Весь листопад жителі Шепетівки зможуть отримувати насолоду від фотомистецтва, яке презентував нетішинець Сергій Ремняков. За новими кроками та здобутками Сергія Володимировича з особливою увагою стежать не лише його близькі, друзі, а й колеги, знайомі, яких чимало серед багатотисячного колективу Хмельницької АЕС. Обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського не вперше приймає у себе творчих представників міста енергетиків. Нещодавно у Шепетівці «гостював» нетішинський майстер пензля Михайло Якубович. Тепер ось – час Ремнякова.

Презентація виставки робіт фотомитця, переможця і призера Всеукраїнських та міжнародних конкурсів відкрилася у перший день передзимового місяця. Прийняв художні фотошедеври один із залів музею, який за сумісництвом виконує роль зали для урочистих шлюбних церемоній. Сімдесят п’ять фотосвітлин виніс майстер на суд глядача, з-поміж яких чимало нових робіт. Розповідати про те, що на них зображено, зайве, адже це треба бачити! Підготували виставку старанні працівниці закладу культури, директор музею Миколи Островського Тетяна Грищук та науковий працівник Марія Юзлова (нетішинці пам’ятають її як Криворучко), яка до того ж прекрасно справилась із роллю ведучої заходу. Перші відвідувачі почули із уст Сергія Ремнякова стислу розповідь про життєву та творчу долю уродженця Томська. Зокрема, вони змогли дізнатись і про інше захоплення Сергія – творення віршів. Гадаю, Ремнякову дедалі складніше буде пояснювати усім, що він «не пише віршів» (перший поетичний фотоальбом отримав саме таку назву «Я не пишу стихов»). Він їх не лише пише, але невдовзі планує знову порадувати прихильників свого таланту новою збіркою.

Під час презентації виставки його вірші звучали із уст Євгенія Оплєтаєва, який приїхав підтримати друга. Ті, хто не був присутній у цей день у виставковій залі, зможуть почути 16 Сергієвих поезій у запису під музичний супровід – з DVD-програвача. Таку ідею «підкинула» нетішинцям директор шепетівського музею Тетяна Грищук, яка сама напрочуд різностороння і талановита особистість, адже і малює, і грає на фортепіано та бандурі, пише вірші про кохання, до того ж – відмінний дизайнер. У неї безліч задумів, найяскравіший з яких – утворити у Шепетівці музей під відкритим небом, що поєднував би у собі навчання, пізнання та дозвілля. Творчий колектив однодумців – такими гості з Нетішина побачили тутешніх працівників. Окрім директора, це його заступник з наукової роботи Алла Бунечко, наукові праці­вники Лілія Линник, Марія Юзлова тощо.

Повертаючись до презентації, хочеться завершити розповідь з місця події словами, які виголосив ще один нетішинський гість, а саме художник Михайло Якубович: «Те, що ми маємо змогу спостерігати на світлинах, – це відбитки почуттів доброї людини, яка споглядає світ з гумором, теплотою, філософським підходом». Як не погодитись? Адже, одна справа – просто упіймати мить, інша – побачити її в ракурсі любові.

Богдан Фединчук

Фото  автора