Мельник В.І.

15 жовтня 2000 р. виповнилось 120 років з дня народження польського ботаніка Йозефа (Юзефа) Панека (Josef, Jósef Panek), який вніс значний вклад у вивчення флори та рослинності Волині.
Йозеф Панек народився 15 жовтня 1880 р. в с. Отичка поблизу м. Рівного в родині чеських колоністів, які поселились на Волині в другій половині XIX століття. Його дід Август Панек був професором Празького університету, а батько Франтішек Панек займався будівництвом водяних млинів на Волині.
Йозеф Панек навчався в початковій школі в м. Заславль та в Житомирській класичній гімназії, яку закінчив у 1901 р. В тому ж році він вступив до Київського університету Святого Володимира, де вивчав природничі науки, спеціалізуючись на ботаніці. Під час навчання в університеті Й. Панек займається науковою роботою, яка не була, однак, єдиним захопленням студента. Його студентські роки припали на період революційних заворушень, в яких активну участь приймала студентська молодь. Йозеф Панек був активним діячем студентських соціал-демократичних організацій, виступав на нелегальних робітничих зібраннях в м. Києві. За цю діяльність він був виключений з університету і заключений на чотири місяці до Лук'янівської в'язниці, а пізніше примусово призваний на півроку до військової служби. Лише через декілька років Й. Панек зумів відновити навчання в університеті. В 1911 р. він закінчив університет і одержав диплом першого ступеня за наукову роботу "Нарис рослинності Рівненського повіту".
Й. Панек навчався також на однорічних педагогічних курсах при Київському навчальному окрузі, які закінчив у 1913 р. У 1912 р. він розпочинає педагогічну діяльність як вчитель природничих дисциплін та географії. З 1912 по 1913 р. Й. Панек працює в гімназії Перетятька в Києві, а з 1913 по 1918 р. - в чоловічій та жіночій гімназії в м. Пирятині в Полтавській губернії поблизу Полтави. В 1918р. Йозеф Панек переїздить до м. Рівного і з того часу до 1939 р. він працює в польській приватній гімназії "Освіта". В 1939-1941 pp. Й. Панек працює вчителем в середніх школах Рівного, а в 1941 р. та в 1944-1947 pp. - науковим співробітником Рівненського краєзнавчого музею.
Під час гітлерівської окупації Й. Панек зазнав переслідувань від німецької влади за переховування єврейської дитини.
В квітні 1947 р. Йозеф Панек емігрував до Чехословаччини, де кілька місяців перебував в осередку для переселенців. Від професора Й. Мадальського, який був одним із організаторів кафедри ботаніки у Вроцлавському університеті (Польща), Йозеф Панек одержав запрошення для роботи в цьому університеті. Одержавши згоду чехословацької влади на переїзд до Польщі, Й. Панек у вересні 1947 р, переїздить до м. Вроцлава. В 1951 р. він отримує польське громадянство.
У Вроцлавському університеті Й. Панек спочатку працює ад'юнктом на кафедрі фармацевтичної ботаніки, а з 1950 р. - хранителем гербарію на кафедрі морфології та систематики рослин. У відбудованому після війни приміщенні Інституту ботаніки Вроцлавського університету зберігались вцілілі від воєнного лихоліття півмільйона гербарних зразків рослин, зібраних в різні роки в Гірській Сілезії і в усьому світі. їх впорядкування та каталогізація були основною справою в діяльності Йозефа Панека. Як згадує професор К. Ростаньскі (1986), "Йозеф Панек відзначався надзвичайною працьовитістю та пунктуальністю - кожного дня рівно о 8 годині ранку, можна було бачити як він відчиняв двері свого царства рослин - Гербарію, де схиляючись над гербарними аркушами, каталогізував багаті безцінні збори, врятовані від винищення в час війни, а також не дбаючи про власне здоров'я, систематично обробляв гербарні збори вуглекислотою, щоб знищити шкідників і зберегти гербарій для науки на довгий час". В 1956 р. Й. Панек вийшов на пенсію, однак продовжував працювати в гербарії, маючи там постійне робоче місце. Складені Й. Панеком каталоги рослин Гербарію Вроцлавського університету служать науці до цього часу.
Оскільки стан здоров'я Йозефа Панека все більше погіршувався, останні роки свого життя він змушений був провести в будинку опіки. 19 березня 3961 р. Йозеф Панек помер. Він похований на Грабишівському цвинтарі в м. Вроцлаві.
Наукова спадщина Йозефа Панека невелика. Його перу належить лише чотири наукові статті, опубліковані в 30-ті роки. Всі вони присвячені рослинності та флорі Волині.
Вивченням рослинного покриву Волині Й. Панек почав займатись ще в студентські роки. Під час роботи в Рівному в період між двома світовими війнами вчений проводить інтенсивні дослідження рослинності регіону. Результати своїх досліджень він опублікував в рівненському науково-краєзнавчому щорічнику "Rocznik Wołyński" та в краківському журналі "Ochorna przyrody". Його перша наукова стаття (Panek, 1930) присвячена рослинності околиць м. Рівного, неперевершеним знавцем якої він був. В ній детально описані рослинні угруповання, наведені флористичні списки для кожного з них, розглянуті фітогеографічні особливості досліджуваної території. В цій праці Й. Панек вперше описує степову рослинність унікальної пам'ятки природи Вишневої гори, яка розміщена в околицях сіл Городок, Зозів та Шпанів. Детальному та ґрунтовному опису рослинного покриву Вишневої гори присвячені дві наступні статті Й. Панека (Panek, 1931, 1933). Ці роботи становлять інтерес не лише у науковому, але й у фітосозологічному відношеннях, оскільки в них вперше висунута ідея про необхідність охорони унікальної степової рослинності Вишневої гори.
Стаття Й. Панека "Степова та скельна рослинність лесової Волині" (Panek, 1939) є результатом узагальнення багаторічних досліджень автора на території сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської областей та Кременецького району Тернопільської області (згідно сучасним фізико-географічним районуванням ця територія відноситься до Волинського лісостепу, Житомирського Полісся та Кременецьких гір на Поділлі). Стаття насичена як фактичними даними, так і оригінальними узагальненнями.
На основі власних польових досліджень та літературних даних Й. Панек наводить детальні геоботанічні описи степової та скельної рослинності, яка найкраще збереглась на Вишневій горі, в Кременецьких горах, на відслоненнях кристалічних порід на берегах річок Случ та Тетерев. Порівнюючи досліджені ділянки між собою, автор вперше встановлює закономірності поширення степової та скельної рослинності на Волині. Наводячи детальну геоботанічну характеристику кожного локалітету степової та скельної рослинності на Волині, Й. Панек заклав основи для подальшого моніторингу за їх станом. Завершує роботу конспект "найважливіших рослин Волині", в якому зібрані детальні хорологічні відомості про 195 найцікавіших в ботаніко-географічному та фітосозологічному відношеннях видів флори Волині. Цей матеріал становить виняткову наукову цінність для подальшого вивчення динамічних тенденцій флори Волині, оскільки цілий ряд видів, наприклад, Adonis vernalis L., Botrychium lunaria (L.) Sw., Daphne cneorum L., Goodyera repens (L.) R.Br., Euphorbia volhynica Besser ex Szaf, Kulcz. et Pawl, Stipa pulcherrima С Koch, Teucrium montanum L. та ін., є рідкісними на Волині і мають тенденцію до зменшення чисельності, а інші види, наприклад, Sarothamnus scoparius (L.) Koch, який був вперше виявлений на Волині Й. Панеком, навпаки, збільшує свою чисельність. Не меншу наукову цінність має зібраний Й. Панеком на Волині гербарій, який нараховує понад 500 зразків і зберігається у фондах Рівненського та Волинського в (м. Луцьку) краєзнавчих музеїв.
Й. Панек був хорошим популяризатором наукових знань. Про це свідчать його краєзнавчі нариси про природу Волині та її охорону, які були опубліковані в рівненській обласній газеті "Червоний прапор" в період від визволення м. Рівне від фашистів до від'їзду Й. Панека до Чехословаччини.
На жаль, праці Й. Панека мало відомі сучасним дослідникам і цінна інформація та оригінальні наукові ідеї, які в них містяться, майже не залучені до активу сучасної науки.
Висловлюю вдячність професору Кшиштофу Ростакські (Університет м. Катовіце) за копії публікацій про Й. Панека та доктору Терезі Сулея – директору архіву Вроцлавського університету за копії архівних матеріалів.

 

Список наукових праць Й Панека


1.    Roślinność ocolic Równego // Rocznik Wołyński, 1930,11. - S. 57-79.
2.    Zespól wisienki stepowej (Prunetum fruticosae) i jego sukcesia // Rocznik Wołyński, 1931,12. - S. 403-452.
3.    Wiśniowa góra na Wołyniu//Ochrona Przyrody, 1933,R. 13.-S.72-78.
4.    Roślinność stepowa i naskalna lessowego Wołynia // Rocznik Wołyński, 1939, - S. 26-66.

Рукописні матеріали


1.    Adiunkt Universytetu Wrocławskiego Josef Panek. Życiorys. 5. IV. 1950 (Archiwum Universytetu Wrocławskiego).

Публікації про життя та наукову діяльність Й Панека


1.    Rostański К. Panek Józef (1880-1961) // Słownik biologów polskich - Warszawa: PWN, 1987. - S. 410.
2.    Rostański K. Wspomnienie o Józefie Panku, byłym kustoszu zielnika Institutu botaniki Uniwersytetu Wrocławskiego, W 25 rocznice jego śmierci // Acta Universitatis Wratislayiensis, 1988. - № 974. Prace Botaniczne XL. - S. 3-5.

Мельник В.І. Йозеф Панек – дослідник рослинного світу Волині / В.І. Мельник // Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. – Нетішин, 2002. – С. 114-116.