ПервIсткам ВП РАЕС продовжили життя,

рівненські атомники отримали ліцензію  на збільшення терміну експлуатації блоків №№1,2

В історії Рівненської АЕС було багато доленосних подій, ознаменованих піднесеним настроєм і єдиним поривом сердець всього трудового колективу. До таких, безперечно, відносяться пуски наших енергоблоків, особливо першого. Бо він, як перша дитина, - вимріяна, викохана і найжаданіша. Але, мабуть, скільки б разів на своєму віку атомники не здійснювали фізичний пуск реакторів, щоразу цей процес для них буде потужним, хвилюючим та урочистим.

Подію, що відбулась на РАЕС 10 грудня цього року, і до якої персонал станції, об’єднаний спільною метою, йшов більше восьми років, можна назвати епохальною, й за урочистістю також порівняти з пуском енергоблоків.

10 грудня 2010 року голова            ДКЯРУ Олена Миколайчук вручила генеральному директору ВП РАЕС Михайлу Колісниченку ліцензію на продовження терміну експлуатації першого  та другого енергоблоків ще на 20 років з подальшою переоцінкою безпеки через 10 років.

Рішення державної ваги приймалось за участю громадськості. Це ще раз підтвердило, що атомна енергетика була і є відкритою для широкого загалу, готовою до конструктивного діалогу. Саме тому підписанню ліцензії передувало засідання Громадської Ради. Участь у ній взяли голова ДКЯРУ Олена Миколайчук, члени виїзної колегії Державного комітету ядерного регулювання України, керів­ники, провідні спеціалісти   ДП НАЕК «Енергоатом», Рівненської АЕС, українських, російських проектних інститутів, наукових організацій, а також представники Української екологічної асоціації «Зелений світ», Національного екологічного центру України, асоціації «Лікарі Чорнобиля», Всесвітньої екологічної ліги, Громадського комітету національної безпеки України, Рівненської міської молодіжної громадської організації «Екоклуб» тощо.

Розмова була досить принциповою. Представникам екологічних організацій не бракувало активності в обговоренні питань щодо безпечної і надійної роботи енергетичного комплексу. Їх цікавили методика проведення оцінки технічного стану обладнання, будівель і споруд, питання сейсмічності, якості матеріалів, радіаційної безпеки, впливу АЕС на довкілля, підходи до оцінки здоров’я персоналу і населення  навколишніх територій. Учасники дискусії не обійшли увагою і економічний напрямок: вартість модернізації І-го та ІІ-го енергоблоків РАЕС у порівнянні з вартістю будівництва нових, тариф на електроенергію, дію у державі фондів поводження  з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації енергоблоків                    АЕС, диверсифікацію ядерного  палива для ВВЕР-440. Позиція, яку виробили представники громадських організацій, була заслухана насту­пного дня на відкритій колегії               ДКЯРУ.

Заступник головного інженера Ігор Гевци представив звіт «Про резул­ьтати робіт з продовження  експлуатації енергоблоків №1,2 Рівненської АЕС у понадпроектний термін». Він зазначив, що виконано­ оцінку технічного стану обладнання, будівель, споруд із залученням міжнародних експертів, використанням світових сучасних методологій, розроблений та обґрунто­ваний всебічний аналіз безпеки енергоблоків з реакторами ВВЕР-440. Експлуатуючою організацією здійснено техніко-економічний розрахунок з обґрунтуванням витрат на продовження терміну експлуатації енергоблоків. Щорічно у період проведення планових ремонтів виконувались роботи з модернізації й реконструкції обладнання та систем, впроваджувались заходи, спрямовані на під­вищення безпеки: всього на блоці №1 виконано 60 заходів, на блоці №2 – 37.  У результаті замінено інформаційно-обчислювальні системи, програмно-тех­нічні комплекси керуючих систем безпеки, систему радіаційного контролю, кабельну продукцію, введено в дію додаткову систему  аварійної живильної води парогенераторів, системи аварійного пожежогасіння, модернізовано системи охолодження активної зони реактора. Кульмінацією робіт став відновлювальний відпал корпусу реактора блока №1, який  в Україні проводився вперше.

«Виконання програм з підвищення безпеки, управління старінням забезпечує на етапі понадпроектної експлуатації енергоблоків    №1,2 РАЕС ядерну, радіаційну і технічну  безпеку на рівні діючих нормативних вимог», – підкреслив Ігор Гевци.

«Робота задля безпеки РАЕС – це звіт перед майбутнім поколінням, – наголосив у своєму виступі генеральний директор ВП «Рівненська АЕС» Михайло Колісниченко.

На долю РАЕС випало бути «піонером» у продовженні життєдіяльності енергоблоків.  Роботи з їх підготовки до понадпроектної експлуатації фактично були розпочаті у 2004 році і виконувались відповідно до «Комплексної програми робіт з подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків атомних станцій», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України.

За цей час була проведена небувала в історії української енергетики модернізація блоків. Вперше в галузевій практиці виконувались роботи з оцінки технічного стану та кваліфікації обладнання із залученням провідних світових фахівців у цих сферах діяльності. Обидві урядові програми здійснено у повному обсязі.

Результати переоцінки доводять: по суті сьогодні для галузі ми маємо два «нових» енергоблоки.

Узагальнені висновки щодо можливості продовження терміну експлуатації енергоблоків №1,2 ВП РАЕС представили члени виїзної колегії заступник директора Департаменту оцінки безпеки ядерних  установок ДКЯРУ Сергій Костенко та заступник Головного Державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Ігор Бурлаков. Своє бачення висловили також голова УЕА «Зелений світ» Юрій Самойленко, президент асоціації «Лікарі Чорнобиля» Ангеліна Нягу, президент асоціації Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.

Консолідуючим чинником на виїзній колегії  став виступ президента ДП НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського. Він дав вичерпні відповіді щодо вартості модернізаційних робіт на енергоблоках №№1,2. Стосовно дії фондів пово­дження з радіоактивними відходами та зняття блоків з експлуатації, президент Компанії зазначив: «Фонд поводження з радіоактивними відходами працює ще з минулого року. У 2010 році НАЕК «Енергоатом» перерахував сюди близько 600 мільйонів гривень. Далі  ці кошти через спеціальний фонд державного бюджету  розподі­ляються на дві, затверджені парламентом програми: перша пов’язана з ліквідацією  нас­лідків Чорнобильської аварії, друга, – щодо поводження з радіоактивними відходами,- діятиме до 2017 року. Після цього передбачається спору­дження глибокого геологічного сховища  для тих відходів, які будуть зніматися з регуляторного контролю і «захоронюватись». Враховуючи те, що фонд зняття з експлуатації, як вказували екологи, існує формально, Юрій Недашковський закликав їх підтримати «Енергоатом» у цьому питанні і виступити з конкретними  пропозиціями перед Верховною Радою.

Виважено обгрунтованими були відповіді президента Компанії щодо диверсифікації палива для ВВЕР-440. «Ми не дивимося у майбутнє із закритими очима, - сказав Юрій Недашковський, завершуючи свій виступ. – Після того, як було виконано всі необхідні розрахунки, пройдено всі інспекції, у тому числі і унікальну - спільний проект Україна - ЄС -  МАГАТЕ, рухаємось вперед. За час існування української атомної енергетики ми засвоїли чимало уроків, головний з яких - уміння працювати безпечно, надій­но та відкрито для всього суспільства, навіть у дуже складних умовах».

Підсумовуючи вищесказане на виїзній колегії, голова ДКЯРУ Олена Миколайчук рекомендувала доповнити умови видачі ліцензії на продовження експлуатації енергоблока №1,2 у понадпроектний термін додатковим пунктом: «Мінпаливенерго та НАЕК «Енергоатом» вжити заходів щодо законодавчого врегулювання питання посилення контролю та прозорості стосовно накопичення і використання коштів фонду зняття з експлуатації».

А далі настала хвилююча мить, коли генеральному директору ВП РАЕС Михайлу Колісниченку було урочисто вручено ліцензію на продовження експлуатації перших двох енергоблоків Рівнен­ської АЕС. Дружні потиски рук, теплі слова вітань.

– Це перший конкретний результат роботи експлуатуючої організації, українських та російських проектних інститутів, підрядників, – сказав про епохальну подію заступник головного інженера Київського  інституту «Енергопроект» Вік­тор Шендерович. – Це безцінний досвід, який дає надію, що в подальшому і наступним українським енергоблокам будуть продовжені терміни експлуатації.

 - Процес модернізації - безперервний. Тому не заспокоюйтеся на досягнутому, шановні українські колеги, пості­йно працюйте над програмами підвищення безпеки,  – закликав заступник головного конструктора ДКБ «Гідропрес» Микола Нікітенко.

Великою трудовою перемогою назвав отримання ліцензії на продовження експлуатації 1 і 2 блоків генеральний директор ВП ХАЕС Микола Панащенко.

– Я щасливий тим, що на Рівненській АЕС пропрацював більше 26 років. Для мене це серйо­зний життєвий етап. Блоки, на яких я почав свою трудову діяльність, отримали додатково ще 20 років експлуатації. Виконана фундаментальна робота, що представлена суворому і вимогливому регулюючому органу, і який погодився з її результатами. Це вагома перемога, і я від імені колективу Хмельницької АЕС щиро вітаю рівненських атомників з цією подією.

Під час урочистостей заступник міністра палива та енергетики Микита Константинов вручив державні нагороди працівникам РАЕС та Компанії. Зокрема, за значний особистий внесок у розвиток енергетичного комплексу, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм орденом «За заслуги» ІІ ступеня було відзначено генерального директора ВП РАЕС Михайла Ілліча Колісниченка. «За заслуги» ІІІ ступеня – Ігоря Євгеновича Гевци – заступника головного інженера, і Володимира Миколайовича Краснощоченка – начальника Державної інспекції з ядерної безпеки на Рівненській АЕС - заступника Головного державного інспектора з ядерної  та радіаційної безпеки України Державного комітету ядерного регулювання України.

Вітальним акордом свята з нагоди 30-річчя пуску І-го енергоблока та надання ліцензії на продовження експлуатації первістків Рівненської АЕС став гала-концерт.

Лідія Шмирко,

Олена Зубенко

Фото  Надії  Тимофєєнко  та Віктора  Гусарова

На запитання нашого кореспондента під час прес-конференції з нагоди вручення ліцензії колективу РАЕС на подальшу експлуатацію 1 та 2 енергоблоків про стан робіт на 3 та 4 енергоблоках Хмельницької АЕС            Юрій  Недашковськй сказав:

- Стан значно гірший, ніж той, який  ми хотіли б мати. Весь минулий рік, не маючи ні копійки коштів в тарифі на ці заходи (у зв`язку з фінансово-економічною кризою тариф «Енергоатома» був заморожений), ми були сконцентровані на  невідкладних роботах для цих блоків, а саме  займались збереженням конструкцій, які пройшли  відповідні обстеження, і ми тепер знаємо їх стан, знаємо ті ключові точки, де потрібно виконати консервацію, демонтаж, нанести захисне покриття чи здійснити інші заходи,  і зосереджували всі ресурси на розробку техніко-економічного               обґрунтування, яке нині проходить відповідні   процедури на ХАЕС та в енергокомпанії.

Не дивлячись на це, можна вважати цей  рік проривним, адже  була підписана міжурядова угода між  Україною та Російською Федерацією про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС. В даний час ми знаходимося на останній стадії підготовки до узгодження ратифікації угоди, росіяни вже про­йшли у себе існуючу внутрішньодержавну               процедуру.

Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» планує до 25 грудня 2010 р. узгодити всі параметри кредитної угоди з Ощадбанком Росії. Планується, що уряд передбачить механізм державних гарантій під цю позику в проекті бюджету України на 2011 р. Відтак ми спрямуємо  транш на закупівлю в Росії обладнання тривалого циклу виготовлення, а саме на постачання корпусу реактора. Це найдорожча частина.

Далі промовець зачепив питання процедури введення в дію нових енергоблоків на Хме­льницькій АЕС. Зокрема він зазначив, що наступного року буде проведено обговорення з громадськістю питань будівництва енергоблоків  №3 та №4. Виходити до людей можна тоді, коли буде дано чітку відповідь щодо впливу нових енерго­блоків на довкілля. Один з розділів техніко­-економічного обгрунтування має науково пояснити цю позицію. Після громадських слухань Верховна Рада матиме підстави ухвалити відповідний закон, який і стане керівництвом до дії.

Юрій Олекcандрович висловив сподівання, що попереду у атомників і зокрема фахівців Хмельницької АЕС багато відповідальної і ам­бітної роботи у напрямку розвитку електро­енргетики України, та побажав здійснення найзаповітніших мрій.

 Віктор Гусаров