Селяться бобри бIля ХАЕС
Користь чи шкоду маємо ми від того, взявся дослідити дев’ятикласник зош №4 Олексій Стефанович
Беручи участь у Всеукраїнському конкурсі рефератів з ядерної енергетики та ядерної фізики, заключний етап якого нещодавно відбувся в Києві, юнак обрав темою своєї роботи особливості існування бобрів поблизу промислової зони Хмельницької АЕС. Реферат вийшов доволі цікавим і насиченим, добре проілюстрований фотографіями і схемами поселень цих тварин на досліджуваній території. Проштудіювавши відповідну літературу та публікації в пресі, Олексій (на знімку вгорі зліва) збагатив реферат цікавими вкрапленнями, які базуються на розповідях персоналу ХАЕС, в обов’язки якого входить, передусім, обслуговування системи гідроспоруд. Додали колориту і повідомлення місцевих рибалок про поведінку цих тварин, з якими нерідко випадало зустрічатися вечірньої пори, оскільки вдень бобри менш активні і "публічні".
Систематизувавши зібраний маретіал, школяр спробував проаналізувати чим приваблива територія поблизу ХАЕС цим невтомним хутряним трудягам і як маємо сприймати таке сусідство. Олексій дослідив, що в 2009 році (граничний часовий термін його досліджень – авт.) неподалік станції було п’ять поселень бобрів. Перше з них знаходиться поблизу відвідних каналів в районі насосної станції додаткової води і насосної станції фільтраційних вод. Воно найменш вивчене з-поміж решти інших, оскільки тутешній природний ландшафт завадить вільному доступу. А от бобрам до снаги така місцина, і густа рослинність та наявність водойм – якраз те, що треба для комфортного проживання. З розповідей працівників ХАЕС оселилися тварини тут давно, з початком будівництва греблі. І завдають чимало клопотів спорудженням своїх дамб на нешироких водовідвідних каналах. Повалені ними дерева загороджують течію, тут нагромаджується сміття, а тому двічі, а то й тричі на рік доводиться розчищати завали. Але настирливі "будівельники" не думають полишати облюбовану територію, і дуже швидко відновлюють свої зруйновані гатки. З кожним роком кількість тварин у цьому поселенні зростає.
Наступна адреса – територія технічного водосховища в районі рибгоспу. Це поселення виявлено в 2008 році, особливість проживання бобрів проявилася в тому, що свої хатки вони будують на невеличкому острові серед очерету та рогозу, неподалік місця скиду води з "гарячого каналу". Її температура взимку тут не опускається нижче +100С, отож про замерзання не йдеться. Немає проблеми з харчами, адже вздовж водосховища росте змішаний ліс. Втім погризених дерев небагато, отож схоже на те, що бобрів тут проживає небагато. Особливої шкоди від них не помічено.
Третє поселення виявлене в 2005 році на дренажному каналі в районі НТЦ обіч дороги на ХАЕС. Кращих умов бобрам годі шукати, густа рослинність вздовж каналу, де вдосталь осики, яку вони так полюбляють, слугує і за корм, і за будматеріал. А глинисті та глиноземні береги дуже підходящі для риття нір і проходів. Зовсім швидко тварини спорудили загату приблизно півтора метра заввишки і два завширшки, завдяки чому рівень води в каналі піднявся на 1 метр, а сам канал став значно ширшим. Тут не тільки самі "будівельники" почувалися, що називається, як риба у воді. Бо й риба також завелася, і в 2009 році не один нетішинець закидав тут свою вудку.
Після спорудження загати спостерігалося змокріння стін в підвальному приміщенні пожежної частини, розташованої за якусь сотню метрів від каналу. Фахівці припускали, що це спричинено підняттям рівня води і для його зниження канал поглибили. Але очікуваного ефекту це не принесло, оскільки бобри методом ущільнення загати всеодно заново підняли рівень води майже до попередньої позначки.
Четверте поселення знайшло собі прописку в районі другого озера біля НТЦ. Через проведення робіт з намивання піску воно злилося з Горинню, а це спричинило потік води річки по новому руслу – через озеро. Течія стала повільнішою, на цій ділянці русла утворилося заболочення, чим і скористалися бобри. Вони почали рити нори у високих берегах старого русла, поживи тваринам також не бракує – довкола багато кущів, в тому числі верболозу. Рослинність, щоправда, не надто постраждала від їхніх гострих зубів, вочевидь бобрів у цій місцині не так багато. Але саме тут найчастіше вони "спілкуються" з рибалками.
Знайшли бобри прихисток і в районі річки Гнилий Ріг. Через заболочені береги водойми свої хатки вони будують на купинах, вербових пеньках, або густому сплетінні коріння дерев.
Ця дослідницька робота Олексія справила враження на журі, до якого увійшли представники УкрЯТ, Київського і Одеського політехів, однієї зі столичних гімназій. Від НАЕК "Енергоатом" слухала і оцінювала реферати школярів начальник сектору громадських проектів відділу роботи з громадськістю А.О.Беньковська. Загалом у конкурсі взяло участь 40 школярів 9-11 класів з міст-супутників АЕС, а також Жовтих Вод, Черкас, Одеси. Наш регіон делегував на конкурс окрім нетішинців представників Шепетівки, Славути, Острога.
За умовами конкурсу його тема "Атомна енергетика і суспільство" могла бути розкрита через призму найрізноманітніших сфер взаємодії людини зі світом атому: фізика, хімія, біологія, медицина, економіка, соціологія, краєзнавство, психологія, політологія, історія тощо. Молоді дослідники сповна скористалися такою палітрою напрямків. Представниця Жовтих Вод, наприклад, свій реферат назвала "Літературний атом". Дівчина зібрала багатий матеріал про висвітлення теми розвитку атомної енергетики в літературних джерелах, прослідкувавши як пафос кардинально змінився на ганьбу, причиною чому стала чорнобильська катастрофа. Юнка так живо й енергійно подала своє дослідження, що слухачі затамували подих. Не кожен гадав, що саме ця, здавалось би, суха тема, може звучати так без перебільшення резонансно. Як результат – Гран-прі конкурсу за Жовтими Водами. Перше і третє місця вибороли енергодарці, а другим став наш Олексій. Окрім диплома він отримав цінний подарунок – електронну книгу і флеш-пам’ять. Готувати роботу хлопцеві допомагали вчитель біології його рідної школи О.В.Хоменко, інженер служби інформації ВРГіЗМІ В.І.Подколзіна, начальник відділу НТЦ В.Ю.Тарикін, начальник ЛОНС ВОНС О.В.Голод, тато Олексія – провідний інженер ЦНВУ О.М.Стефанович.
Заохочувальний приз - телескопічний HUB2.0 килимок для мишки - за роботу "Вплив ХАЕС на навколишнє середовище" отримав нетішинець Андрій Юрчук. Всіх учасників відзначено грамотами і пам’ятними подарунками.
Нагороди юним дослідникам вручав президент ДП НАЕК "Енергоатом" Ю.О.Недашковський, висловивши задоволення від того, що школярі цікавляться такими актуальними для сьогодення проблемами, прагнучи осягнути їх масштаби, зрозуміти сутність і наслідки. Такі мислячі, ерудовані й активні молоді люди – запорука нашого майбутнього.
Конкурс організовано Українським ядерним товариством і НАЕК "Енергоатом" за сприяння кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету і кафедри АЕС та ІТФ НТУУ "Київський політехнічний інститут"
Ольга Сокол
Фото Віталія Ляшука