трипільська культура на Україні.- К., 192621.
