У змаганнях з гандболу у рамках V літніх спортивних ігор молоді України брав Нетішин. З 3 по 9 вересня, гандбольні баталії у межах ігор точились у Донецьку у залі Національного університету, де домашні поєдинки проводять елітні клуби з цього виду спорту – «Шахтар-Академія» та «Політехнік». Захищати честь Хмельниччини спортивне  керівництво області довірило фактично Нетішину, чия збірна перемогла в обласних молодіжних іграх у травні у Волочиську (тренер Олег Каспаров). Повернувшись із поїздки, він поділився результатами та враженнями від змагань.

«Перед нами стояло завдання  потрапити до вісімки кращих. З ним ми справились, посівши шосте місце. Гадаю, це закономірний результат, адже, по-перше, довелося грати складом, гравці якого на рік-два молодші за своїх візаві. У нас вихованців 1991-1992 років практично немає, адже тоді іще не функціонувала секція гандболу при КДЮСШ ППО ХАЕС. По-друге, більшість наших суперників «понюхали порох» суперліги, тоді як ми виступаємо лише у «вишці» гандбольного чемпіонату».

Тепер, власне, про змагання. Вісім команд утворили дві групи – по чотири в кожній. Збірна Хмельницької області (читайте, Нетішин) «посіялась» із Луганською, Київською та Києвом. У другій групі опинились Донецька, Запорізька, Полтавська та Одеська. За словами тренера нетішинців, рокову роль зіграла прикра поразка від киян з різницею у два м’ячі (34:32). Тоді наша команда могла розташуватись у підсумку вище, ніж на шостій сходинці. Але провалена кінцівка зустрічі не дозволила цього зробити. За рахунку 28:28 не вистачило досвіду не лише перемогти, але й втримати нічийний рахунок. З Луган­чанами боротись було не до снаги.

В іншій групі явно сильнішими за конкурентів виявились одесити та запоріжці. Вони, разом з луганча­нами та столичними гандбо­лістами у боротьбі за розподіл місць у першому квартеті саме й виявили кращих. Луганська область перемогла киян, а Одеська здолала Запорізьку. Представники «перлини поблизу моря» (як співається у популярній пісні) врешті-решт стали переможцями V літніх укра­їнських молодіжних ігор. Луганчани другі у змаганнях. Треті - гандболісти з козацького краю. За ними - столиця.

«У плані набуття досвіду ігри стали для нашої команди неоціненним скарбом, - підбив підсумки Олег Каспаров, - адже вже 1 жовтня ми стартуємо в чемпіонаті».

Курс на оновлення.      Не завадило б —   на професiйнIй основI

У зв’язку із тим, що 1 жовтня «Енергетик-НАЕК» під орудою Олега Каспарова стартує у новому чемпіонаті вищої ліги з гандболу, я поцікавився у тренера, як справи в команді, на кого з гравців робитиметься ставка у сезоні.

- Беремо курс на оновлення, а саме на омолодження складу. У ситуації, яка склалась, я особисто прийняв таке рішення, - сказав Олег Галустович, і я нестиму повну відповідальність за виступ у сезоні 2010-2011. Основу складуть сімнадцятирічні-вісімнадцятирічні хлопці, такі як: воротарі Михайло Вовчок і Микола Романюк, лівий напівсередній Володимир Костюк, розігруючий Олександр Юр’єв, правий напівсередній Сергій Майківський, правий кутовий Василь Мудрик. Очікуємо також, що надійне плече підставлять їм досвідчені розігруючий Сергій Процюк, правий напівсередній Андрій Заєць, лівий кутовий Олег Чубатюк, правий кутовий Ігор Повар, лінійний Олександр Підгорняк.

 Із очікуваних труднощів, які підстерігатимуть «Енергетик-НАЕК», - те, що більшість молодих гравців стали студентами різноманітних вищих навчальних закладів – Луцька, Кам’янця-Поді­льського тощо. Як вдасться їм поєднувати навчання та виступи на найвищому рівні у постійному режимі, поки невідомо».

Автор цих рядків неодноразово висловлював жаль з приводу того, що у Нетішині відсутні власні виші, а значить, втрати гравців (на певний період або і назавжди) – неминучі. Ще одна причина таких втрат – те, що «Енергетик-НАЕК» не професійний клуб, а звичайна команда. Тому, звісно, відсутні контракти з гравцями, які захищали б команду та її тренера від «крадіжок» хлопців, вихованих та навчених майстерності у Нетішині. Тому й опиняються такі гравці, як Андрій Матюк у польській суперлізі («Петркув Трєбунальський») та Андрій Джулай – в українській (у запорізькому «Моторі»). Звісно, що «красти» з-під носа нетішинських гравців будуть і надалі, адже за обставин непрофесійного підходу це цілком законно. Існування клубу зробило б такі «переходи» цивілізованими, а клуб міг би покласти до «кишені» певну суму, а так – її, у кращому випадку, як із Андрієм Матюком, гроші на законних правах отримує лише федерація гандболу. Основний спонсор команди «Енергетик-НАЕК» - профспілковий комітет державного підприємства «Енергоатом», але, якщо не помиляюсь, суперліговим «Портовиком» з м.Южного опікується теж державне підприємство, що не завадило дружині набути нових юридичних ознак – перейти на професійну основу і стати клубом. Здається, розгляд такого питання давно на часі, адже гандбольний «Енергетик» показує насамперед те, що від нього і очікують – результат. Нагадаємо, що в активі команди бронзовий щабель у позаминулому чемпіонаті і четверта сходинка у минулому сезоні, де ледь не склалось повторення успіху. Вдалі переконливі виступи стали можливими завдяки цілісному підходу у сенсі фінансування з боку чотирьох сторін, котрим не байдужа доля команди, – виконкому Нетішинської міської ради, Управ­ління у справах молоді та спорту Хмельницької ОДА, профспілкового комітету ДП НАЕК «Енергоатом» в особі голови профкому Лича О.В. та ППО ВП «ХАЕС» в особі Гука М.В.

Перетворившись на клуб, цілком можливо, «Енергетик-НАЕК» міг би не лише увійти до еліт­ного гандбольного дивізіону країни, але й не загубитись у ньому. Тим паче, що починаючи з 2006 року здійснюється безперервний набір потенційно талановитих місцевих юнаків до КДЮСШ. Зміну готують кваліфіковані наставники – Олег Каспаров власною персоною та Андрій Заєць, діючий гравець «Енергетика». Гандбол на рівні вищої ліги у виконанні перших вихованців школи побачимо вже ось-ось.

Богдан Фединчук