В Палаці культури Славути відбулась конференція «Соціальні і економічні аспекти розвитку м. Славута
в світлі розширення Хмельницької АЕС»
Присутні на зібранні мали можливість, як мовиться, з перших вуст отримати інформацію про відносини, які склались між ХАЕС та громадами регіону, про перспективи розширення атомної електростанції до чотирьох енерегоблоків, адже до розмови долучились міський голова м. Славута голова Асоціації громад 30-кілометрової зони ХАЕС Василь Сидор, радник Президента НАЕК «Енергоатом» Костянтин Запайщиков, директор Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування Людвіг Литвинський, заступник головного інженера Хмельницької АЕС Геннадій Панасенко, віце-президент Українського ядерного товариства доктор фізико-математичних наук Сергій Барбашов та інші.
Голова Асоціації громад 30-кілометрової зони ХАЕС Василь Сидор загострив проблематику питання, зазначивши, що основною проблемою вважає економічний і фізичний захист населення та збереження екології регіону. У цьому аспекті важливим є дотримання права громади на соціально-економічну компенсацію ризику. Він констатував, що нарешті визначено на законодавчому рівні Порядок розподілу у 2010 році субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів із соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Завдяки цьому, поточного року територіальна громада міста Славути має отримати понад два мільйони гривень, які будуть спрямовані на об’єкти, передбачені згаданим Порядком, а саме на реконструкцію, капітальний та поточний ремонт об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури: навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, ремонт автомобільних доріг, мереж постачання електричної енергії, води, газу, тепла та водовідведення, будівель і споруд, призначених для їх обслуговування тощо.
Важливим для громади має бути формування перспектив, які мають постати перед громадами зони спостереження при добудові 3-го, 4-го енергоблоків ХАЕС. Василь Богданович відзначив потенціал Славути у вільних земельних ділянках та будівлях, які можуть бути використанні для розміщення працівників, що будуть задіяні у будівництві на ХАЕС, та їх сімей. Він вважає, що Славутчина має потужну виробничу складову і зможе забезпечити будівництво ХАЕС необхідними комплектуючими, а також спроможна створити близько тисячі робочих місць для жінок та молоді. Існуюча мережа освітніх закладів вже сьогодні, без здійснення додаткового будівництва, може прийняти понад тисячу дітей.
Вагомим аспектом співпраці і серйозною альтернативою традиційному газовому опаленню може стати використання для цих цілей електроенергії.
«Як голова Асоціації 30-кілометрової зони ХАЕС, можу впевнено сказати, що значущим фактором розвитку міст-супутників є їх постійна співпраця, яка в результаті дає свої конструктивні результати. Так, члени нашої Асоціації, а це десять територіальних громад Хмельницької та Рівненської областей, що налічують близько 290 тисяч громадян, спрямували свої спільні зусилля на впровадження законодавчо закріпленого права на соціальний захист свого регіону», - зазначив Василь Богданович Сидор.
Радник президента НАЕК «Енергоатом» Костянтин Запайщиков продовжив законодавчу тематику і розповів про зусилля компанії у розв’язанні певних проблем.
- Багато чи мало ми платимо за електроенергію? - задався питанням промовець. І доповів, що доля атомної енергетики в енергетичному балансі країни складає лише 26%, а от відпуск електроенергії в мережу становить 50 відсотків. Водночас відпускні розміри тарифів для атомних електростанцій в межах 16 копійок, для теплоелектростанцій – 36, теплоелектроцентралей – 63, вітрових електростанцій аж 1гривня 30 копійок. Лише на гідроелектростанціях вона менша за «атомний кіловат» і дорівнює 12 копійкам. Роздрібні ж тарифи на електроенергію для споживачів згідно з класом напруги без ПДВ складають: 1 клас напруги - 48,50 коп/кВт/год; 2 клас напруги - 64,28 коп/кВт/год. Для населення електроенергія відпускається за ціною 24,36 коп/кВт/год (з ПДВ) і споживачам будинків, обладнаних кухонними електроплитами - 18,72 коп/кВт/год (з ПДВ). Відпуск електроенергії населенню, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, проводиться за тарифом у розмірі 70 відсотків від рівня діючого тарифу для відповідної групи населення.
На думку радника президента НАЕК «Енергоатом», негативний вплив на ситуацію має явище так званого перехресного субсидіювання, сутність якого полягає в тому, що окремим групам споживачів, зокрема, населенню, електроенергія продається за зниженими тарифами. За таких умов навантаження перекладається на промислових споживачів, які, в свою чергу, закладають ці витрати у вартість власної продукції, що зумовлює зростання цін на ринку товарів, які споживає населення.
Далі Костянтин Запайщиков дав розяснення, що чинним законодавством України передбачено, що населення територій, на яких розміщуються ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності. Найкращий шлях досягнення цієї мети - економічне стимулювання населення в місцях розміщення ядерних установок. Проте, до останнього часу не було визначено механізму реалізації цих положень, і тому їх застосування не відбувалось протягом багатьох років.
Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами» (№1565 від 17.11.2009).
Норми вищезгаданого Закону спрямовані на:
- захист інтересів населення територій, на яких розміщуються ядерні установки, підприємства з видобування уранових руд, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
- уточнення та удосконалення механізмів соціально-економічної компенсації для персоналу ядерних установок та для громадян, які проживають чи працюють у районах розташування цих об’єктів та підприємств з видобування уранової руди;
- забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів державної влади та самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами та підприємства з видобування уранових руд.
Відповідно до положень Закону, населення прилеглих територій має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності. Спеціальною нормою Закону передбачається, що фінансування заходів соціально – економічної компенсації здійснюватиметься із спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок коштів, що надходитимуть від відповідних підприємств.
Експлуатуючі організації (оператори) ядерних установок сплачують збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження в таких розмірах:
один відсоток обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях України, за відповідний період (без урахування ПДВ).
Обсяг відрахувань враховується при визначенні тарифу на електроенергію, що є гарантією отримання коштів.
Розподіл коштів збору між спеціальними фондами бюджетів обласних, районних та міст обласного підпорядкування наступний:
в обласні бюджети - 30 відсотків;
в бюджети районів та міст обласного підпорядкування зон спостереження (за винятком монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд) - 55 відсотків;
в бюджети монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд - 15 відсотків.
Розподіл коштів здійснюється з урахуванням питомої ваги чисельності населення, яке проживає в зонах спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць, та пропорційно обсягам товарної продукції підприємств.
Постановою КМУ від 19.05.10 р. № 352 затверджено «Порядок справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».
Постановою КМУ від 8.09.10 р. № 822 затверджено “Порядок розподілу у 2010 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів із соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, між місцевими бюджетами”.
Рішенням Конституційного Суду України №14-рп/2010 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку“ визнано неконституційними і вони втрачають чинність.
Разом з тим, рішенням Конституційного суду залишено без змін положення Закону щодо:
- порядку відрахування коштів оператора ядерних установок (кошти передбачені в Законі «Про Державний бюджет України на 2010 рік»);
- напрямів та порядку надання соціально-економічної компенсації ризику, а також визначення адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються заходи соціально-економічної компенсації ризику, які встановлюються Кабінетом Міністрів України окремо для кожного ліцензіата;
- використання частини коштів, що інвестуються в будівництво підприємства з видобування і переробки уранових руд та ядерних установок на будівництво об’єктів соціального призначення.
- Стосовно будівництва 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС,- повідомив Костянтин Запайщиков, - то дана процедура буде здійснюватися лише на законодавчо закріплених засадах. Населені пункти зони спостереження, які хочуть отримати кошти від вартості будівництва, мають чітко визначитися куди ці кошти будуть спрямовуватися, здійснити чіткі розрахунки та представити конкретні проекти.
Директор Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування Людвіг Литвинський висловився з проблематики наступним чином:
- У світовій практиці існує принцип: якщо захищена людина, то захищене і все інше. Отже, якщо говорити про захист соціального середовища, яке є однією із складових навколишнього середовища, то необхідно враховувати три вагомих аспекти, - це соціально-економічний, медичний захист, і розвиток інфраструктури.
Соціально-економічний захист передбачає не лише отримання пільг, передбачених на державному рівні, але й отримання пільг, які отримує регіон за рахунок розташування атомної електростанції, як основного бюджетоутворюючого об’єкта. Отже питання нового будівництва енергоблоків дозволить запланувати та використати кошти, отриманні при добудові, на соціально важливі об’єкти цього регіону. Це ж стосується і розвитку інфраструктури. В межах витрат при добудові блоків повинні плануватися видатки й на відповідні медичні об’єкти по Славуті та інших містах зони спостереження.
В унісон колезі виступив і віце-президент Українського ядерного товариства Сергій Барбашов, який зазначив, що нове будівництво енергоблоків – це крок на шляху до соціально-економічного розвитку регіону. Питання в тому, де взяти гроші на будівництво цих блоків, адже це близько 30 млрд. грн. Важливо, щоб накінець на державному рівні визначились щодо подальшого розвитку атомної енергетики і визначили місце ядерної енергетики в енергобалансі країни.
При будівництві блоків потрібно розглянути всі можливі способи технічного рішення поставлених завдань, зняти «вузькі» теми. «Що ж стосується впливу АЕС на навколишнє середовище, то впевнено можу сказати, що стабільно працююча станція ніякого впливу на навколишнє середовище не здійснює»,- підкреслив промовець.
При цьому Сергій Вікторович вказав, що громади Шепетівки, Гощі, Здолбунова звертаються з проблемою стосовно їх територіальної приналежності до 30-кілометрової зони, а відтак і виконання статті Закону щодо компенсації ризиків. Шепетівка лише наполовину входить до зони спостереження. Така ж ситуація склалася щодо Гощі та деяких населених пунктів Здолбунівського району. Питання слушне і має отримати чіткі орієнтири. Він також зауважив, що особливу увагу потрібно приділити державній програмі підготовки кадрів у сфері ядерної енергетики, необхідність у яких з часом зросте.
Після таких розлогих повідомлень настав час дискусій та доповнень.
Головний лікар Славутської ЦРЛ Віктор Іващук поцікавивсяблизькою йому тематикою, адже Міністерством охорони здоров’я щойно запрезентувало програму реорганізації системи охорони здоров’я України на 2011-2014 р.р. Згідно з цими концепціями всі заклади, в тому числі відомчі, будуть переданні в підпорядкування комунальної власності місцевих територіальних громад зі створенням відповідних госпітальних округів. Думаю, що важливим є поєднання принципів програми соціально-економічного розвитку регіону 30-км зони спостереження ХАЕС, його медичного захисту із цими запланованими змінами. Адже створення у Славутському районі госпітального комплексу з сучасним діагностичним медичним обладнанням на часі.
На це Костянтин Запайщиков відповів, що в загаданій Постанові Кабміну зазначено, що субвенції спрямовуються на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт соціально важливих закладів, в тому числі й закладів охорони здоров’я. Тобто, з фінасової складової будівництва мають бути відраховані гроші, а територіальна громада, в особі міського голови, повинна визначити куди вони будуть спрямовуватись. Міський голова Славути Василь Сидор запевнив, що медична галузь буде обов’язково включена до напрямків фінансування, відповідно до виділених коштів.
Голова міськрайонної Спілки «Чорнобиль» Віктор Калашников підкреслив, що не фаховий підхід до експлуатації блоків призвів до трагедії на ЧАЕС. Він поцікавився, хто буде обслуговувати новозбудовані енергоблоки і чи є в Україні такі фахівці?
- Безумовно, ми будемо дотримуватися тих вимог, які існують у чинному законодавстві до формування персоналу,- сказав доктор фізико-математичних наук Людвиг Литвинський.- Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» персонал має бути ліцензованим. Тобто всі фахівці, які мають доступ до управління ядерною установкою, проходять відповідний відбір, тестування і екзаменування. Крім того, проводяться щорічні системні перевірки. На щастя, фахівців на Україні достатньо. Разом з тим, існує загальна проблема відтоку кадрів не лише в ядерній енергетиці, а й у всіх високотехнологічних галузях України. Ми намагаємося з цим боротися, але зав’язані на економічних реаліях, які маємо.
Неодноразово чув від керівництва ядерної галузі на державному рівні і від керівників на рівні національного оператора, що на сьогодні рівень наших фахівців достатній для забезпечення безпеки. Це ж підтверджено не лише вітчизняними органами регулювання, але й постійно відбувається взаємоконтроль міжнародних операторів. Так, до нас приїжджають колеги з Франції, Німеччини, США. Цей об’єм взаємомісій керується і Євросоюзом, і Міжнародною агенцією з використання ядерної енергії. Варто відмітити, що нещодавно відповідна місія була й на ХАЕС. Висновок міжнародних експертів позитивний на користь нашого оператора.
Заступник головного інженера Хмельницької АЕС Геннадій Панасенко додав, що на ХАЕС є навчально-тренувальний центр, розроблено цілий ряд відповідних програм. Проводиться постійна підготовка нового персоналу та підтримання кваліфікації існуючого. До ХАЕС є довіра з боку державних і міжнародних інституцій. І вона підкріплена надійною роботою блоків. Він також висловився щодо можлиості теплопостачання об’єктів міста Славута від Хмельницької АЕС.
- В даний час на ХАЕС працюють два енергоблоки. Ми маємо на них дві теплофікаційні установки, здатні забезпечити теплом Нетішин і його перспективний розвиток. При будівництві 3-го і 4-го енергоблоків також будуть розміщенні теплофікаційні установки, теплова потужність яких в принципі може використовуватися для того, щоб обігрівати об’єкти Славути і населені пункти, які знаходяться на шляху до неї.
Віктор Павлов
Фото Валерія Валуєва
