СПІВАЛОСЯ З ВИНОМ І БЕЗ ВИНА

 Мукачево у дні Нового року за старим стилем зустрічало безліч гостей. І не лише тих, хто ушістнадцяте поспіль з’їхався на «Фестиваль червеного вина», котрий на три дні бере у полон центр міста та шанувальників демократичного і вельми святкового напою.  Радо вітав представник старовинного Закарпаття й учасників традиційного пісенного конкурсу «Різдвяна зіронька», котрий також триває з 14 до 16 січня. Проанонсоване змагання зібрало друзів чотирнадцятий раз підряд. Розпочинався конкурс як відкритий місцевий, пізніше набув статусу обласного, а рік тому сягнув рівня Всеукраїнського. Як і минулоріч, посланці Нетішина опинились не лише серед тих, хто вдало пройшов відбір, але й поміж тих, кому вдалося зійти на естрадний олімп.

Журі із 300 бажаючих продемонструвати свій талант на «Різдвяній зіроньці» відібрало 41 учасника. У цій когорті опинились два нетішинські колективи: вокально-естрадна студія «Срібні нотки» (Палац культури) та зразковий вокальний ансамбль та студія естрадної пісні «Вернісаж» (БДТ). Обидва, як відомо, очолює Ольга Дьячина. Решта фіналістів – з усієї України - від заходу до сходу.

З Мукачево автор цих рядків та творча делегація із 29 осіб повертались в одному потязі. Тож, поспілкувались майже одразу, як тільки ступили на нетішинську землю. «Цей конкурс не комерційний, - зазначила Ольга Сергіївна, - патронує його Міністерство освіти України. Як наслідок, додає ваги те, що у журі поважні представники Міносвіти з Києва. Ми цілеспрямовано готувались до Мукачева. І тому не приховуємо задоволення, що, як і рік тому, вдалося виступити успішно і повернутись із чималою кількістю призових місць та спеціальних нагород. Солістка студії «Срібні нотки» Віра Поліщук здобула I премію (а заодно і відзнаку - музичний центр) в категорії з-поміж 14-16-річних. Під час виконання нею віночка українських пісень та твору «За звездой», реакція залу була настільки емоційною та бурхливою, як більше не пощастило завести глядачів жодному з учасників. Другу премію і мобі­льний телефон у подарунок виборола Юлія Бражук. У її категорії – 17-21 рік – це був найвищий здобуток, так як першу  премію журі вирішило не присуджувати нікому. Таня Самофалова та Вікторія Олійник стали дипломантами конкурсу. Серед дипломантів також середня група «Вернісажу», представлена 10-13-річними виконавцями, як і окремо – її солістка Катя Коротова. А старшу групу ансаблю (14-17-річні) журі визнало лауреатами третьої премії, вручивши призерам цифровий фотоапарат».

Поїздка до Закарпаття не обмежувалось для нетішинський майстрів естрадного співу лише участю у конкурсі. Пізнавальними виявились відвідини старовинного замку «Паланок», санаторію «Карпати» з його миловидними пейзажами та чудодійними джерельцями, селища Чинадієво із замком, який у стадії реставрації. Ольга Дьячина розповіла, що взяв його в оренду на 49 років один із угорських художників. І вже протягом 10 років разом зі своїми однодумцями приводять  до Божого стану. Звідки беруть на це кошти? З продажу власних картин. Ось так! «Мене дуже вразили ці люди! Наскільки потрібно любити справу, якою займаєшся! Ми з дітьми намагаємося наслідувати цей принцип, - каже Ольга Сергіївна. - І надзвичайно важлива участь у цих прагненнях адміністрації та профкому Хмельницької АЕС, котрі в усілякий спосіб підтримують юні таланти. До того ж, половина батьків наших вихованців працівники атомної». 

Особливі враження у нетішинських дітей  від відвідин мукачевських кондитерських та кав’ярень. Такого різнобарв’я їм досі не доводилось спостерігати ніде. Сподобалось усе, шкода – не все вдалося скуштувати та з’їсти...

А дорослі мали нагоду вподобати для себе не лише закарпатську каву, а й вино, яке у ті дні лилося ріками. Адже 16 років тому чотири поважні мукачевські Василі напередодні старого Нового року прийшли до мешканців міста під ялинку із чудовою пропозицією – щорічно проводити у місті фестиваль вина. І отримав він назву «Фестиваль червеного вина». Повірте мені як очевидцю, що це свято грандіозне. Уся центральна площа міста – суцільні намети з чудодійними напоями з винограду. Вина – на будь-який смак. Сухі, напівсухі, десертні, білі, рожеві, червоні, оксамитові, гарячі, гарячі з медом... Зостається дегустувати і насолоджуватись. Поміж рядів походжають справжні цінителі, безліч туристів тощо. Поміж них – власне, «найосновніший» господар міста – мер Золтан Лендєл. Спасибі, попри те, що саме влаштовував екскурсію для консулів із сусідніх європейських держав, не відмовився втрапити до мого фотооб’єктиву. Благословивши разом із дощиком початок фестивалю в обідній час 14 січня, міський голова Мукачевого не покидав площі і в наступні дні, спілкуючись із журналістами місцевих та провідних українських телеканалів, розповідаючи про найкращі місцеві традиції. Зі сцени лунали віншування, вертепові сценки, спів місцевих самодіяльних колективів.

Неділя 16 січня видалась у Мукачево напрочуд сонячною та теплою, і тому кращого дару від природи у момент підбиття підсумків фестивалю годі було й чекати.  Неабияк пофортунило тим, чиї вина було визнано най-най. Абсолютному переможцеві у подарунок дістався справжній кінь, другому призерові – м’ясистий кабанчик, а володареві третього місця – кролик... бо ж рік такий. Нехай він буде плідним для усіх – і для естрадних виконавців, і для виноробів, і для землі української. 

Богдан Фединчук